Ухвала суду № 65403779, 20.03.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6360/15-к 1-кп/335/18/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді : Апаллонової Ю.В.

при секретарі: Кудряшовій Ю.І.

за участю : прокурора Довбня П.Ю., Жулай Г.С.

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4

провівши в залі суду судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України .

В судовому засіданні, у відповідності до вимогст. 331 КПК України, поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Прокурори у судовому засіданні вважають за необхідне продовжити обвинуваченим раніше обрані запобіжні заходи, оскільки ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зменшилися і підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.

ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_5І проти продовження строку дії запобіжного заходу заперечували, посилаючись на недоведеність ризиків.

ОСОБА_2 та його захисник адвокат ОСОБА_4 проти продовження строків дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечують та просять запобіжний захід змінити на такий, що не повязаний із триманням під вартою.

Розглянувши питання доцільності продовження обвинуваченим строків тримання під вартою, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Обґрунтування доцільності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177-178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-якуіз речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При розв`язанні клопотання прокурора, судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини.

В матеріалах провадження наявні докази, які свідчать про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, як підставу для застосування запобіжного заходу та враховує, що Європейський суд з прав людини в п.20 рішення у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11) від 12 лютого 2015 року зазначив, що: «для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. Тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення».

Те, що обвинувачені можуть переховуватись від суду свідчить така обставина як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винуватими у вчиненні злочинів, які їм інкримінується, що може бути достатньою причиною разом з іншими обставинами для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відповідно по п.36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України» Європейський Суд зазначив що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Вищенаведене дає достатні підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть, з метою уникнення від покарання, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які підлягають виклику до суду, уникати явки до суду.

З урахуванням того, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 офіційно не працевлаштовані, ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, постійно змінює місця проживання, через що судові повістки не отримує, що стало в свою чергу підставою для неодноразового відкладення підготовчого судового засідання з причин його неявки у судове засідання, у решту частину судових засідань зявлявся із значним запізненням, ОСОБА_2 інкримінується вчинення під час перебування цього кримінального провадження на розгляді в суді, вчинення іншого тяжкого злочину за ч. 2 ст.186 КК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, стан здоров'я обвинувачених не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, враховуючи те, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2 на даний час перебуває на стадії судового провадження, усі свідки у цьому провадженні судом не допитані, тому з метою запобігання ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбаченіст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, суд вважає виправданим тримання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 під вартою та недостатнім застосування щодо них більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Суд також враховує, що обвинувачені є соціально адаптованими, однак, суду не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою щодо зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України або зявилися нові обставини, що унеможливлюють продовження дії цих заходів.

Посилання на ті обставини, що у провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває позов ОСОБА_2 щодо захисту права власності і ОСОБА_2 перебуваючи під вартою позбавлений можливості надавати у Ленінському районному суді м. Запоріжжя особисті пояснення не свідчить про те, що зявилися нові обставини, що унеможливлюють продовження дії запобіжного заходу, оскільки у ОСОБА_2 є представник за довіреністю, крім того, ОСОБА_2 не позбавлений можливості заявити клопотання про участь у судовому засіданні у цивільній справі за його позовом в режимі відеоконференції в порядку ст. 158-1 ЦПК України.

Суд вважає, що інші запобіжні заходи, на думку суду, не змозі гарантувати належну поведінку обвинувачених, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням конкретного строку і за доцільне продовжити строки дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 19 травня 2017 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177,331,350 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою залишити без змін та вважати продовженим до 19 травня 2017 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді тримання під вартою залишити без змін та вважати продовженим до 19 травня 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Апаллонова