Постанова № 65406186, 09.03.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 р. Справа №818/75/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника позивача - Єни С.О.,

представників відповідача - Сумцової С.В., Сірик Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухівський кар'єр кварцитів" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар'єр кварцитів», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002311405 від 28.12.2016 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алюмінієва катанка Запоріжжя» (надалі - TOB «АКЗ») було укладено Договори купівлі-продажу на підставі яких позивач придбав лінію лиття та прокату алюмінієвої катанки та інші товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 10 037 151,4 грн., в тому числі ПДВ - 1 672 858,56 грн. 13 грудня 2016 року відповідачем складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 1 672 859 грн.

Позивач вважає, що висновки вказаного акту є необгрунтованими та не відповідають законодавству України, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Так позивач зазначає, що акт перевірки не містить жодного обґрунтування порушення позивачем п. 198.1 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України. Договори купівлі-продажу № АКЗ-Д-2015-002 від 05.06.2015 р. та № АКЗ-Д-2015-004 від 09.06.2015 р. є дійсними. У відповідача відсутні повноваження встановлювати недійсність (нікчемність) договорів. Податкова накладна № 1 від 16.06.2015 р. складена продавцем та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, отже є підставою для формування податкового кредиту позивачем.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що відповідно до наданих на перевірку документів придбане позивачем майно та обладнання знаходилось на зберіганні на території ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на підставі договору зберігання. Проте, на час проведення перевірки будь-які документи, які підтверджують продовження дії договору зберігання не надані. У зв'язку з чим неможливо встановити на підставі яких документів товар зберігається на території ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» з 17.06.2016 по теперішній час.

Також відповідач стверджує, що позивачем було придбано цілісний майновий комплексу по виготовленню катанки, відтак, відповідно до вимог цивільного законодавства такий договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Крім того, Головним управлінням ДФС у Сумській області отриманий лист управління СБУ в Запорізькій області з якого вбачається, що технічне обладнання призначене для виготовлення алюмінієвої катанки, і яке є предметом господарських взаємовідносин зазначених суб'єктів господарювання, фактично залишилось у розташуванні цеха алюмінієвої катанки ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та за наявною інформацією використовується в фінансово-господарській діяльності підприємства.

Враховуючи, що позивачем не надано документального підтвердження використання технічного обладнання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту, і як наслідок завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Головним управління ДФС у Сумській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Глухівський кар'єр кварцитів» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Алюмінієва катанка Запоріжжя» за період з 01.06.2015 по 31.07.2015, за результатами якої складено акт від 13.12.2016 №244/14-05-24/14015554/64 (а.с. 26 - 49).

У вказаному акті перевірки відповідачем зазначено про порушення позивачем п. 198.1 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1672859,00грн.

28.12.2017 на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002311405, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1 672 589 грн., визначено штрафні (фінансові санкції) в розмірі 418 214,75 грн., визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 76 133 грн. (а.с. 62). Оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийняте в зв'язку з висновками акту перевірки про нікчемність договорів купівлі-продажу, на підставі яких сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу та вважає їх такими що не відповідають нормам законодавства.

Так, з матеріалів справи суд вбачає, що ТОВ «Глухівський кар'єр кварцитів» укладено з ТОВ «Алюмінієва катанка Запоріжжя» договори купівлі - продажу №АКЗ - Д-2015-002 від 05.06.2015 та №АКЗ -Д-2015-004 від 09.06.2015р. (а.с. 10 - 12, 18 - 20).

Відповідно до договору купівлі - продажу №АКЗ -Д-2015-002 від 05.06.2015, Продавець (ТОВ «Алюмінієва катанка Запоріжжя») зобов'язується продати, а покупець (ТОВ «Глухівський кар'єр кварцитів») зобов'язується прийняти і оплатити Обладнання, до якого входить Лінія лиття і прокату алюмінієвої катанки моделі 6F/1400-9/2+8 mini, виробництва фірми Continuus Properzi (Італія) та інші ТМЦ згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. На виконання договору складені акт приймання-передачі від 16.06.2015р. та видаткові накладні №22 від 16.06.2015, №24 від 16.6.2015р. відповідно до яких позивачу передані ТМЦ згідно специфікації до договору (а.с. 13 - 15). Оплата за ТМЦ здійснена у безготівковій формі в повному обсязі (а.с. 74 - 87).

Відповідно до договору купівлі - продажу №АКЗ -Д-2015-004 від 09.06.2015 Продавець (ТОВ "Алюмінієва катанка Запоріжжя") зобов'язується продати, а покупець («ТОВ «Глухівський кар'єр кварцитів»») зобов'язується прийняти і оплатити Товар згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору ТОВ "Алюмінієва катанка Запоріжжя" складено видаткові накладні по реалізації 120 найменувань обладнання та ТМЦ на загальну суму 10 037 151,36 грн., в т.ч. ПДВ 1 672 858,56 грн. та підписано з ТОВ "Глухівський кар'єр кварцитів" акти приймання-передачі перелічених ТМЦ (а.с. 21 - 22). Оплата позивачем за ТМЦ була здійснена в безготівковій формі в повному обсязі (а.с. 88 - 106).

Також судом встановлено, що відповідно до вимог Податкового кодексу України, продавцем була складена податкова накладна № 1 від 16.06.2015 р. та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, дані обставини перевірені під час проведення податкової перевірки та підтверджені актом перевірки (а.с. 23 - 24).

В подальшому придбане згідно вказаних договорів майно було передане позивачем на зберігання ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат». Так, ТОВ «Глухівський кар'єр кварцитів» укладено з ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» договір зберігання №ЗАЛК-Д-2015-80 від 16.06.2015, відповідно до якого Поклажедавець (ТОВ «Глухівський кар'єр кварцитів») передає, а Зберігач (ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат») приймає на відповідальне зберігання майно, перелік та заставна вартість якого вказана в акті - прийому передачі майна на зберігання. Майно передається на зберігання і повертається із зберігання відповідно до актів прийому - передачі майна. Щомісячна оплата за надання послуг становить 39000 грн. з урахуванням ПДВ. Договір набуває чинності з 16.06.2015 та діє до 16.06.2016 року (а.с. 126 - 131).

Суд зазначає, що відповідно до пункту 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням основних фондів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Також пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вже зазначалося, податкова накладна № 1 від 16.06.2015 р. № 16 містить всі передбачені законодавством реквізити та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10. ст. 9 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що є відповідне свідоцтво, а отже мали право складати податкові накладні.

Зважаючи на те, що позивач має належним чином оформлену податкову накладну, позивачем сплачено повністю ПДВ в ціні товару, податкове зобов»язання з ПДВ по даним господарським операціям задеклароване контрагентом в повному обсязі та сплачене до Державного бюджету, суд вважає, що сума податку на додану вартість правомірно віднесена позивачем до складу податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентом зобов'язань за спірним правочином. Копії первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44, ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Щодо посилання відповідача на не повернення майна після закінчення договору зберігання придбаних позивачем ТМЦ, суд зазначає, що даний факт ніяким чином не впливає на виникнення у позивача права на податковий кредит з ПДВ по вказаним господарським операціям.

Крім того, судом встановлено , що позивачем 13.07.2016 р. надіслано Генеральному директору ПАТ «ЗАлК» вимогу про повернення майна, переданого на відповідальне зберігання ( а.с. 124 - 125). В зв»язку з не виконанням вказаної вимоги 06 жовтня 2016 року представник позивача звернувся до Національного антикорупційного бюро із заявою про вчинення кримінального правопорушення Генеральним директором ПАТ «ЗАлК» (а.с.148 - 150). Національним антикорупційним бюро на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08.11.2016 р. було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне провадження за № 52016000000000444 від 23.11.2016 р. (а.с. 151 - 153).

Також щодо твердження відповідача про нікчемність спірних договорів купівлі-продажу, оскільки такі договори підлягали нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, так як є договорами купівлі-продажу єдиного майнового комплексу підприємства, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 191 ЦК України визначено, що підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦК України, до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, з матеріалів справи суд вбачає, що відповідно до спірних договорів купівлі-продажу були продані не підприємство як єдиний майновий комплекс, а окремі ТМЦ, без земельних ділянок, об'єктів нерухомості та інших видів активів, сукупність яких і визначає об'єкт продажу як єдиний майновий комплекс.

Отже, висновки відповідача про нікчемність зазначених договорів купівлі-продажу є безпідставними та не відповідають законодавству України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухівський кар'єр кварцитів" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2016 року № 0002311405.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухівський кар'єр кварцитів" (вул. Заводська. 18 А, с. Баничі, Глухівський район, Сумська область, 41462, код ЄДРПОУ 1405554) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 39456414) суму судового збору в розмірі 32 508,12 грн. (Тридцять дві тисячі п'ятсот вісім гривень 12 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 14.03.2017 року.

Суддя В.О. Павлічек