Рішення № 65398586, 14.03.2017, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5420/15-ц

Провадження № 2/346/26/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: судді П"ятковського В.І.,

секретаря Іванишин Х.І.,

з участю позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4,

представника третьої особи, без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської центральної районної лікарні Івано-Франківської області, третьої особи, без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 , про відшкодування майнової та моральної шкоди та витрат на поховання,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернувшись із даним позовом посилається на те, що 17 липня 2013 року її неповнолітня дочка ОСОБА_6 Миколаїна, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходилася на «Д» обліку з приводу бронхіальної астми, після прийому у приватного лікаря стоматолога в с. Мишин Коломийського району, по дорозі додому відчула себе погано та втратила свідомість. В зв»язку з цим було викликано швидку медичну допомогу. Вжиті заходи, по наданню доньці першої медичної допомоги, лікарем швидкої ОСОБА_4 виявилися недостатніми, в зв»язку з чим остання будучи доставленою в Коломийську дитячу лікарню в стані клінічної смерті того ж вечора померла.

Вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2015 року ОСОБА_4 призначено покарання за ч. 2 ст. 140 КК України у виді двох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з наданням медичної допомоги на один рік.

Під час розгляду кримінальної справи цивільний позов не заявлявся.

Внаслідок винних дій ОСОБА_4, які полягали в неналежному наданні медичної допомоги, їй як матері померлої доньки, заподіяна майнова шкода, яка виразилась у витратах на поховання та інших витратах, які вона змушена була нести в зв»язку з цим.

Нею було витрачено грошові кошти відповідно до квитанції № 000840 від 16 квітня 2015 року за граніт до пам»ятника - 37000 грн., відповідно до товарного чеку від 18 липня 2013 року за весільний одяг 8200 грн., відповідно до накладної № 9 від 17 квітня 2015 року деталі пам»ятника 48900 грн., відповідно до накладної № 22 від 27 травня 2015 року бруківка для обладнання пам»ятника 1000 грн., відповідно до довідки від 24 липня 2014 року, труна, хрест, покривало 5050 грн.

До інших витрат, які вона змушена була понести в зв»язку з смертю дочки відносяться витрати на поминальні обіди відповідно до Християнських правил, для яких нею було придбано продукти харчування, булавки носовички, свічки пакети на суму - 19209,31 грн. відповідно до накладної № 1 від 19 липня 2013 року. Продукти харчування, кульки, рушники, пакети на суму - 13858,51 грн. відповідно до накладної № 1 від 13 липня 2014 року. Продукти харчування відповідно до чеку від 17 липня 2015 року на сумі 667 грн. Продукти харчування відповідно до чеків магазину «Соломон» на суму - 102,44 грн. та - 317,90 грн., а також нею було оплачено послуги адвоката при розгляді кримінальної справи відповідно до квитанції № 007169 від 18 серпня 2015 року на суму 350 грн.

Загальна сума спричиненої їй майнової шкоди становить 134904,16 грн.

Крім того, їй спричинено моральну шкоду яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала в зв»язку з втратою дочки та значним погіршенням стану здоров»я викликаного вказаною подією. Розмір моральної шкоди оцінює в сумі 200000 грн.

Просить стягнути з Коломийської центральної лікарні на її користь 134904,16 грн. майнової шкоди та витрат на поховання і 200000 грн. морольної шкоди.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просять позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та подала письмове заперечення на позов, в якому посилається на те, що адміністрація Коломийської ЦРЛ згідна на відшкодування витрат понесених позивачкою на поховання згідно довідки від 24 липня 2014 року на загальну суму 5050 грн. Що стосується витрат на поминальні обіди в день похорон та на річницю із дня смерті в загальній сумі 33067,82 грн., то дані витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки церемонія поминання не відноситься до поховання. Також не погодилася на вказані позивачкою витрати на виготовлення пам»ятника, посилаючись на те що зазначені ціни значно завищені. Погоджується на ціну стандартного пам»ятника у даній місцевості в розмірі 16000 грн., також на думку адміністрації Коломийської ЦРЛ вказана позивачкою сума моральної шкоди є занадто великою і не відповідає ні принципу справедливості, ні принципу розумності, тому просить позов задоволити частково.

Третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідача, ОСОБА_4 та його представник в судовому засіданні зазначили, що витрати в розмірі 33 067,82 грн. на проведення поминальних обідів, які проводилися після поховання у відповідності до ст. 1201 ЦК України не є витратами на поховання і відшкодуванню не підлягають, також не підлягають відшкодуванню витрати за 2014-2015 роки на продукти та товари згідно представлених позивачкою касових чеків, виданих магазином TOR-BA та «Соломон» на загальну суму 1336,34 грн. Також вказала що, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» витрати на виготовлення пам»ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам»ятників і огорож в даній місцевості, а відповідно до відповіді ТОВ «Прикарпат-Експерт» від 28 грудня 2015 року орієнтована ринкова (дійсна) вартість надгробного гранітного пам»ятника коливається від 30000 грн. до 50000 грн., тому потрібно виходити з зазначеної суми. Щодо моральної шкоди заявленої позивачкою у розмірі 200000 грн. вважає, що її розмір є завищеним тому її слід визначити у меншому розмірі.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає заявлені вимоги належно обґрунтованими, проте підлягаючими задоволенню частково, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, третя особа за справою, 05 травня 2015 року був засуджений вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 140 КК України до двох років обмеження волі з позбавлення права обіймати посади, пов»язані з наданням медичної допомоги на один рік, за дії пов»язані з професійною діяльністю за місцем роботи в Коломийській станції екстреної (швидкої) медичної допомоги Комунального закладу «Івано-Франківський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2016 року вирок Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2015 року щодо ОСОБА_4 скасовано, справу призначено на новий розгляд у суд апеляційної інстанції.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2016 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на вирок Коломийського міськрайонного суду від 25 листопада 2014 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4, за відмовою потерпілої від апеляційної скарги.

Оскільки, на момент вчинення злочину, передбаченого ст. 140 ч.2 КК України ОСОБА_4 працював на посаді лікаря-стажиста медицини невідкладних станів Коломийської станції швидкої медичної допомоги, та перебував у трудових (службових) обов»язках з Коломийською центральною лікарнею Івано-Франківської області, то відповідно до ст. 1172 ч.1 ЦК України обов»язок відшкодування шкоди за вказані дії покладається на юридичну особу в даному випадку на Коломийську ЦРЛ.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України, особа яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов»язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорядження надгробного пам»ятника, ці витрати.

Тому понесені позивачкою витрати на поховання, а саме на закупівлю труни, хреста, покривала, вінків згідно довідки від 24 липня 2014 року виданою ПП «ОСОБА_7Й.» на загальну суму 5050 грн. та на купівлю одягу, згідно товарного чеку від 18 липня 2013 року на суму 8200 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується витрат понесених позивачкою на встановлення надгробного пам»ятника, то суд визначаючи його розмір виходить з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», згідно якого витрати на виготовлення пам»ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам»ятників і огорож в даній місцевості, тому беручи до уваги відповідь ТОВ «Прикарпат-Експерт» від 28 грудня 2015 року, згідно якої орієнтована ринкова (дійсна) вартість надгробного гранітного пам»ятника коливається від 30000 грн. до 50 0000 грн., то суд визначає вартість надгробного пам»ятника у розмірі 40000 грн.

Визначення поняття поховання дає п. 17 ч.1 ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» у відповідності з якою поховання померлого це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв»язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Витрати на проведення поминального обіду, який проводять після поховання, не відносяться до витрат на поховання, тому витрати понесені позивачкою на суму - 19209,31 грн. відповідно до накладної № 1 від 19 липня 2013 року, а також на суму - 13858,51 грн. відповідно до накладної № 1 від 13 липня 2014 року та витрати відповідно до чеку від 17 липня 2015 року на сумі 667 грн. та чеків магазину «Соломон» на суму - 102,44 грн. та - 317,90 грн. не підлягають відшкодуванню.

Згідно ч. 1ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 23 ЦК Україниморальна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Згідно ч. 4ст. 28 КПК Україниособа, яка не предявила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право предявити його в порядку цивільного судочинства.

Суд вважає, що позивачці спричинено моральну шкоду.При визначенні розміру грошового відшкодування суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань та ступінь вини відповідача і рахує за доцільне суттєво зменшити її з 200000 грн. до 60000 грн.

Також підлягають стягненню витрати в розмірі 350 грн. згідно квитанції № 007169 від 18 серпня 2015 року за надання послуг адвоката, оскільки вони викликані захистом порушених прав.

На підставі наведеного та ст.ст.23,1172, 1201 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року № 1102- ІV, керуючись ст.ст.209,212-215,218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Коломийської центральної районної лікарні Івано-Франківської області код 25596594 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, 53250 грн. майнової шкоди та витрат на поховання, 350 грн. витрат за надання юридичної допомоги та 60000 грн. моральної шкоди.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя П'ятковський В. І.