Ухвала суду № 65404289, 17.03.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1975/17

Провадження № 1-кс/461/1807/17

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

17.03.2017

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Мисько Х.М., при секретарі Коружинець Н.В., з участю прокурора Вилки С.С., підозрюваного ОСОБА_1, його захисника адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області молодшого радника юстиції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимому, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, -

в с т а н о в и в :

першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Львівської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №.42017140000000074 від 07 березня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 189 ч. 2 КК України.

Старший слідчий першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області молодший радник юстиції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором групи прокурорів - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури слідчого управління прокуратури Львівської області юриста 1 класу ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 строком 60 діб без можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що 16 березня 2017 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, тобто у вимаганні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове слідство прийшло до висновків, що: наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватим, ОСОБА_1 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років; вік та стан підозрюваного ОСОБА_1 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, повязаного з обмеженням волі та свободи пересування; на час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного місця роботи; ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення тяжких злочинів, у тому числі за ст. 189 ч. 4 КК України. Оцінюючи особу підозрюваного та вчинений ним злочин, досудове слідство приходить до твердого переконання в наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків невиконання ОСОБА_1 процесуальних обовязків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та просив визначити розмір застави.

В судовому засіданні прокурор та слідчий, кожен окремо, підтримали внесене клопотання з підстав, викладених у ньому та просили таке задоволити та обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Розглянувши клопотання слідчого, заслухавши думки підозрюваного та його захисника, висновок прокурора, приходжу до наступного висновку.

Встановлено, що першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Львівської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №.42017140000000074 від 07 березня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.189 ч.2 КК України.

16 березня 2017 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України - у вимаганні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні тяжкого злочину.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки без альтернативи застосування більш мякого покарання, що стимулюватиме підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства та суду.

Також слідчий суддя враховує особу підозрюваного, який є працездатним, не похилого віку, одруженим, однак малолітніх дітей на утриманні немає, інвалідом ІІІ групи, однак тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі, не хворіє, раніше судимим за вчинення тяжких злочинів, у тому числі за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України. Даних, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі немає. Характер та обставини вчиненого ним правопорушення характеризують ОСОБА_1 як особу, що не має достатніх моральних цінностей, здатну до фальсифікації доказів причетності тої чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може незаконними засобами впливати на свідків, протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з врахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню та вчиняючи інші кримінальні правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки більш мякі запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним, обвинуваченим обовязків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченої ч.4 цієї статті.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Наявність підозри в тому, що особа вчинила тяжкий злочин, є, звичайно, таким чинником, що належить до суті питання, однак сама по собі така підозра не може бути виправданням довготривалого тримання особи під вартою (рішення ЄСПЛ Калашников проти Росії від 15 липня 2002 року).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України вимаганні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному не слід визначати розмір застави.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в :

клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід тримання під вартою строком 60 діб без можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області молодшого радника юстиції ОСОБА_3

Строк дії ухвали шістдесят днів з моменту винесення ухвали, тобто до 15 травня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом пяти діб з дня її проголошення.

Слідчий суддя Мисько Х.М.