Рішення № 65387560, 15.03.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/39/15-ц Головуючий у 1-й інст. Савицька Л. Й.

Категорія 27 Доповідач Трояновська Г. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І.

з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до суду із вказаним позовом, в кінцевій редакції якого просило стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 055-2008-950 від 27.03.2008 року в сумі 23477,02 швейцарських франків, за договором № 055-2008-949 від 27.03.2008 року 117379,86 швейцарських франків, а також сплачений судовий збір. В обґрунтування позовних вимог Банк зазначив, що 27.03.2008 між ВАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитні договори № 055-2008-949 та № 055-2008-950, відповідно до умов яких останній надано кредити у сумі 115754,00 швейцарських франків, із кінцевим строком повернення до 10.03.2038 та зі сплатою 4,5 % річних за користування кредитними коштами, а в разі користування коштами понад встановлений строк або терміни погашення за кредитним договором - 13,5 % річних та в сумі 23237,00 швейцарських франків зі сплатою 9,95 % річних за користування кредитними коштами, а в разі користування коштами понад встановлений строк або терміни погашення за кредитним договором - 29,85 % річних, із тим самим кінцевим строком повернення відповідно. Внаслідок неналежного виконання позичальником зобовязання щодо повернення кредитних коштів, за кредитним договором № 055-2008-950 станом на 22.12.2014 року виникла заборгованість у сумі 23477,02 швейцарських франків, з яких: 212,29 швейцарських франків - прострочена заборгованість за кредитом, 22124,69 швейцарських франків - сума дострокового стягнення кредиту, 1107,31 швейцарських франків - відсотки, 32,73 швейцарських франків - підвищені відсотки, а за кредитним договором № 055-2008-949 станом на 22.12.2014 року - у сумі 117379,86 швейцарських франків, з яких: 1255,91 швейцарських франків - прострочена заборгованість за кредитом, 103684,08 швейцарських франків - сума дострокового стягнення кредиту,12233,14 швейцарських франків - відсотки, 206,73 швейцарських франків - підвищені відсотки.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 квітня 2016 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», в солідарному порядку, заборгованість в розмірі 140856,88 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 2264161 грн. 67 коп., з яких: по кредитному договору № 055-2008-950від 27.03.2008 року у розмірі117379,86 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 1886787 грн. 35 коп., по кредитному договору № 055-2008-949 від 27.03.2008 року у розмірі23477,02 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 377374 грн. 32 коп., судовий збірпо 1827грн. з кожного відповідача.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що зобовязання у швейцарських франках не виникали, а поданий банком розрахунок не є належним та допустимим доказом розміру заборгованості по кредитному договору відповідачів.

Рішенням Апеляційного суду Житомирського області від 11 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог доОСОБА_2 та розподілу судових витрат скасовано. У задоволенні цих позовних вимог відмовлено за пропуском строку звернення до суду. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» 3654 грн. на відшкодування сплаченого судового збору. У решті рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2017 року рішення апеляційного суду скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Отже, предметом розгляду зазначеної справи є апеляційна скарга відповідача по справі - поручителя за кредитним договором ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 квітня 2016 року.

ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не зявився, направив заяву про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою. Колегією суддів заяву було задоволено та розгляд справи відкладено. В наступне судове засідання ОСОБА_2 не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Натомість до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у звязку з її хворобою. Однак, зважаючи на те, що ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції не оскаржувала, що свідчить про те, що вона з ним погодилась, колегія суддів ухвалила розглянути справу у відсутність відповідачів.

В суді апеляційної інстанції представник позивача - ПАТ "Універсал Банк" проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив її відхилити.

Розглянувши справу в межах, визначенихст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27.03.2008 року між банком та ОСОБА_1 були укладені кредитні договори № 055-2008-949 та № 055-2008-950, за умовами яких останній надано 115754,00 швейцарських франків кредиту на строк до 10.03.2038 року, зі сплатою 4,5 % річних, а в разі користування коштами понад встановлений строк або терміни погашення за кредитним договором - 13,5 % річних та 23237,00 швейцарських франків кредиту на той самий строк, зі сплатою 9,95 % річних, а в разі користування коштами понад встановлений строк або терміни погашення за кредитним договором - 29,85 % річних відповідно (а. с. 8-13, 33-38).

Пунктами 2.4 кредитних договорів передбачено, що погашення основної суми боргу та процентів здійснюється шляхом сплати позичальником щомісячних платежів. Відповідно до п. 2.5 вказаних договорів розмір щомісячного платежу встановлений у Графіку погашення кредиту (а. с. 16-19, 41-44).

Із п. 1.1.3 кредитного договору № 055-2008-949 вбачається, що сторони погодились, що при звільненні позичальника з основного місця роботи встановлюються нові процентні ставки - 9,95% річних та підвищена процентна ставка в розмірі 29,85 % річних.

Умови зазначених вище кредитних договорів були забезпечені договорами поруки № 055-2008-950-Р та № 055-2008-949-Р від 27.03.2008, укладеними між Банком та ОСОБА_2, який несе солідарну відповідальність із ОСОБА_1 у разі неналежного виконання нею взятих на себе зобовязань перед банком (а. с. 20-22, 45-47).

Згідно з п. 1.3. договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобовязаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Пунктом 4.2. договорів поруки передбачено, що порука припиняється із припиненням всіх зобовязань боржника за основним договором, що забезпечується такою порукою.

Відповідно до п. 5.2.5 кредитних договорів кредитор може достроково витребувати погашення всієї суми кредиту за цими договорами у разі настання, зокрема, прострочення позичальником сплати чергового платежу за кредитом та/або процентів за користування кредитом. При цьому кредитор направляє позичальнику повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту і неусунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 30 календарних днів з дати відправлення кредитором вищевказаного повідомлення (вимоги) позичальнику, вважається термін повернення кредиту таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення повідомлення (вимоги).

Відповідно до матеріалів справи, 10 жовтня 2014 року у зв'язку із невиконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами від 27 березня 2008 року, ПАТ «Універсал Банк» направив на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рекомендованою поштовою кореспонденцією письмові вимоги про усунення порушень взятих на себе відповідачами зобов'язань /а.с.27,28/.

Відповідачі вимог банку не виконали та не усунули порушень кредитних зобовязань.

У звязку із неналежним виконанням умов кредитних договорів станом на 22.12.2014 виникла заборгованість у сумі: 23477,02 швейцарських франків, з яких: 212,29 швейцарських франків - прострочена заборгованість за кредитом, 22124,69 швейцарських франків - сума дострокового стягнення кредиту, 1107,31 швейцарських франків - відсотки, 32,73 швейцарських франків - підвищені відсоткипо кредитному договору № 055-2008-949 та 117379,86 швейцарських франків, з яких: 1255,91 швейцарських франків - прострочена заборгованість за кредитом, 103684,08 швейцарських франків - сума дострокового стягнення кредиту 12233,14 швейцарських франків - відсотки, 206,73 швейцарських франків - підвищені відсотки по кредитному договору № 055-2008-950 (а. с. 5-7, 30-32).

Задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з доведеності порушення ОСОБА_1 взятих на себе кредитним договором зобов'язань. При цьому, врахувавши, що внаслідок порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, суд стягнув заборгованість також і з поручителя.

Частково задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_2, апеляційний суд своїм рішенням від 11.08.2016 року рішення місцевого суду від 12.04.2016 року в частині стягнення солідарно боргу з поручителя ОСОБА_2 скасував та ухвалив нове рішення про відмову у цій частині позову за пропуску звернення до суду. В решті рішення залишено без змін.

Скасовуючи рішення апеляційного суду, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що при новому розгляді апеляційному суду слід звернути увагу на обовязкову правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 29 червня 2016 року №6-272цс16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обовязковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи (ч.4 ст.338 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки повязане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Отже, порука це строкове зобовязання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє субєктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 та частини першої статті 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець повязує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Судом встановлено, що договорами поруки № 055-2008-950-Р та № 055-2008-949-Р від 27.03.2008 передбачено, , що порука припиняється із припиненням всіх зобовязань боржника за основним договором, що забезпечується такою порукою.

Таким чином в договорах поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умови договорів поруки про їх дію до повного припинення усіх зобовязань позичальника за основним договором чи поручителів за договорами поруки не вважаються встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителів.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим, правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 червня 2016 року (справа №6-272цс16), яка має враховуватись судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як вбачається з умов кредитного договору № 055-2008-950 від 27.03.2008 року та графіку платежів, позичальник ОСОБА_1 повинна сплачувати щомісячно /до 10 числа/ суму платежу у розмірі 202,17 швейцарських франків /т.1 а.с.16-19/.

За умовами кредитного договору № 055-2008-949 від 27.03.2008 року та графіку платежів, ОСОБА_1 також повинна сплачувати щомісячно /до 10 числа/ суму платежу у розмірі не менше 585,34 швейцарських франка /т. а.с.41-44/.

Зазначені щомісячні суми включають в себе погашення основної суми кредиту та процентів за користування ним. Кінцевий термін повернення кредиту 10 березня 2038 року.

Із розрахунків заборгованості за кредитними договорами вбачається, що останнє зарахування по платежах за користування кредитними коштами по кредитах було зроблено 16 січня 2014 року.

Відтак, судом враховується, що останній платіж на виконання кредитнихзобов'язань боржницею було здійснено 16 січня 2014 року.

Вимогу про дострокове погашення кредиту Банк направив відповідачам 10.10.2014 року, з позовом у суд звернувся 31 грудня 2014 року.

Отже,до збігу шестимісячного строку з моменту пред'явлення позову (31.12. 2014 року) та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів слід обчислювати нарахування боргових сум, які підлягають стягненню з поручителя.

В частині щомісячнихзобов'язань щодо повернення грошових коштів за період, який виник до 30 червня 2014 року заборгованість не підлягає стягненню з поручителя, остільки в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України в цій частині порука є припиненою.

З урахуванням долученого до справи розрахунку за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_1 має місце заборгованість у сумі 23477,02 швейцарських франків по кредитному договору № 055-2008-949 та 117379,86 швейцарських франків по кредитному договору № 055-2008-950.

Після здійснення останнього платежу 16 січня 2014 року і до 30 червня 2014 року стягнення заборгованості за кредитними договорами проводиться лише з позичальника ОСОБА_1 101,09шв.франків (прострочене тіло) та 992,75 шв.франків (відсотки), всього 1093,84шв.франків, що еквівалентно 17582,60грн. за кредитним договором № 055-2008-950 та 556,17шв. франків (прострочене тіло) та 5518,42 шв. франків (відсотки), всього 6074,49 шв. франків, що еквівалентно 97642,56грн. за кредитним договором № 055-2008-949.

Враховуючи викладене, з поручителя ОСОБА_2 підлягає стягненню у солідарному порядкуз позичальником ОСОБА_1 кредитна заборгованість у сумі: за кредитним договором № 055-2008-950116286,02шв.франка, що еквівалентно 1869204,74грн. (117379,86 1093,84) та за кредитним договором № 055-2008-949 17402,53шв. франків, що еквівалентно 279731,74грн. (23477,02- 6074,49).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі.

Згідно з положеннями ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до розміру задоволених позовних вимог, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача 1845,27грн., а з ОСОБА_2 1808,73грн.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що зобовязання у швейцарських франках не виникали, є безпідставними, оскільки не спростовані відповідачами. Кредитні договори є чинними, позаяк звортнього матеріали справи не містять. Водночас із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до суду з позовом до ПАТ "Універсал Банк" про визнання частково недійсними кредитних договорів та зобовязання вчинити перерахунок сплачених відсотків і провадження у цій справі було зупинено до вирішення справи за позовом ОСОБА_1 Проте, остання у судові засідання не зявлялась, а тому її позовну заяву було залишено без розгляду. /т.1 а.с.118,128/. Інших доказів оспорення кредитних договорів матеріали справи не містять.

Заперечення, наведені в апеляційній скарзі, обставинами, встановленими судом першої інстанції та матеріалами справи не підтверджуються.

Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 квітня 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" в солідарному порядку 116286,02 швейцарських франків, що еквівалентно 1869204,74гривень заборгованості за кредитним договором № 055-2008-950 від 27.03.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № 055-2008-950 від 27.03.2008 року в сумі 1093,84 швейцарських франків, що еквівалентно 17582,60гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" в солідарному порядку 17402,53 швейцарських франків, що еквівалентно 279731,74 гривень заборгованості за кредитним договором № 055-2008-949 від 27.03.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № 055-2008-949 від 27.03.2008 року в сумі 6074,49 швейцарських франків, що еквівалентно 97642,56 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" судовий збір в розмірі 1845,27грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" судовий збір в розмірі 1808,73грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді