Рішення № 6538753, 03.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.09 Справа № 26/04-06-1-15/247

за позовом

Артемівського учбово - виробничого обєднання “Зоря” Українського товариства сліпих, м. Артемівськ Донецької області

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 77 517 грн. 99 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

- суми основного боргу 36421 грн. 51 коп. за договором купівлі-продажу № 1 від 18.02.09;

- суми неустойки в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за весь час прострочення, що складає 556 грн. 92 коп., штрафу в сумі 2549 грн. 81 коп., а також індекс інфляції в сумі 15681 грн. 12 коп.;

- завданих збитків, які складаються з відшкодування ПДВ в сумі 6070 грн. 25 коп. та компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату в сум 16238 грн. 68 коп., разом 22308 грн. 93 коп.

Позивач та відповідач не скористалися правом на участь своїх представників у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцем реєстрації відповідача та підтверджена довідкою державного реєстратора та довідкою обласного адресного бюро УМВС України в Луганській області.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу .

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій .

Крім того, у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 зазначено наступне.

У разі коли фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу невідоме, то господарський суд вправі надсилати процесуальні документи за останнім відомим йому на час такого надсилання місцем проживання фізичної особи - учасника судового процесу.

Якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.

Ухвали суду не поверталися до суду підприємством поштового звязку без вручення адресату.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між сторонами укладено договір купівлі-продажу від 18.02.2009 р. №1, за яким позивач зобовязався передати у власність покупця товар, а відповідач зобовязався прийняти товар та сплатити за нього вказану грошову суму.

Відповідно до п. 5.2 договору строк оплати визначено з відстрочкою платежу у 10 календарних днів.

Заявлена до стягнення сума боргу утворилася внаслідок несплати відповідачем товару, переданого за накладними від 18.02.2009 р. №11, від 03.03.2009 р. №15, від 03.03.2009 р. №16 та від 04.03.2009 р. №17.

Отримання товару за вказаними накладними не заперечується відповідачем.

Відповідач на момент звернення позивача до суду з позовом свої грошові зобовязання за договором не виконав.

Так, на час вирішення спору у даній справі розмір боргу становить 36 421 грн. 51 коп. Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступних підстав. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності заявленого до стягнення боргу підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів виконання грошових зобовязань вчасно та у повному обсязі не надав.

Позовні вимоги по стягненню пені у розмірі 0,1 % та штрафу у розмірі 7%, заявлені на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно зазначеної норми:

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту , штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивачем не доведено наявність передумов, з якими закон пов'язує можливість застосування вказаних санкцій. Позивач не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, договір, на підставі якого заявлено позовні вимоги, не є державним контрактом, виконання зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту

Отже, предявлення штрафних санкцій на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у спірних правовідносинах є необґрунтованим.

Договором, на підставі якого заявлено позов, застосування штрафних санкцій не передбачено.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 1 440 грн. 55 коп. При цьому, необґрунтованим є нарахування інфляційних за лютий 2009 р. не лише на усю суму боргу, як то розраховано позивачем, а і на суму за накладною від 18.02.2009 р. №11, оскільки, враховуючи строк оплати встановлений договором, прострочення оплати у лютому не могло мати місце.

Позовні вимоги по стягненню збитків у сумі 22 308 грн. 93 коп. не підлягають задоволенню.

Склад цивільного правопорушення, необхідного для стягнення з відповідача шкоди, є недоведеним з урахуванням наступного.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, який включає до себе протиправну поведінку заподіювача шкоди - відповідача; наявність негативних наслідків (збитків), причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (збитками); вину відповідача - заподіювача шкоди.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є обєктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії відповідача; причинний звязок між протиправними діями відповідача та шкодою.

При цьому, важливим елементом обєктивної сторони правопорушення є причинний звязок між шкодою та протиправними діями відповідача. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода (збитки) наслідком протиправної дії.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи фактичні обставини справи, суду не доведено належним чином всіх складових обставин, що можуть бути підставами стягнення з відповідача заявлених збитків.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню борг у сумі 36 421 грн. 51 коп. та інфляційні нарахування у сумі 1 440 грн. 55 коп. У задоволенні решти позовних вимог по стягненню неустойки у сумі 556 грн. 92 коп., штрафу у сумі 2 549 грн. 51 коп., збитків у сумі 22 308 грн. 93 коп. та решти інфляційних нарахувань (крім задоволеної частини в сумі 1 440 грн. 55 коп.) слід відмовити за необґрунтованістю. Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 378 грн. 62 коп. державного мита, а також 57 грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд в и р і ш и в: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Артемівського учбово-виробничого обєднання “Зоря” Українського товариства сліпих , м. Артемівськ Донецької області, вул. Маріупольська, б. 15, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03967607, борг у сумі 36 421 грн. 51 коп. та інфляційні нарахування у сумі 1 440 грн. 55 коп. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили. 3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. 4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 у доход: - державного бюджету України рахунок 31118095700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 378 грн. 62 коп. видати наказ органу Державної податкової інспекції; - державного бюджету України, рахунок 31211259700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 57 грн. 63 коп. Видати наказ органу державної виконавчої служби. В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 04.11.2009 р. На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Суддя Є.Ю. Пономаренко