Постанова № 65402150, 20.03.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

33/775/44/2017(м)

266/173/17

Категорія: ст. 185 КУпАП Головуючий 1 інстанції: Пантелєєв Д.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 року м. Маріуполь

Суддя Апеляційного суду Донецької області Преснякова А.А., при секретарі Чепіги Н.В., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 27.01.2017 року, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за статті 185 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт,

ВСТАНОВИВ:

Суддею місцевого суду встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 03 січня 2017 року о 17.20год., знаходячись в районі будинку № 102 по проспекту Нахімова в Приморському районі м.Маріуполя, при перевірці документів поводив себе зухвало та агресивно, не виконував законні вимоги співробітників поліції, на неодноразові вимоги про припинення своїх дій не реагував, чим скоїв злісну непокору законним вимогам співробітників поліції.

Постановою судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 27.01.2017 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт.

Не погодившись з постановою судді, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, вважає оскаржуване судове рішення незаконним, оскільки воно винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт просить поновити цей строк, оскільки Приморський районний суд м.Маріуполя у порушення вимог ст. 268 КУпАП розглянув справу у його відсутність без належного повідомлення про місце, час та дату розгляду справи, про постановлене судове рішення йому стало відомо після отримання постанови суду поштою 10.02.2017 року.

На обгрунтування апеляційних вимог вказує, що він не скоював протиправних дій при перевірці його документів 03.01.2017 року о 17.20год. в районі будинку № 102 по проспекту Нахімова в Приморському районі м.Маріуполя працівниками поліції, а навпаки виконав всі їх вимоги, що може підтвердити пасажир ОСОБА_3, яка була свідком цієї події і яку суд першої інстанції не допитав.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, допитавши свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3, перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що судове рішення постановлено 27.01.2017 року, а апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, надійшла до Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області 14.02.2017 року, тобто з порушенням строку апеляційного оскарження.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дана справа розглянута у відсутність ОСОБА_1, в матеріалах справи відсутні дані про своєчасне його сповіщення про місце та час розгляду справи.

Враховуючи викладене, вважаю, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки невиконання судом першої інстанції вимог ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, позбавило ОСОБА_1 можливості у визначений ч.2 ст. 294 КУпАП строк оскаржити постанову суду.

З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, тощо.

Порушення зазначеної норми адміністративного закону є суттєвою, яке тягне безумовне скасування судового рішення.

Крім того, за змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення є документом що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і є одним із джерел доказів. Тому, у разі встановлення суддею, що протокол складений з порушенням вимог діючого законодавства, він не може бути предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 2 ст. 278 КУпАП суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен перевірити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. У разі відсутності в матеріалах справи достатньої інформації щодо суті правопорушення, його фактичних обставин або даних зазначених у ст. 256 КУпАП, суддя відповідно до роз'яснень, що містяться у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, вмотивованою постановою може повернути протокол про адміністративне правопорушення відповідному органу для належного його оформлення, на чому також наголошується в узагальненні Верховного Суду України « Про практику розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-1852 КпАП).

З протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що 03 січня 2017 року близько 17.20год. в м.Маріуполь, Приморський район проспект Нахімова, 102 водій ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР, а саме перетнув дорожню розмітку 1.3 «подвійна суцільна лінія». Під час перевірки документів поводив себе зухвало та агресивно, на неодноразові вимоги працівників поліції щодо припинення протиправної поведінки не реагував, чим порушив громадський порядок та вчинив правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП.

Тоді як, адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у злісній непокорі, тобто відмові виконати законне розпорядження або вимогу поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку (формальний склад).

Суддя суду першої інстанції на ці обставини уваги не звернув і не надав їм належного значення.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог діючого законодавства. В даному випадку суддя суду першої інстанції припустився порушення вимог адміністративного закону, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, зміст якого не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

За вказаних обставин постанова судді є незаконною та підлягає скасуванню.

Скасовуючи вказану постанову, за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд постановляє нову постанову.

Розглянувши по суті адміністративну справу щодо ОСОБА_1 апеляційний суд дійшов таких висновків:

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 не визнав свою вину, пояснюючи, що він виконував всі вимоги поліцейських, надав документи.

Свідок ОСОБА_3, яка знаходилась в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 в якості пасажиру, підтвердила, що ОСОБА_1 виконував всі вимоги поліцейських, але поліцейські поводили себе зухвало.

Свідок ОСОБА_4, який є інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м.Маріуполі показав, що злісна непокора вимозі поліцейського виразилась у тому, що ОСОБА_1 не надав полісу обов'язкового страхування та намагався піти під час намагання скласти постанову за ст. 126 КУпАП, після чого йому наділи кайданки та затримали.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами тощо.

В ході апеляційного розгляду було встановлено, що 03 січня 2017 року водій ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР, під час перевірки документів поліцейськими поводив себе зухвало та агресивно, на неодноразові вимоги працівників поліції щодо припинення протиправної поведінки не реагував, але враховуючи, що із протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не вбачається які саме законні вимоги або розпорядження поліцейські йому пред'явили, які ОСОБА_1 відмовився виконувати, тобто не розкрита об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, апеляційний суд не вправі виходити за межі суті правопорушення, викладеного в зазначеному протоколі, тому дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.

За таких обставин, постанова судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 27.01.2017 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 247, 289, 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 27 січня 2017 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 січня 2017 року про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за статті 185 КУпАП скасувати та прийняти нову постанову.

Закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя