Рішення № 6540114, 02.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2009 р. Справа № 3/190/09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінструмент-

Україна»

                    54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 157/1

адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1, офіс 206

до:                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Алсна»          

54008, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 98 Б, кв. 5

про стягнення заборгованості в сумі 9568,56 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Науменко І.В., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду стягнути з відповідача заборгованість в сумі 9568,56 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі видаткових накладних, норм цивільного й Господарського законодавства України, та мотивовані відсутністю остаточної оплати прийнятого товару відповідачем.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті позовної заяви до суду не скерував жодного разу свого представника в судове засідання з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії суду на зворотній стороні ухвал.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Матеріали справи свідчать, що позивач протягом 2008 року поставив відповідачу товар на загальну суму 10668,30 грн. за наступними видатковими накладними:

№ 2507/17 від 25.07.2008 р. на суму 2298,30 грн.;

№ 2507/19 від 29.07.2008 р. на суму 2358,00 грн.;

№ 2907/21 від 29.07.2008 р. на суму 345,00 грн.;

№ 3107/3 від 31.07.2008 р. на суму 171,00 грн.;

№ 0608/9 від 06.08.2008 р. на суму 207,00 грн.;

№ 0608/11 від 06.08.2008 р. на суму 1881,00 грн.;

№ 0708/7 від 07.08.2008 р. на суму 1790,26 грн.;

№ 1408/4 від 14.08.2008 р. на суму 693,00 грн.;

№ 2008/1 від 20.08.2008 р. на суму 925,00 грн.

Копія платіжного доручення № 545 свідчить про часткову оплату 22.06.09 р. відповідачем отриманої продукції в сумі 1100,00 грн.

За змістом п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, між сторонами мала місце усна угода то строк оплати отриманої продукції не був обумовлений.

06.07.2009 р. позивач скерував відповідачу письмову вимогу про сплату боргу в сумі 9568,56 грн., яку останній отримав 10.07.2009 р.

З матеріалів справи вбачається, що в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги відповідач свій обов’язок щодо погашення боргу не виконав.

За приписами п.1 ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги вищенаведене та відсутність заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку про правомірне звернення позивача з вимогою щодо стягнення з ТОВ «Алсна»боргу по видатковій накладній в сумі 9568,56 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алсна»(54008, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 98 Б, кв. 5, код ЄДРПОУ 35356602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінструмент - Україна»(54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 157/1, код ЄДРПОУ 34319308) – 9568,56 грн. заборгованості, 102,00 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя