Рішення № 6540243, 03.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" листопада 2009 р. справа № 5020-12/499-1/058 Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Алсуф’єва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Севастопольський авіаційно-спортивний клуб” (99014, місто Севастополь, вул. Комишове шосе, 33)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, місто Севастополь, вул. Луначарського, 5)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Громадської організації “Товариство сприяння обороні України”

(03057, місто Київ, пр-т Перемоги, 52/2)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі

(99008, місто Севастополь, пл. Повсталих, 6)

Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради

(99001, м. Севастополь, вул. Папаніна, 1А)

про визнання права приватної власності на групу об’єктів нерухомого майна аеродрому

За участю представників сторін:

Позивача –Авдєєва О.І., довіреність № 1-Ю від 14.05.2008;

Відповідача –не з’явився;

Третьої особи – Пархоменко Я.В., довіреність № 5/166 від 18.09.2009, Громадської організації “Товариство сприяння обороні України”;

Третьої особи - не з’явився;

Третьої особи - не з’явився.

У серпні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю “Севастопольський авіаційно-спортивний клуб” звернулося до Господарського суду м. Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про визнання права приватної власності на групу об’єктів нерухомого майна аеродрому, розташованих в м. Севастополі, Камишове шосе, 33, у складі: двоповерхова будівля радіостанції (літ. "А"); склад (літ. "Б"); дизель - генераторна (літ. "В"); ангар (літ. "Д"); казарма (літ. "Е"); акумуляторна (літ. "И"); бокс (літ. "К"); склад (літ. "Л"); душеві (літ. "М"); уборна (літ. "Н"); огорожа та інші споруди.

                    Ухвалою суду від 02.10.2008 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог, на стороні відповідача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.11.2008 (суддя І.А.Харченко), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 (судді: В.І.Гонтар, Ю.В.Борисова, В.С.Голик), позов задоволено повністю, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю “Севастопольський авіаційно-спортивний клуб” право приватної власності на групу об’єктів нерухомого майна аеродрому, розташованих в м. Севастополі, Камишове шосе, 33, у складі: двоповерхова будівля радіостанції (літ. "А"); склад (літ. "Б"); дизель - генераторна (літ. "В"); ангар (літ. "Д"); казарма (літ. "Е"); акумуляторна (літ. "И"); бокс (літ. "К"); склад (літ. "Л"); душеві (літ. "М"); уборна (літ. "Н"); огорожа та інші споруди.

                    За наслідками перегляду справи у касаційному порядку, постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2009 рішення господарського суду міста Севастополя від 05.11.2008 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

                    Скасовуючи зазначені судові рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що вирішуючи даний спір, господарський суд на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не досліджував обставин щодо реорганізації Севастопольського авіаційно-спортивного клубу Товариства сприяння обороні України та обставин щодо створення позивача.

                    Ухвалою суду від 07.09.2009 справа прийнята до провадження суддею Алсуф’євим В.В. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради.

У судовому засіданні 12.10.2009 позивач надав заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про уточнення позову та просив суд визнати право приватної власності на групу об’єктів нерухомого майна (аеродром в Юхариній балці), розташованих у м. Севастополі, Камишове шосе, 33, у складі: двохповерхова будівля радіостанції (літ. “А”); склад (літ. “Б”); дизель - генераторна (літ. “В”); ангар (літ. “Д”); казарма (літ. “Е”); акумуляторна (літ. “И”); бокс (літ. “К”); склад (літ. “Л”); душеві (літ. “М”); уборна (літ. “Н”); огорожа (забори, ворота) (літ. „2, 3, 4”), інші споруди (оглядова яма) (літ. „1”), мощення (літ. „I, II”) (т. 3, а.с. 142).

Заява не суперечить приписам частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України і прийнята судом до розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, на задоволенні позову наполягав.

Відповідач без поважних причин явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 07.09.2009 не виконав.

Третя особа –Регіональне відділення Фонду державного майна України в АРК та м. Севастополі у поясненнях до справи (т. 3, а.с. 101), зазначив, що група об’єктів нерухомого майна аеродрому, на які позивач просить визнати право власності, відноситься до майна колишнього ДТСААФ СРСР, на яке поширюється дія Постанови Верховної Ради України №2268-ХІІ від 10.04.1992 “Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України”, у зв’язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Третя особа - Громадська організація “Товариство сприяння обороні України” у поясненнях до справи (т. 3, а.с. 133-134) позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню.

Третя особа - Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, надала клопотання (вх. № 10782 від 03.11.2009) про розгляд справи у відсутність його представника та повідомила, що право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 33 зареєстровано 20.01.2009 за позивачем на підставі рішення господарського суду міста Севастополя від 05.11.2008 у справі № 5020-12/499. Заперечення проти позовних вимог відсутні.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника відповідача та третіх осіб - КП Севастопольської міської Ради „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна”, Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі не перешкоджає розгляду спору по суті, оскільки сторонами надані докази, які в достатній мірі характеризують правовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників позивача та третьої особи –Громадської організації “Товариство сприяння обороні України”, суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

          Звертаючись до суду з позовом, товариство з обмеженою відповідальністю “Севастопольський авіаційно-спортивний клуб” у якості підстав для його задоволення зазначало, що спірне майно, що є предметом спору, являє собою будівлі і споруди аеродрому Авіаційно-спортивного клубу ДТСААФ Української РСР, розташовані на земельній ділянці площею 90,3686 га в Юхариній балці, наданій Севастопольському міському комітету Товариства сприяння обороні України на підставі рішення виконкому Севастопольської міської ради народних депутатів від 04.09.1962 №475 у постійне користування для розміщення учбово-посадочної площадки (т. 2, а.с. 3-7).

Товариство сприяння обороні України (ТСО України) є всеукраїнським громадським добровільним оборонно-патріотичним спортивно-технічним об'єднанням громадян, яке згідно з пунктом 1.4 Статуту є правонаступником Українського республіканського добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту (ДТСААФ Української РСР), яке, в свою чергу, було правонаступником Українських громадських організацій –добровільних товариств сприяння армії, авіації і військовому морському флоту, об’єднаних на підставі Постанови Ради Міністрів Української РСР 12.09.1951 № 2581 в єдине ДТСААФ УРСР (т. 1, а.с. 65-77, т. 3, а.с. 144). Тобто, ТСО України створено на підставі статті 39 Цивільного кодексу Української РСР внаслідок реорганізації шляхом злиття в одне з трьох українських республіканських громадських організацій, які були юридичними особами та мали своє майно.

Організаційну основу Товариства, згідно з пунктом 4.1 Статуту складають первинні організації, зокрема, Севастопольська міська організація ТСОУ (раніше –Севастопольський міський комітет ТСОУ), у веденні якої знаходився Севастопольський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ. Відповідно до пункту 4 Статуту Севастопольської міської організації ТСОУ остання є правонаступником Севастопольської міської організації ДТСААФ (т. 2, а.с. 104-114). До 1993 року вказана організація підпорядковувалась Кримській організації ТСОУ, проте 30.03.1993 Постановою бюро Центрального комітету ТСОУ, оформленої протоколом № 6, Севастопольську міську організацію ТСОУ ДТСААФ виведено з підпорядкування Кримського республіканського комітету та переведено у пряме підпорядкування Центральному комітету ТСОУ (т. 3, а.с. 17).

07.03.1984 з метою розширення підготовки контингенту парашутистів Збройних Сил СРСР, а також створення постійної бази для вдосконалення збірних команд СРСР з парашутного та літакового спорту Бюро Президії Кримського обласного комітету ДТСААФ постановлено створити авіаційно-спортивний клуб ДТСААФ в місті Севастополі на самостійному балансі з правом юридичної особи (т. 3, а.с. 3).

При цьому, проведення державної реєстрації підприємств (організацій, установ) чинним на той час законодавством не передбачалось, та лише з набранням чинності з 01.01.2004 Цивільного та Господарського кодексів України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до пункту 1.2 Статуту Севастопольського авіаційно-спортивного клубу ТСОУ (далі - Севастопольський АСК ТСОУ), правонаступником якого є позивач, Севастопольський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ створений на основі власності громадської організації –Товариства сприяння обороні України, яке є її засновником та власником. Севастопольський АСК ТСОУ працює під керівництвом Севастопольської міської організації ТСОУ, та є правонаступником Севастопольського АСК ДТСААФ УРСР (т. 2, а.с. 115-124).

Майно АСК, згідно з розділом 7 Статуту, складають основні фонди та оборотні засоби, що відображені на самостійному балансі організації. Майно: будинки, споруди, обладнання, транспортні засоби, грошові кошти, цінні папери, інше майно є колективною власністю ТСОУ. Все майно, у тому числі передане йому власником та Севастопольською МО ТСОУ, належить йому на праві оперативного управління.

Відчуження та передача майна проводиться в порядку, встановленому Положенням про порядок володіння, користування та розпорядження власністю ТСОУ, Статутом Севастопольської МО ТСОУ та Статутом АСК (пункт 7.7 Статуту).

Відповідно пункту 12.1 Статуту ліквідація та реорганізація Севастопольського АСК ТСОУ здійснюється за рішенням Центрального комітету ТСОУ, а також у встановлених законодавством випадках –за рішенням суду чи господарського суду та в інших випадках.

Так, на загальних зборах трудового колективу Севастопольського АСК ТСОУ було прийнято рішення, оформлене протоколом №3 від 12.09.2007 щодо ініціювання перед Бюро Севастопольської МО ТСОУ про створення на базі АСК ТСОУ товариства з обмеженою відповідальністю за участю в ньому ТОВ „ПФК”Севастополь” з часткою співзасновника 50% (рішення зборів учасників ТОВ „ПФК”Севастополь”, оформлене протоколом № 11/9 від 08.09.2007) (т. 3, а.с. 119, 136).

Постановою Бюро Центрального комітету ТСОУ від 05.12.2007, оформленої протоколом №13, прийнято рішення про припинення юридичної особи –Севастопольського авіаційно-спортивного клубу ТСОУ шляхом перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб” із залученням співзасновника ТОВ „ПФК”Севастополь” з співвідношенням часток в статутному фонді новоствореного товариства 50 на 50 відсотків (т. 2, а.с. 125). При цьому, усе майно, майнові та немайнові права Севастопольського авіаційно-спортивного клубу ТСОУ передані до статутного фонду ТОВ „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб” в якості внеску Товариства сприяння обороні України. Частка співзасновника дорівнює розміру частки ТСОУ та вноситься грошима.

17.12.2007 на установчих зборах учасників-засновників ТОВ „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб” прийнято рішення, оформлене протоколом №1/07, про створення ТОВ „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб” з включенням до складу засновників ТСОУ та ТОВ „ПФК”Севастополь” з правами участі пропорційно часткам їх внесків до статутного капіталу. Затверджено проект Статуту Товариства, обрано директора (т. 3, а.с. 120).

29.02.2008 на установчих зборах учасників-засновників ТОВ „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб” прийнято рішення, оформлене протоколом №1/08 про:

- затвердження передавального акту щодо передачі майна, прав та обов’язків Севастопольського авіаційно-спортивного клубу ТСОУ –товариству з обмеженою відповідальністю „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб”;

- затвердження статутного капіталу товариства у розмірі 3326705,26 грн., розділений на частки: ГО ТСОУ –1663352,63 грн., що становить 50% статутного капіталу, ТОВ „ПФК”Севастополь” –1663352,63 грн., що становить 50% статутного капіталу. При цьому, внеском учасника-засновника ГО ТСОУ є будинки, споруди, обладнання і інші матеріальні цінності, майнові та немайнові права, зазначені у передавальному акті від 29.02.2008;

- затвердження Статуту ТОВ „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб” (т. 1, а.с. 14).

29.02.2008 складений передавальний акт про передачу усього майна, прав та обов’язків Севастопольського авіаційно-спортивного клубу ТСОУ до ТОВ „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб”, у тому числі й майна, що є предметом даного спору (т. 1, а.с. 15-18). Зазначений акт посвідчено приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу Рижковою Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 114-120.

13.03.2008 Ленінською державною районною адміністрацією міста Севастополя зареєстровано Статут ТОВ „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб”, номер запису 10761450000002863 (т. 1, а.с. 49-57) та проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи –Севастопольського АСК ТСОУ, номер запису 10771120004002011 (т.3, а.с. 130).

Згідно з пунктом 4.10 Статуту ТОВ „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб”, товариство є власником майна, переданого йому засновниками та учасниками у власність.

27.05.2008 з метою належного обліку та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомості, внесені до статутного капіталу ТОВ „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб”, позивач звернувся до КП "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради, який листом від 06.06.2008 № 3097 відмовив у державній реєстрації спірних об’єктів та направив надані позивачем документи до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради для розгляду питання про можливість оформлення права власності на майно (т. 1, а.с. 12).

Листом від 02.07.2008 № 2397 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради відмовив у задоволенні заявлених позивачем вимог з підстав відсутності документів, підтверджуючих первісну реєстрацію права власності на нерухоме майно перетвореної юридичної особи, передане позивачу засновником як внесок до статутного фонду (т. 1, а.с. 13).

Позивач, посилаючись на безпідставну відмову відповідача у здійсненні реєстрації права власності на спірні об’єкти нерухомості та порушення його прав власника на зазначене майно, побудоване за кошти колишнього ДТСААФ УРСР та належного йому на праві власності, звернувся до господарського суду із зазначеним позовом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, третіх осіб - , суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні об’єкти нерухомості аеродрому в Юхариній балці були побудовані у період з 1972 по 1990 роки, тобто до дати набрання чинності Цивільного та Господарського кодексів України, у зв’язку з чим підстави виникнення права власності на зазначені об’єкти у первісного власника визначались нормами Цивільного кодексу УРСР (1963), Законами України „Про власність”, „Про об’єднання громадян”.

З наданих позивачем належним чином засвідчених копій документів вбачається, що ДТСААФ УРСР як самостійна республіканська організація входила до складу Всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту (ДТСААФ СРСР), організаційне оформлення якого завершилось затвердженням у червні 1953 року Статуту ДТСААФ СРСР, який з відповідними змінами діяв до листопада 1991 року, тобто до реорганізації ДТСААФ СРСР.

Пунктом 53 вказаного Статуту встановлено, що Центральні комітети ДТСААФ СРСР, а також союзних республік, крайові, обласні, окружні, міські, районні комітети первинних організацій ДТСААФ, а також об’єднання, підприємства, організації та інші установи, створювані ЦК ДТСААФ СРСР та союзних республік у відповідності з їх положеннями та статутами, які мають відособлене майно та знаходиться на самостійному балансі, є юридичними особами та згідно з діючим законодавством мають право розпоряджатися майном та коштами, відкривати та закривати розрахункові та поточні рахунки у кредитних установах, розпоряджатися, реалізовувати та орендувати майно, необхідне для виконання завдань Товариства (т. 2, а.с. 95-103). Фінансове забезпечення ДТСААФ здійснювалось за рахунок членських внесків членів Товариства, за рахунок доходів від видавничої діяльності, госпрозрахункової діяльності виробничих підприємств, майстерень тощо. Статутом не передбачено таке джерело забезпечення як бюджетні кошти (пункти 48-51 Статуту).

Постановою VII позачергового з'їзду ДСТААФ від 26.09.1991 „Про перетворення ДТСААФ УРСР у Товариство сприяння обороні України”, ТСО України проголошено правонаступником ДТСААФ УРСР (пункт 2) (т. 1, а.с. 45).

Відповідно до статей 21-24 Закону України "Про об'єднання громадян" об'єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності. Об'єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом. Право власності об'єднань, громадян реалізують їх вищі статутні органи управління (загальні збори, конференції, з'їзди тощо) в порядку, передбаченому законодавством України та статутними документами.

Згідно з довідкою Центрального комітету ДТСААФ УРСР (т. 2, а.с. 70) та даних інвентарних карток обліку основних засобів, звітів про фінансування капітальних вкладень за 1970-1985 роки та пояснювальних записок до бухгалтерських звітів Кримського обласного комітету ДТСААФ будівництво спірних будівель та споруд здійснювалось за власні кошти товариства (т. 1, а.с. 19-35), а відповідно до оціночних актів Севастопольського БТІ за формою №3 власником будівель та споруд є аеродром ДТСААФ (т. 2, а.с. 12-23).

У період з 1972 по 1990 роки відомча приймальна комісія прийняла до експлуатації збудовані учбово-посадочну площадку та інші об’єкти авіаційно-спортивного клубу, про що складені відповідні Акти, надані позивачем (т. 1, а.с. 36-43).

Державним актом, виданим 28.03.1994 Севастопольською міською Радою народних депутатів, посвідчено право Севастопольського міського комітету ТСОУ на постійне користування земельною ділянкою площею 90,3686 га для розміщення та обслуговування учбово-посадочної площадки та об’єктів авіаційно-спортивного клубу ТСОУ в Юхариній балці (т. 2, а.с. 3-4).

Спірний об’єкт з володіння позивача не вибував.

Таким чином, судом встановлено, що об’єкти аеродрому АСК існують і знаходились у його володінні, право власності на них ніким не оспорено, не визнано недійсним, крім того, ніхто, окрім нього, не ніс за весь час витрат з будівництва та утримання аеропорту.

Підстави, наведені представником третьої особи –Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АРК та м. Севастополі у поясненнях до справи (т. 3, а.с. 101), зокрема, про те, що група об’єктів нерухомого майна аеродрому, на які позивач просить визнати право власності, відноситься до майна колишнього СРСР, на яке поширюється дія Постанови Верховної Ради України №2268-ХІІ від 10.04.1992 “Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України” не є обґрунтованими та в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведені належними та допустимими доказами.

          Документи, зібрані у справі свідчать про те, що ТСОУ не є громадською організацією колишнього Союзу РСР, розташованого на території України і на неї не поширюється дія зазначеного третьою особою законодавства, яке регулює правовідносини щодо майна цієї організації.

          Як свідчить лист Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Верховної Ради України від 22.03.2005 №06-24/15-217 (т. 2, а.с. 131) ТСОУ створено на підставі статті 39 Цивільного кодексу УРСР внаслідок реорганізації шляхом злиття в одне з трьох Українських республіканських громадських організацій (товариства сприяння армії, авіації та військово-морському флоту), що були вже до цього юридичними особами і мали своє майно у вигляді цілісних майнових комплексів і окремих майнових інвентарних об’єктів та фінансові ресурси. Майно ТСОУ ніколи не перебувало у власності загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР. Це майно створено за рахунок джерел, обумовлених їх статутами і завжди знаходилось на їх самостійному балансі, на матеріальній базі яких було утворено ТСОУ, і на підставі статей 20, 28 Закону України „Про власність” та п.п. 7.2, 7.3, 7.4 та 7.5 Статуту ТСОУ є майном цієї української громадської організації. Зазначена правова позиція викладена також в ухвалі Верховного Суду України від 29.11.2006 у справі № 6-18537ск06.

Як вже було зазначено, позивач у справі, ТОВ „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб”, є юридичною особою, створений за рішенням Бюро Центрального комітету ТСОУ, засновників –ТСОУ та ТОВ „ПФК”Севастополь”, є правонаступником усіх майнових та немайнових прав Севастопольського АСУ ТСОУ, і діє на підставі Статуту, зареєстрованого Ленінською районною державною адміністрацією міста Севастополя 13.03.2008 (т. 1, а.с. 49-57).

Статутний капітал ТОВ „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб”, згідно з пунктом 4.1 Статуту, складає 3326705,26 грн., розподілений на частки: ГО ТСОУ –1663352,63 грн., що становить 50% статутного капіталу, ТОВ „ПФК”Севастополь” –1663352,63 грн., що становить 50% статутного капіталу. Внеском учасника-засновника - ТСОУ є будинки, споруди, обладнання і інші матеріальні цінності, майнові та немайнові права, зазначені у передавальному акті від 29.02.2008.

При цьому, зі статутних документів, протоколу установчих зборів учасників-засновників ТОВ „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб” №1/07 від 17.12.2007, протоколу установчих зборів учасників-засновників ТОВ „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб” №1/08 від 29.02.2008 та передавального акту від 29.02.2008 вбачається, що до статутного капіталу позивача вносилось саме те майно, щодо якого останній просить визнати право власності.

Відповідно до пункту 4.10 Статуту ТОВ „Севастопольський авіаційно-спортивний клуб”, товариство є власником майна, переданого йому учасниками.

Вкладами учасників та засновників до статутного капіталу господарського товариства згідно з приписами статті 115 Цивільного кодексу України, статті 86 Господарського кодексу України та статті 12 Закону України "Про господарські товариства" можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному капіталі товариства.

Відтак, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що будь-яке майно, що передане учасником як вклад до господарського товариства і включене до його статутного капіталу, є часткою учасника в ньому та стає власністю товариства.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач на законних підставах набув право власності на спірне нерухоме майно, оскільки останнє було передане до його статутного капіталу засновниками, що підтверджує правомірність володіння вказаним майном та є підставою для набуття ним права власності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82, 84-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Севастопольський авіаційно-спортивний клуб” (99014, місто Севастополь, вул. Комишове шосе, 33; ідентифікаційний код 02722312) право приватної власності на групу об’єктів нерухомого майна (аеродром в Юхариній балці), розташованих у м. Севастополі, Камишове шосе, 33, у складі: двохповерхова будівля радіостанції (літ. “А”); склад (літ. “Б”); дизель - генераторна (літ. “В”); ангар (літ. “Д”); казарма (літ. “Е”); акумуляторна (літ. “И”); бокс (літ. “К”); склад (літ. “Л”); душеві (літ. “М”); уборна (літ. “Н”); огорожа (забори, ворота) (літ. „2, 3, 4”), оглядова яма (літ. „1”), мощення (літ. „I, II”).

          Суддя підпис В.В. Алсуф’єв