Ухвала суду № 65405479, 14.03.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/16125/16-ц

Провадження № 22-ц/792/260/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого судді Купельського А.В.,

суддів: Спірідонової Т.В., Янчук Т.О.,

за участю секретаря: Кошельника В.М.

сторін: представника апелянта ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним умов договору про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу щодо обовязку сплатити комісію,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року ОСОБА_3, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що 26 грудня 2012 року між сторонами було укладено договір №91881869000 про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу, умовами якого визначено, що сума кредиту за договором становить 647066,63 грн. Ціна транспортного засобу складає 798000 грн. Розмір платежу за нього, що сплачується позичальником за рахунок власних коштів 239400 грн.

Позичальник зобовязується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів щомісяця, відповідно до графіку платежів, з терміном повернення не пізніше 25 грудня 2017 року, при цьому, згідно умов цього договору, може бути встановлено інший термін повернення кредиту. Розмір ануїтетного платежу становить 16715 грн.

Процентна ставка за кредитом встановлена у розмірі 18,80% річних.

Уточнивши позовні вимоги позивач зазначив, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідач нараховував, а позивач 26 грудня 2012 року сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за управління кредитом в перший місяць обслуговування за рахунок позивача, що є незаконним.

Крім того, як зазначав позивач, відповідач встановив в договорі сплату комісії за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати ануїтетного платежу, розмір якої становить 500 грн. Банк на свій розсуд має право вимагати сплати комісії з 1 дня прострочення у разі суми прострочення більше 1 грн. Ці умови договору, на думку позивача, суперечать ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

У звязку з цим позивач просив суд визнати недійсною умову вказаного вище договору №91881869000 щодо обовязку позичальника сплачувати комісію за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати ануїтетного платежу; визнати недійсною умову цього ж договору щодо обовязку позичальника сплати разової комісії за видачу кредиту у розмірі 18785,60 грн., що розраховується як 2,99% від суми наданого Банком кредиту на придбання транспортного засобу.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно зясовано обставини справи, порушено норми процесуального права.

Посилається на те, що місцевим судом при прийнятті рішення про відмову в задоволенні позовних вимог необгрунтовано та безпідставно не взято до уваги постанову ВСУ від 16 листопада 2016 року та правову позицію, яка висловлена у справі №6-1746цс16. Крім того, судом не взято до уваги положення п. п. 22, 23 ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», ч. 4 ст. 42 Конституції України, чим порушено вимоги чинного законодавства.

На думку апелянта, місцевий суд необгрунтовано дійшов висновку про те, що відсутні підстави для визнання договору недійсним. За умовами спірного договору, як наголошує апелянт, позичальник зобовязується повернути кредит, інші платежі, в т.ч. комісію, не пізніше 25 грудня 2017 року, при цьому згідно цього договору може бути встановлено інший термін повернення кредиту.

Отже, беззаперечним апелянт вважає те, що суд першої інстанції не надавав правового обгрунтування наявності фактів, якими обгрунтовувались позовні вимоги, не взяв до уваги надані докази та як наслідок не надав оцінку нормативно-правовим актам, на які посилався позивач.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 26 грудня 2012 року між ОСОБА_3 та ПАТ „УкрСибанк було укладено договір №91881869000 про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобуна суму 647066 грн. під 18,80% річних на поточну заборгованість та 25,80% річних на прострочену заборгованість зі строком повернення кредиту не пізніше 25.12.2017 року, за яким відповідач повинен був сплачувати щомісяця ануїтетні платежі в сумі 16715,00 грн. (а.с. 6-7).

Підписуючи договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі та Правилах споживчого кредитування. (п. 3 Договору).

У відповідності до п. 9 укладеного договору позичальник сплачує банку: разову комісію за видачу кредиту у розмірі 18 785,60 грн., що розраховується, як 2,99% від суми наданого Банком кредиту на придбання транспортного засобу; щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 0,00, що розраховується, як 0,00% на місяць від суми наданого кредиту та включається в суму щомісячного платежу; комісію за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати ануїтетного платежу. Розмір комісії до 500 грн. банк на свій розсуд має право вимагати сплати зазначеної комісії з 1 дня прострочення у разі суми прострочення більше 1 грн. Банк має право утримувати цю комісію з суми ануїтетного платежу, в період, в якому мало місце прострочення або пізніше.

Позичальник зобов'язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів щомісяця, відповідно до графіку платежів (додаток №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною), але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 25.12.2017 року, при цьому, згідно умов цього договору, може бути встановлено інший термін повернення кредиту.

Правила (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АКІБ „УкрСиббанк надруковані в газеті Голос України №164 (4414) (а.с. 8, 9).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що підписуючи цей договір, позичальник (позивач) погоджується з викладеною у Правилах споживчого кредитування (оприлюднених у газеті «Голос України»), пропозицією банку надати позичальнику споживчий кредит на умовах, встановлених у цьому договорі, та Правилах споживчого кредитування (п. 2 Договору). Правила споживчого кредитування, після підписання сторонами договору, стають його невід'ємною частиною. Підписуючи договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі та Правилах споживчого кредитування. (п. 3 Договору).

Суд виходив з того, що позивач був належним чином повідомлений щодо усіх умов договору, обізнаний про всі права та обов'язки, що встановлені, про що свідчить його підпис.

Суд дійшов висновку, що договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови, а відповідач надав кошти та документи, які підписані позивачем, та в яких міститься повна інформація стосовно умов кредитування.

З таким висновком погоджується колегія суддів Апеляційного суду.

Так, відповідно до ст. ст. 626-628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідност. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Посилання апелянта на те, що місцевий суд необґрунтовано дійшов висновку про те, що відсутні підстави для визнання договору недійсним, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, зокрема, укладеним між сторонами та підписаного позивачем 26 грудня 2012 року договору №91881869000 про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу.

Не може бути підставою для скасування рішення суду посилання апелянта, що місцевим судом при прийнятті рішення не взято до уваги постанову ВСУ від 16 листопада 2016 року та правову позицію, яка висловлена у справі №6-1746цс16, положення п. п. 22, 23 ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», ч. 4 ст. 42 Конституції України. Вимоги зазначених документів не суперечать рішенню суду.

Надуманим є посилання апелянта, що місцевий суд необґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстави для визнання договору недійсним в умові договору про те, що у договорі може бути встановлено інший термін повернення кредиту. Термін закінчення договору ще не настав. Термін виконання договору може бути пролонговано за згодою сторін.

Крім того, 12 вересня 2016 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з ОСОБА_3 стягнуто на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість по оспорюваному договору.

Згідно з п. 9 ч. З ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Частиною 1 ст. 14 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, суд першої інстанції, врахувавши зазначені обставини, правильно встановив характер правовідносин між сторонами та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування вказаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.

Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_4

Суддя: /підпис/ ОСОБА_5

Суддя: /підпис/ ОСОБА_6

З оригіналом згідно:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_4

____________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_7 Категорія: 19

Доповідач: Купельський А.В.