Ухвала суду № 65407329, 16.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3766/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Желтобрюх І.Л. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ТОВ «Овостар» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 14 грудня 2015 року № 125130005/2015/610139/2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що документи, надані позивачем для митного оформлення товару, містять розбіжності та не містять відомостей про усі складові вартості товару.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд встановив, що ТОВ «Овостар» подало до Київської митниці Державної фіскальної служби електронну митну декларацію № 125130005/2015/551019 для здійснення митного оформлення товару «сіркоорганічна сполука Метіонін (амінокислота)».

Київська митниця Державної фіскальної служби винесла рішення про коригування заявленої митної вартості від 14 грудня 2015 року № 125130005/2015/610139/2.

Не погоджуючись із вказаним рішенням митного органу, ТОВ «Овостар» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Овостар» суд першої інстанції виходив з того, що рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування заявленої митної вартості є незаконним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи .

У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З матеріалів справи вбачається, що разом з електронною митною декларацією ТОВ «Овостар» подало до Київської митниці Державної фіскальної служби такі документи: міжнародну автомобільну накладну (СМR) № 049682 від 09 грудня 2015 року; прейскурант (прайс-лист) б/н від 03 грудня 2015 року; рахунок-фактура (інвойс) № 6531073250 від 08 грудня 2015 року; пакувальний лист б/н від 08 грудня 2015 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № UA-005-2013 від 28. березня 2013 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 03 грудня 2013 року, № 2 від 20 грудня 2013 року, № 3 від 24 грудня 2014 року; №101 від 03 грудня 2015 року; ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 ЄРД-00 №204320 від 14 грудня 2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару № 2730 від 09 грудня 2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 09 грудня 2015 року; міжнародний ветеринарний сертифікат № 1438/0600352/2015 від 09 грудня 2015 року; відомості про включення товарів до державного реєстру ветеринарних препаратів кормових добавок, преміксів та готових кормів № АА-02246-04-11 від 06 квітня 2011 року; сертифікат про походження товару загальної форми № PL/MF/AK 0467913 від 08 грудня 2015 року; сертифікат аналізу б/н від 24 листопада 2015 року; копію митної декларації країни відправлення №15PL445010Е0490843 від 09 грудня 2015 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно вказаної норми права представнику ТОВ «Овостар» було запропоновано додатково надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

ТОВ «Овостар» листом від 14 грудня 2015 року № ОВ-14/12/15-1 звернулося до Київської митниці Державної фіскальної служби з проханням про прийняття рішення про розмитнення товару без урахування термінів, передбачених ст. 53 МК України, оскільки підготовка додаткових документів по митній декларації від 14 грудня 2015 року № 125130005/2015/551000 займе 2-4 дні, а кормові добавки необхідні для використання у роботі підприємства. Вказане прохання позивача було задоволене.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Однією із підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 14 грудня 2015 року № 125130005/2015/610139/2 та визнання митної вартості товару за резервним методом стало ненадання додатково витребуваних документів.

Разом з тим, ненадання додатково витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості товару лише у випадку, якщо вимога про їх надання була законною, а надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товарів.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 червня 2015 року у справі № 21-498а15, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У відповідності до ч. 1 ст. 2442 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Перевіряючи обґрунтованість сумнівів Київської митниці Державної фіскальної служби у правильності визначення митної вартості колегія суддів встановила, підставою для витребування у ТОВ «Овостар» додаткових документів став висновок про наявність розбіжностей у документах, що надані для підтвердження митної вартості товарів, а саме: у п. 2.1 зовнішньоекономічного договору № UA-005-2013 від 28 березня 2013 року зазначені умови поставки - СІР Україна, Київська область, митний термінал, а у митній декларації та прайс-листі зазначені умови поставки - СІР Київ.

Відповідач вважає, що вказана розбіжність є суттєвою, оскільки впливає на митну вартість товару. Так, Київська митниця Державної фіскальної служби зазначає, що термін інкотермс «СІР» означає, що продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Відповідно, зміна місця призначення товару впливає на вартість перевезення товару та його вартість.

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок відповідача про те, що умови поставки, зазначені у п. 2.1 зовнішньоекономічного договору № UA-005-2013 від 28 березня 2013 року не відповідають умовам поставки, зазначеним у митній декларації та прайс-листі, оскільки м. Київ територіально знаходить у межах Київської області.

Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що доповненням № 7 до контракту № UA-005-2013 від 28 березня 2013 року були внесені зміни в умови поставки товару та передбачено здійснення поставки на умовах - СІР Київ.

За таких обставин колегія суддів вважає, що саме по собі ненадання позивачем додатково витребуваних документів не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

У рішенні від 14 грудня 2015 року № 125130005/2015/610139/2 також міститься посилання на цінову інформацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби.

Надаючи оцінку зазначеному доводу відповідача, суд першої інстанції вірно зазначив, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Разом з цим, та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом. Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу.

Також колегія суддів враховує, що у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів та методів її визначення. Відтак, зазначена інформаційна база не містить всіх даних щодо імпортованих в Україну товарів.

Відповідно, рішення про митне оформлення товару не може базуватися виключно на інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби.

Інші підстави для прийняття рішення коригування митної вартості у п. 33 рішення від 14 грудня 2015 року № 125130005/2015/610139/2 не зазначені.

Під час розгляду справи відповідач посилався також на те, що надані ТОВ «Овостар» документи не містять відомостей про усі складові митної вартості товару, а саме - витрати на страхування.

У відповідності п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на страхування товарів (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Дослідивши умови контракту № UA-005-2013 від 28 березня 2013 року, митний орган дійшов до висновку про те, що витрати на страхування не були включені до ціни товару, а тому підлягають включенню до митної вартості товару.

Вказаний висновок був зроблений з огляду на те, що у калькуляції, наданій продавцем товару, не зазначені витрати на страхування.

Разом з тим, умови поставки, визначені у контракті № UA-005-2013 від 28 березня 2013 року, вказують на те, що вартість страхування була включена до ціни товару у складі транспортних витрат.

Термін «СІР» Інкотермс 2010 означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Також покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після доставки в такий спосіб товару. За умовами CIP на продавця також покладається обов'язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування й оплачує страхові внески.

Відповідно до калькуляції від 03 грудня 2015 року ціну товару було розраховано з урахуванням, серед іншого, транспортних витрат.

Таким чином, умови контракту № UA-005-2013 від 28 березня 2013 року передбачають, що витрати на страхування товару під час перевезення були включені до його ціни, у зв'язку з чим митна вартість товару, відповідно до п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України, не підлягає збільшенню на суму витрати на його страхування.

Колегія суддів також враховує, що висновок про відсутність відомостей про вартість витрат на страхування не був зазначений відповідачем у якості підстави для витребування додаткових документів та визначення митної вартості товару за резервним методом.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов ТОВ «Овостар» підлягає задоволенню, а рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 14 грудня 2015 року № 125130005/2015/610139/2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги Київської митниці Державної фіскальної служби не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 27 грудня 2016 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги Київської митниці Державної фіскальної служби - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді І.Л. Желтобрюх

В.В. Файдюк

Ухвала складена в повному обсязі 17 березня 2017 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Файдюк В.В.