Рішення № 6539262, 23.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.09                                                                                           Справа № 31/115

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Прокурора м. Червонограда в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград Львівської області

до відповідача:Комунального підприємства „Аптека № 114”, м. Соснівка Львівської області

про:стягнення 3216,82 грн.

                                                                                          Суддя Артимович В.М.

                                                                                          При секретарі Митник М.Б.

Представники сторін:

від прокуратури:Яворський Я.Т. –прокурор відділу (посвідчення № 127);

від позивача:Левандівська М.О. –представник;

від відповідача:Курпа Б.П. –керівник. Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторони подали відповідне клопотання. Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора м. Червонограда Львівської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград Львівської області, надалі –позивач, до Комунального підприємства „Аптека № 114”, м. Червоноград Львівської області, надалі –відповідач, про стягнення 3216,82 грн., в тому числі 2699,80 грн. основного боргу, 70,01 грн. інфляційних нарахувань, 230,25 грн. пені, 27,77 грн. трьох процентів річних, 188,99 грн. штрафу. Ухвалою суду від 31.07.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 14.08.2009 р.

В судове засідання 14.08.2009 р. з”явилися представники сторін, які надали суду пояснення по суті позовних вимог. Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про припинення провадження у справі в частині основного боргу. Для надання можливості сторонам врегулювати спір у добровільному порядку розгляд справи судом відкладено.

В судове засідання 23.09.2009 р. з”явилися представники сторін. Представники прокуратури та позивача просили суд в частині основного боргу провадження у справі припинити, а в решті позовних вимог позов задоволити. Представник відповідача просив суд зменшити розмір пені та штрафу, що підлягають стягненню з відповідача, у зв’язку з важким фінансовим становищем.

В судовому засіданні 23.09.2009 р. за згодою представника прокуратури та позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 28.09.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 10.10.2002 р. укладено договір № 405 про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно умов якого позивач зобов”язувався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач в свою чергу взяв на себе зобов”язання оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Згідно з розділом 6 договору розрахунки за теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. При цьому споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в даному договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.

Як свідчать матеріали справи позивач свої зобов’язання по договору виконав в повному обсязі. Так, з 01.03.2009 р. по 01.05.2009 р. позивач поставив відповідачеві теплової енергії на загальну суму 2699,80 грн.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем вживались заходи для врегулювання спору у добровільному порядку, зокрема, на адресу відповідача надіслано претензію № 774 від 25.05.2009 р. про сплату боргу., яка залишена без відповіді та реагування.

Проте, відповідач свої зобов’язання виконав лише після подання прокурором позову до суду. Отже, провадження у справі в частині основного боргу слід припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з цього, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 27,77 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 70,01 грн. підлягають задоволенню.

В той же час позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 188,99 грн., як сім процентів від неоплаченої суми, задоволенню не підлягає, так як таке стягнення суперечить нормі ст. 231 Господарського кодексу України, оскільки позивач у даній справі не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, а порушення відповідачем зобов’язання не пов'язане з виконанням державного контракту. Крім того, сторонами не доведено, що виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2.3 договору за неналежне виконання відповідачем зобов’язань по оплаті передбачено стягнення пені в розмірі 0,5 % належних до сплати коштів за кожен день прострочення.

У зв’язку з вищевикладеним позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 230,25 грн. пені є підставними та обґрунтованими.

У відповідності до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Крім того, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Проте, з врахуванням поданого відповідачем клопотання, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, у зв’язку з цим з відповідача слід стягнути на користь позивача 30,25 грн. пені.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що прокурором надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення.

У зв’язку з тим, що спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідності до ст. 49 ГПК України в повній сумі слід покласти на відповідача, стягнувши їх в дохід державного бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Прокурора м. Червонограда Львівської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград Львівської області, задоволити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2699,80 грн. основної боргу припинити.

3. Стягнути із Комунального підприємства „Аптека № 114” (80193, вул. Театральна, 17А, м. Соснівка Львівської області; код ЄДРПОУ 30257992) на користь Комунального підприємства „Червоноградтеплокомуненерго” (80100, вул. Промислова, 1, м. Червоноград Львівської області; код ЄДРПОУ 23966248) 30,25 грн. пені, 70,01 грн. інфляційних нарахувань та 27,77 грн. трьох процентів річних.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути із Комунального підприємства „Аптека № 114” (80193, вул. Театральна, 17 А, м. Соснівка Львівської області; код ЄДРПОУ 30257992) в дохід державного бюджету 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Накази видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя