КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/3790/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклиць А.І. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
15 березня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті Грейн Компані» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року, -
У с т а н о в и в:
ТОВ «Мульті Грейн Компані» звернулося у суд із позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому просило визнати дії відповідача щодо не укладення договору про визнання електронних документів від 19.10.2016 року протиправними та зобов'язати відповідача укласти із позивачем вказаний договір, а також зобов'язати надати суду звіт про виконання судового рішення у десятиденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про правомірність його дій щодо відмови в укладенні з позивачем договору про визнання електронних документів.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що ТОВ «Мульті Грейн Компані» надіслало до відповідача
договір про визнання електронних документів від 19.10.2016 та отримало квитанцію №1, у якій було зазначено, що документ доставлено до Державної фіскальної служби України 19.10.2016 в 17:07:50 за реєстраційним номером: 9197026701; документ збережено на центральному рівні; через певний час подбайте про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого документа.
27 жовтня 2016 року о 14:18 позивач отримав квитанцію №2, у якій було зазначено, що документ договір про визнання електронних документів від 19.10.2016 за реєстраційним номером 9197026701 не прийнято, оскільки місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся у суд із адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.
Згідно з п. 1 розділу 2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція №233) платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.
Відповідно до розділу 3Інструкції №233, для подання засобами телекомунікаційного зв'язку електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з органом ДПС за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності (за затвердженими формою та змістом - Додаток 1 до Інструкції) та отримати спеціальне програмне забезпечення.
За п. 5 розділу I3 Інструкції №233 з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків: 1) отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; 2) отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; 3) ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); 4) надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; 5) після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.
Пунктом 6 розділу 3 Інструкції №233 передбачено, що орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит: 1) видає два примірники договору; 2) записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; 3) приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; 4) звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору; 5) після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.
Судом встановлено, що квитанція № 2 контролюючим органом була направлена позивачу з порушенням вказаного строку, при цьому, підставою для відмови укласти з позивачем договір про визнання електронних документів від 19.10.2016 року стала довідка від 30.12.2015 №1376 за формою 2 щодо невстановлення позивача за місцезнаходженням та листи від 06.06.2016 №1629/7/10-02-21-04, від 28.10.2016 №3017/7/10-02-21-04, в яких зазначено про відсутність ТОВ «Мульті Грейн Компані» за місцем реєстрації (податковою адресою).
Колегія суддів дійшла до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови в укладенні вказаного вище договору із наведених підстав, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», створено з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Частиною першою статті 10 цього Закону передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Із наявної у матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань убачається, що станом на 19.09.2016 року та 14.12.2016 року місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті Грейн Компані» є наступна адреса: Київська обл.., м. Біла Церква, вул. О. Гончара, буд. 1/42, офіс 504.
Колегія суддів зауважує, що наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформація стосовно місцезнаходження юридичної особи - позивача повністю відповідає його місцезнаходженню, вказаному в договорі про визнання електронних документів від 19.10.2016 року №191020161.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 12.2 розділу 12 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, підрозділи органу державної податкової служби стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи, а стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.
У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.
Відповідно до п. 12.5 цього Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби приймається рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП, який в свою чергу і в установленому частиною дванадцятою статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» порядку вживає подальших заходів щодо підтвердження юридичною особою офіційних відомостей.
Тобто, довідка про встановлення (не встановлення) місцезнаходження платника податків не є остаточним за своїм статусом документом, що може підтверджувати відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням, позаяк дана обставина ще має бути перевірена державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Ураховуючи положення Порядку обліку платників податків і зборів, підтверджена вищевказаною довідкою відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням може мати значення для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вирішення питання про припинення цієї юридичної особи, анулювання реєстрації платника ПДВ тощо. Водночас, така довідка не може розглядатись як підстава, визначена договором про визнання електронних документів, для його одностороннього розірвання.
Зміна місця реєстрації платника має підтверджуватись відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
З огляду на те, що під час розгляду справи встановлено, що на момент відмови відповідача укласти з позивачем договір про визнання електронних документів, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був відсутній запис про зміну місцезнаходження останнього, у контролюючого органу не було законних підстав для вчинення таких дій.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність спірних дій Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.
Як убачається із матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги відповідачем не було надано доказів сплати судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.
Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
З урахуванням положень Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі у розмірі 1515 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 88, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У х в а л и в:
Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року залишити без змін.
Стягнути з Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/220301106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 9вісімдесят копійок) 80 коп.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Кузьмишина О.М.
Судове рішення № 65407330, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/3790/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: