Рішення № 6539261, 23.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.09                                                                                           Справа № 31/123

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Державного комунального підприємства „Обласний аптечний склад”, м. Львів

до відповідача:Державного комунального підприємства „Центральна районна аптека № 89”,

м. Кам”янка-Бузька Львівської області

про:стягнення 19698,11 грн.

                                                                                          Суддя Артимович В.М.

                                                                                          При секретарі Митник М.Б.

Представники сторін:

від позивача:Левко Є.А. –представник;

від відповідача:Котловець Н.В. –представник. Представнику позивача та відповідача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторони подали відповідне клопотання. Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державного комунального підприємства „Обласний аптечний склад”, м. Львів, надалі – позивач, до Державного комунального підприємства „Центральна районна аптека № 89”, м. Кам”янка-Бузька Львівської області, надалі –відповідач, про стягнення 19698,11 грн., в тому числі 15527,29 грн. заборгованості, 1384,00 грн. пені, 964,62 грн. інфляційних нарахувань, 172,99 грн. трьох процентів річних та 1649,21 грн. штрафу. Ухвалою суду від 31.07.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 14.08.2009 р.

В судове засідання 14.08.2009 р. з’явився лише представник позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові. Представник відповідача не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі розгляд справи судом відкладено.

23.09.2009 р. позивачем подано на розгляд суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд припинити провадження у справі щодо стягнення із відповідача 15527,29 грн. основного боргу у зв’язку з його сплатою та повідомляє про відмову від стягнення 964,62 грн. інфляційних нарахувань і 172,99 грн. нарахованих трьох процентів річних.

Відповідачем 23.09.2009 р. подано відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві відповідач підтвердив сплату основного боргу та просив суд зменшити розмір нарахованої пені, інфляційних нарахувань, трьох процентів річних та штрафу.

В судове засідання 23.09.2009 р. з’явилися представники сторін, які надали пояснення по суті спору. Зокрема, представник позивача повідомив про повне погашення відповідачем основного боргу та відмову позивача від стягнення інфляційних нарахувань і трьох процентів річних. Представник відповідача просив суд зменшити розмір нарахованої пені, інфляційних нарахувань, трьох процентів річних та штрафу у зв’язку з важким фінансовим становищем відповідача, на підтвердження чого до відзиву додано відповідні документи.

В судовому засіданні 23.09.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 28.09.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем укладено договори № 80 від 16.01.2008 р. та № 25 від 12.01.2009р., згідно умов яких позивач, як постачальник, зобов’язувався продавати лікарські засоби по ціні, в кількості та на суму, що вказані у рахунках-фактурах, накладних, специфікаціях, додатках, а відповідач в свою чергу взяв на себе зобов’язання оплачувати товар після одержання та при наявності накладних.

Згідно з пунктами 2.3 як договору № 80, так і договору № 25 лікарські засоби поставляються на умовах з оплатою після їх поставки, але в строки, визначені у товарних накладних, які не перевищують 15-ти календарних днів з часу одержання товару.

Як вбачається з матеріалів даної справи відповідно до договору № 80 від 16.01.2008 р. на підставі накладних № 1507/07, 1599/07, 1561/07, 1681/07, 1711/07, 1142/04, 1773/07 в період листопад -грудень 2008 р. та відповідно до договору № 24 від 12.01.2009 р. на підставі накладних № 19/07, 80/07, 104/07, 178/07 333/07, 412/07, 487/07, 551/07 в період січень - квітень 2009 р. позивачем реалізовано відповідачу лікарські засоби на загальну суму 15527,29 грн.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки, позивачем та відповідачем подано копії платіжних доручень про сплату основного боргу, провадження в цій частині слід припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

В частині ж стягнення 964,62 грн. інфляційних нарахувань та 172,99 грн. трьох процентів річних провадження у справі слід припинити згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України зважаючи на відмову позивача від позову.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пунктів 4.2 вказаних вище договорів у разі порушення строку оплати товару покупцем, зазначеного в товарній накладній, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,7 відсотка несплаченої вартості товару за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ протягом не більше 365 днів. Крім сплати пені, покупець, як передбачено пунктами 4.3 договорів, сплачує штраф у розмірі 10 процентів від суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

У зв’язку з вищевикладеним позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1384,00 грн. пені та 1649,21 грн. штрафу є підставними та обґрунтованими.

У відповідності до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Крім того, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Проте, з врахуванням поданого відповідачем відзиву та доданих до нього доказів, які підтверджують важке фінансове становище відповідача, в тому числі наявність заборгованості перед бюджетом та з оплати праці, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені та штрафу, що підлягають стягненню з відповідача, отже з відповідача слід стягнути на користь позивача 1000,00 грн. пені та 1300,00 грн. штрафу.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення.

У зв’язку з тим, що спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідності до ст. 49 ГПК України в повній сумі слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного комунального підприємства „Обласний аптечний склад”, м. Львів, задоволити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення із відповідача 15527,29 грн. заборгованості, 964,62 грн. інфляційних нарахувань та 172,99 грн. трьох процентів річних припинити.

3. Стягнути із Державного комунального підприємства „Центральна районна аптека № 89” (80400, вул. Незалежності, 39, м. Кам”янка-Бузька Львівської області; код ЄДРПОУ 01973905) на користь Державного комунального підприємства „Обласний аптечний склад” (79007, вул. Городоцька, 2, м. Львів; код ЄДРПОУ 23971114) 1000,00 грн. пені, 1300,00 грн. штрафу, 196,98 грн. сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя