Постанова № 65387093, 15.03.2017, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2198/16-а

П О С Т А Н О В А

іменем України

15 березня 2017 року, Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

з участю секретаря судового засідання Гуцало Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Житомирі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області в особі інспектора Буханевича Дмитра Олеговича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області в особі інспектора Буханевича Д.О. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №375849 від 02 вересня 2016 року, в якому зазначає, що його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425 гривень.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що відповідачем незаконною була вимога на предявлення полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідального власників наземних транспортних засобів та при складанні вищевказаної постанови також було зазначено, що водій не був пристебнутий ременем безпеки, хоча на вулиці був пізній час і відповідач не міг цього помітити під час руху транспортного засобу, що стало підставою для подачі даного адміністративного позову.

Позивач в судове засідання не зявився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, при розгляді справи покладався на розсуд суду.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

З наданих позивачем копії постанови у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що 02 вересня 2016 року о 23 год. 50 хв. гр.ОСОБА_1 в с.Рудня-Пошта Житомирського району Житомирської області керував автомобілем НОМЕР_1 та не був пристебнутий ременем безпеки, окрім того не мав полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідального власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.4 (а) ПДР України та був притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень (а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу від 25 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.2 ст.69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Статтею 213 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Таким чином, посилання позивача на відсутність суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, суд вважає не обґрунтованим.

У статті 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, які встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів. До речових доказів законодавець відносить, зокрема, магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію. Про обставини, які мають значення для справи. Отже, відеозапис віднесено до категорії речових доказів.

Зазначена постанова відповідає ст.283 цього Кодексу, винесена посадовою особою відповідно до повноважень, передбачених ст.222 цього Кодексу, стягнення накладено у межах санкції частини першої статті 126 цього Кодексу за відсутності обставин, які відповідно до ст.247 та ст.17 цього Кодексу виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення та адміністративну відповідальність, з дотриманням положень ст. 33 цього Кодексу щодо врахування характеру правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Оскільки спірна постанова відповідає вимогам закону і прийнята в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, то підстав для визнання її незаконною та скасування немає.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України ст.ст. 22, 34, 122, 293 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В позові ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський районний суд Житомирської області. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: І.В.Зубчук