Рішення № 6538727, 02.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.09                                                                                 Справа № 17/49

За позовом Закритого акціонерного товариства «Індустріальна науково-технологічна компанія «ІНТЕК», м. Харків

до Луганської інженерно-будівельної корпорації, м. Луганськ

3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 71843 грн. 76 коп.

Головуючий - суддя Фонова О.С.,

                                                                      судді –Яресько Б.В., Зюбанова Н.М.

                                         Представники:

від позивача –Гриценко Т.В., довіреність № 60 від 21.07.2009;

від відповідача –не прибув;

від 3-ї особи - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 38256,49 грн., пені за прострочення платежу за виконані проміжні роботи у сумі 3138,94 грн., неустойки у сумі 7673,48 грн., інфляційних нарахувань у сумі 20008,14 грн. та 3 % річних у сумі 2766,71 грн. (згідно заяви про збільшення позовних вимог, зданої у судовому засіданні 25.09.2009).

Відповідач відзивом на позовну заяву, зданому у судовому засіданні 02.06.2009, позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що роботи, виконані позивачем у березні 2007 року є остаточними та за них відповідно повинні відбуватись кінцеві розрахунки.

Зобов’язання по оплаті за роботи виконані у березні 2007 року ще не настало, у зв’язку з тим, що всі роботи по об’єкту виконані, а для кінцевих розрахунків ще не настали всі події від яких залежить кінцева оплата відповідно до п. 3.4 Договору, оскільки не відбулось введення об’єкту в експлуатацію.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Закритим акціонерним товариством «Індустріальна науково-технологічна компанія «ІНТЕК»(позивач у справі), як Субідрядником, та Луганською інженерно-будівельної корпорацією (відповідач у справі), як Генпідрядником, був укладений договір № 21/06 від 14.07.2006 (далі –Договір).

Згідно п. 1.1 Договору Субпідрядник прийняв на себе зобов’язання по виконанню будівельно-монтажних робіт на об’єкті ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», оборотного циклу водопостачання машини безперервного розливання слябів № 2 та оборотного циклу водопостачання кисневого блоку, в строк, встановлений Замовником –ВАТ «Алчевський металургійний комбінат».

Роботи повинні були бути сплачені Генпідрядником відповідно до розділу 3 Договору у два етапи.

По-перше, згідно п. 3.2 Договору поточна оплата виконаних робіт здійснюється Генпідрядником у безготівковому порядку у відповідності з актом виконаних робіт форми КБ-2в, підписаним сторонами, на протязі 3 банківських днів з моменту отримання Генпідрядником оплати від замовника. За згодою сторін допускається, що акт виконаних робіт готує Субпідрядник, здає обсяги робіт за актами виконаних робіт форми КБ-2в Замовнику у строк не пізніше 25-го числа звітного місяця.

Розрахунок проводиться генпідрядником після підписання акту приймання виконаних робіт між генпідрядником та субпідрядником, включаючи усунення виявлених у ході приймання недоліків (п. 3.3 Договору).

По-друге, кінцеві розрахунки за виконані Субпідрядником роботи здійснюються через 10 днів після підписання акту робочої комісії та на протязі 30 днів після підписання акту здачі об’єкта в експлуатацію (п. 3.4 Договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вказаних умов договору щодо оплати вартості виконаних робіт.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Субпідрядний договір, який укладений між сторонами, є різновидом договору підряду і до нього застосовуються як загальні норми цивільного законодавства про договір, так і загальні положення про підряд, що містяться у главі 61 ЦК України.

Таким чином, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 61 ЦК України. Зокрема, ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності зі ст. 838 ЦК України, яка визначає статус генпідрядника та субпідрядника, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

Тобто стосовно правовідносин сторін за договором від 14.07.2006 № 21/06, який за своєю правовою природою є договором субпідряду, відповідач виступає перед позивачем як замовник, який має прийняти виконану роботу та оплатити її.

Згідно зі ст. 882 ЦК України передача робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У випадку відмови однієї із сторін від підписання акту, про це вказується в акті, і він підписується іншою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання своїх зобов’язань по Договору позивач посилається на акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в: акт № 01/09 за вересень 2006 року на суму 21469,20 грн., акт б/н за жовтень 2006 року на суму 5665,20 грн., акт б/н за жовтень 2006 року на суму 23775,60 грн., акт б/н за листопад 2006 року на суму 2391,60 грн., акт б/н за листопад 2006 року на суму 10417,20 грн., акт б/н за грудень 2006 року на суму 13678,80 грн., акт б/н за грудень 2006 року на суму 30055,20 грн., акт № 01/1 за січень 2007 року на суму 20109,60 грн., акт № 01/2 за січень 2007 року на суму 15450 грн. , акт № 01/3 за січень 2007 року на суму 3616,80 грн., акт № 03/1 за березень 2007 року на суму 3351,60 грн., акт № 03/2 за березень 2007 року на суму 8067,00 грн., акт № 03/3 за березень 2007 року на суму 11558,00 грн., акт № 02/1 за березень 2007 року на суму 9601,00 грн., акт № 02/2 за березень 2007 року на суму 2924,00 грн., які не підписані боку відповідача.

Як зазначає позивач, ним було надіслано на адресу відповідача всі акти виконаних робіт за березень 2007 року та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за березень 2007 року, однак підписані з боку відповідача вони не були, розрахунки за виконанні роботи за цими актами не відбулись.

Факт надіслання вищевказаних актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт підтверджується супровідним листом № 1530 від 31.03.2007 та фіскальним чеком № 2052 від 31.03.2007, копія якого міститься в матеріалах справи (т.3, а.с.1-2). Крім того, позивачем повторно було надіслано вищевказані акти та довідки, що підтверджується листом № 2629 від 22.11.2007 та фіскальним чеком № 8474 від 22.11.2007.

Відповідач зазначені акти позивачу не повернув, причин їх непідписання не зазначив, претензій по якості виконаних робіт не пред’явив.

В обґрунтування несплати виконаних робіт за вищевказаними актами відповідач посилається на те, що це є кінцеві розрахунки, оскільки всі роботи по об’єкту виконані, а для кінцевих розрахунків ще не настали всі події від яких залежить кінцева оплата відповідно до п. 3.4 Договору, оскільки не відбулось введення об’єкту в експлуатацію.

Однак, суд не погоджується з доводами відповідача виходячи з наступного.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що вид, об’єм, параметри договірної ціни та вартість робіт, а також порядок розрахунків, строк виконання робіт по даному договору, а також строк гарантії на них, будуть оговорюватись сторонами додатково та оформлюватись Додатковою угодою, що є складовою та невід’ємною частиною даного Договору.

Згідно з пунктами 4.1-4.4 Договору, строк закінчення робіт визначається згідно з „Графіком виконання робіт”, підписаним Генпідрядником та погодженим з Субпідрядником. Строки виконання робіт можуть змінюватись за згодою обох сторін. В будь-якому випадку зміна строків виконання робіт оформлюється сторонами у вигляді протоколу про зміну строків виконання робіт. Наявність недоліків та строки їх усунення фіксуються трьохстороннім актом між Генпідрядником, Субпідрядником та Замовником.

Як вбачається з пояснень сторін (т.2, а.с.40, 52), Додаткова угоди та Графік виконання робіт в них відсутні, тобто строки виконання робіт в Договорі погоджені не були, отже встановити коли повинні були виконані проміжні та кінцевий етап субпідрядних робіт неможливо.

Проте, виходячи з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з договором № 027/1-260 від 01.11.2005, укладеним між ВАТ „АМК”, як Замовником, та Луганською інженерно-будівельною корпорацією (ЛІБК), як Підрядником, Підрядник зобов’язується виконати будівель-монтажні роботи по об’єкту ВАТ „АМК”, оборотний цикл водопостачання машини безперервного розливання слябів № 2, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити прийняті роботи.

Згідно з договором № 027/1-2238 від 01.09.2006, укладеним між ВАТ „АМК”, як Замовником, та Луганською інженерно-будівельною корпорацією (ЛІБК), як Підрядником, Підрядник зобов’язується виконати будівель-монтажні роботи по об’єкту ВАТ „АМК”, будівництво комплексу конверторного цеху, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити прийняті роботи.

Порядок розрахунків за вищевказаними договорами передбачений у п. 3.1 договорів в діючій редакції, а саме: поточна оплата здійснюється замовником в безготівковому порядку в національній валюті України щомісячно у відповідності з актом виконаних робіт форми КБ-2в та форми КБ-3, підписаних сторонами протягом 10 банківських днів.

Акт виконаних робіт готує Підрядник, здає обсяги виконаних робіт по акту форми КБ-2в Замовнику в строк не пізніше 25 числа звітного місяця.

Згідно пунктів 3.2-3.3 зазначених договорів, розрахунок здійснюється Замовником після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків.

Кінцевий розрахунок за виконані Підрядником роботи здійснюються після підписання акту робочої комісії та протягом 20 днів після підписання акту здачі об’єкту в експлуатацію.

ВАТ „АМК” у поясненні № 047/027/1-118 від 15.05.2009 (т.1, а.с.130) зазначив, що акти виконаних робіт, на які посилається позивач у позовній заяві, а саме: № 03/1, 03/2, 03/3, 02/1, 02/2 за березень 2007 року за договорами підряду № 027/1-260 від 01.11.2005 та № 027/1-2238 від 01.09.2006 між відповідачем та ВАТ „АМК” були підписані, роботи прийняті та оплачені Замовником в повному обсязі у сумі 41931,60 грн.

На підтвердження цього факту ВАТ „АМК” надано до матеріалів справи довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 за березень 2007 року, рахунки-фактури, що виставлялись відповідачем 3-й особі, а також банківські виписки по рахунку ВАТ „АМК” від 16.04.2007, 20.04.2007, 23.04.2007.

Таким чином, оскільки Замовник розрахувався з Генпідрядником за виконані роботи за вищевказаними договорами, які до того ж є ідентичними роботам, що виконав позивач за договором субпідряду, то вони є поточними.

Кінцевий розрахунок з Генпідрядником, відповідно до п. 3.3 договорів підряду, Замовником ще не здійснено, оскільки об’єкт не здано в експлуатацію, що підтверджено поясненнями повноважного представника ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»(т.3, а.с.6), хоча Акт робочої комісії, про який йдеться в п. 3.4 Договору, був підписаний належним чином у встановленому законом порядку 06.06.2007 (т. 3, а.с.7-14).

Отже, роботи за березень 2007 року, що виконані позивачем за Договором є не кінцевими, і тому повинні бути оплачені у безготівковому порядку у відповідності з актом виконаних робіт форми КБ-2в, підписаним сторонами, на протязі 3 банківських днів з моменту отримання Генпідрядником оплати від Замовника.

З візуального огляду актів виконаних робіт форми КБ-2в за березень 2007 року, що підписані відповідачем та ВАТ „АМК” та наданих позивачем копій актів виконаних робіт форми КБ-2в за березень 2007 року, що надіслані відповідачу, вбачається, що вони є абсолютно ідентичними, включаючи виправлення та уточнення.

На вимогу суду позивач надав пояснення стосовно порядку підписання актів виконаних робіт за березень 2007 року та ідентичності їх з такими ж актами, підписаними між відповідачем та ВАТ „АМК”.

Так, ідентичність зазначених актів форми КБ-2в позивач пояснює тим, що за згодою сторін допускається, що акт виконаних робіт готує Субпідрядник, здає обсяги робіт за актами виконаних робіт форми КБ-2в Замовнику у строк не пізніше 25-го числа звітного місяця (п. 3.2 Договору).

Отже, позивачем були підготовлені акти виконаних робіт форми КБ-2в за березень 2007 року та здані об’єми виконаних робіт Замовнику –ВАТ „АМК”. Після підписання даних актів замовником з власними примітками та уточненнями, з них робились копії усіх сторінок і саме в такому вигляді і були надіслані акти виконаних робіт відповідачу для підписання.

Судом встановлено, що у всіх актах виконаних робіт за березень 2007 року, що підписані відповідачем та ВАТ „АМК”, міститься посилання на договір субпідряду № 21/6 від 14.06.2006.

Таким чином, вартість виконаних позивачем робіт за договором субпідряду № 21/6 від 14.06.2006 вбачається з не тільки з актів форми КБ-2в, що були надіслані для підписання відповідачеві, а і з актів форми КБ-2в, що підписані відповідачем та ВАТ „АМК”, оскільки вони ідентичними.

Крім того, сам відповідач не оспорює факт виконання робіт позивачем, а зазначає про ненастання обов’язку оплати цих робіт у заявленій до стягнення сумі.

Як вже зазначалось вище, ВАТ „АМК” здійснив повну оплату відповідачеві робіт, виконаних у березні 2007 року, останньою датою перерахування коштів згідно банківської виписки по рахунку ВАТ „АМК” є 23.04.2007, отже кінцевою датою оплати виконаних позивачем в березні 2007 року робіт є 26.04.2007 включно.

Як зазначає позивач, він виконав роботи у березні 2007 року на суму 41931,60 грн., однак заборгованість відповідача на час розгляду справи складає 38256,49 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу у сумі 38256,49 грн. та її задоволення.

Позивачем також заявлена до стягнення пеня за прострочення платежу за виконані проміжні роботи у сумі 3138,94 грн. за період з 27.04.2007 по 27.10.2007.

Пунктом 7.7 Договору встановлено, що при простроченні платежу за виконані проміжні роботи та кінцевого розрахунку за роботи, Генпідрядник сплачує Субпідрядникові пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Однак, стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на це, позивачем вірно зазначена в розрахунку пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діла в період прострочення, за кожен день прострочення, а не 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, як зазначено в договорі.

У зв’язку з викладеним, а також у зв’язку з попередніми висновками суду щодо розрахунків за актами КБ-2в за березень 2007 року за поточні роботи, вимога про стягнення пені за заявлений період є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у сумі 2766,71 грн. за період з 27.04.2007 по 25.09.2009 та інфляційних нарахувань у сумі 20008,14 грн. за той же період.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне прийняття результатів окремих етапів робіт у сумі 7673,48 грн. за період з 15.04.2007 по 15.10.2007, з посиланням на пункт 7.8 Договору.

Однак дана в вимога не може бути задоволена судом з огляду на те, що сторонами в Договорі не погоджені строки виконання будь-яких етапів робіт та не зазначені власне самі етапи. В Договорі є посилання на Додаткову угоду (п.1.3) та Графік виконання робіт (п. 4.1), однак жоден з цих документів сторонами не підписувався.

Посилання позивача на ч. 2 статті 846 та ч. 1 ст. 882 ЦК України, як на обґрунтування вимоги про стягнення неустойки за несвоєчасне прийняття окремих етапів робіт, судом вважається безпідставним, оскільки для встановлення такого прострочення повинна бути встановлена чітка дата виконання конкретного етапу робіт, однак ні виду робіт, ні їх обсягу, ні етапів та дати виконання, сторонами погоджено в Договорі не було.

За таких обставин, вимоги позивача слід задовольнити частково у сумі основного боргу 38256,49 грн., пені за прострочення платежу за виконані роботи у сумі 3138,94 грн., інфляційних нарахувань у сумі 20008,14 грн. та 3 % річних у сумі 2766,71 грн. В частині стягнення неустойки за несвоєчасне прийняття окремих етапів робіт у сумі 7673,48 грн. слід відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають судові витрати у складі державного мита у сумі 641,70 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 105,40 грн.

Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна позову з урахуванням збільшення позовних вимог складає 71843,76 грн., отже державне мито складатиме 718,44 грн., тоді як позивачем сплачено 733,26 грн. Зайве сплачене державне мито у сумі 14,82 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, п. «а»ч. 2 ст. 3, 8 Декрету КМ України «Про державне мито», суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Луганської інженерно-будівельної корпорації, м. Луганськ, вул. Дачная, буд. 1, ідентифікаційний код 32473700, на користь Закритого акціонерного товариства «Індустріальна науково-технологічна компанія «ІНТЕК», юридична адреса: м. Харків, пр. Московский, буд. 96а, кв. 15, фактична адреса: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 168, ідентифікаційний код 31344132, основний борг у сумі 38256,49 грн., пеню за прострочення платежу за виконані роботи у сумі 3138,94 грн., інфляційні нарахування у сумі 20008,14 грн. та 3 % річних у сумі 2766,71 грн.; витрати по сплаті держмита у сумі 641,70 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 105,40 грн., видати наказ.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

4.          Повернути Закритому акціонерному товариству «Індустріальна науково-технологічна компанія «ІНТЕК», юридична адреса: м. Харків, пр. Московский, буд. 96а, кв. 15, фактична адреса: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 168, ідентифікаційний код 31344132, зайве сплачене державне мито у сумі 14,82 грн.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 09.11.2009.

Головуючий                                                             О.С. Фонова

Суддя Б.В. Яресько

Суддя Н.М. Зюбанова

Провідний спеціаліст О.В. Уставицька