Рішення № 6538788, 06.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.09                                                                                 Справа № 8/215

За позовом Приватного підприємства «Завод продтоварів «Анжей»», смт Георгіївка Луганської області,

до Приватного підприємства «Тала», м. Луганськ, -

про стягнення 22147 грн. 82 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Соловйова В.М., - головний бухгалтер, - довіреність № 104 від 01.10.08 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

заборгованості за поставлений товар у розмірі 21606,61 грн. та пені у сумі 541,21 грн., нарахованих йому у зв’язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу №б/н, укладеного між сторонами 14.07.09 року;

судових витрат.

На підставі розпорядження голови господарського суду Луганської області зубової Л.В. від 14.10.09 року розгляд справи доручено судді Середі А.П.

Згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 16 жовтня до 06 листопада 2009 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання, призначеного на 06.11.09 року, представником позивача заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судового засідання не з’явився, участь у ньому свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору по суті за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Так, 05.10.09 року за вих. №881 та 19.10.09 року за вих. №941 судом на адресу місцезнаходження відповідача, вказану позивачем (м.Луганськ, вул. Совєтська, 54, оф. 463 та провул. Чехова, 16), спрямовано ухвали суду про призначення справи до судового слухання.

Оператором поштового зв’язку до суду повернуто обидва відправлення, адресовані на вул. Совєтську, 54, оф. 463, з доданням довідок «за зазначеною адресою не проживає»; поштове відправлення, адресоване на провул. Чехова, 16, станом на час розгляду спору по суті до суду не повернуто.

Представник позивача надав до справи гарантійний лист (вих. №00046 від 12.08.09 року, згідно якому відповідач визнає наявність у нього вищезазначеного боргу перед позивачем та зобов’язується погасити його до 15.09.09 року у повному обсязі.

Однак, фактично такі ним не вчинені.

Представник позивача не заперечив проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні, за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи обставини справи та наявні у ній докази, а також клопотання представника позивача, суд, керуючись ст.ст.4-3, ч.3 ст. 22, ст.ст.43 та 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути цей спір по суті у даному судовому засіданні, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

14.07.09 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу №б/н, згідно якому продавець зобов’язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти його та своєчасно оплатити на умовах цього договору (п.1.1); предметом поставки є природна газована вода, вода питна столова газована та негазована, напої безалкогольні газовані, напої безалкогольні соковмісткі газовані (п.1.2).

Асортимент, кількість та ціна товару визначаються згідно накладним, які є невід’ємною частиною договору (п.2.1).

Товар повинен бути відвантаженим покупцеві впродовж двох календарних днів з моменту надходження заявки (п.5.1).

Перехід права власності на товар відбувається в момент його приймання покупцем (п.6.1).

Поставка здійснюється при 100% попередній оплаті (п.6.2), шляхом готівкової, безготівкової або у іншій формі оплати, яка не суперечить чинному законодавству України (п.7.1).

Договір є чинним з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.09 року (п.8.1).

За прострочення оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу (п.10.1).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору він відпустив на користь відповідача передбачений договором товар на суму 21601,61 грн., що підтверджується:

видатковою накладною №13108 від 19.07.09 року на відпуск товару у асортименті на суму 10989,00 грн. та податковою накладною до неї за №13108 від 19.07.09 року;

видатковою накладною №13109 від 19.07.09 року на відпуск товару в асортименті на суму 10617,61 грн. та податковою накладною до неї за №13109 від 19.07.09 року.

Кожна з накладних містить докази отримання товару уповноваженою особою покупця (відповідача).

Як підтвердив відповідач своїм вищезгаданим гарантійним листом, він не вжив заходів до сплати суми боргу.

Ця обставина також підтверджується актом взаємозвірки стану розрахунків за вищезгаданим договором на 01.08.09 року, згідно якому сума основного боргу становить 21606,61 грн.

Позивач надав до справи розрахунок суми пені станом на 26.08.09 року –541,21 грн.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.           Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).           Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

          Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі.

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.

Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обов’язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

          Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

          Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено ч.6 ст. 232 ГКУ, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          З матеріалів справи вбачається, що позивач при визначенні пені дотримався вимог чинного законодавства.

          Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст.49 ГПК України, судові витрати покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16,509, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, частиною 2 ст. 49 та ст.ст.75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємства «ТАЛА», ідентифікаційний код 32969012, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, провул. Чехова, 16, - на користь Приватного підприємства «Завод продтоварів «Анжей»», ідентифікаційний код 30760798, яке знаходиться за адресою: смт. Георгіївна, вул. Леніна, 6 Лутугинського району Луганської області, - основний борг у сумі 21606 (двадцять одна тисяча шістсот шість) грн. 61 коп., пеню у сумі 541 (п’ятсот сорок одна) грн. 21 коп., а також державне мито у сумі 221 (двісті двадцять одна) грн. 48 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 06.11.09 року за згодою представник а позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 10 листопада 2009 року.

Суддя                                                   А.П.Середа