Ухвала суду № 65384304, 17.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 666/1284/16-а

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області про скасування дисциплінарного стягнення та стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ :

24 березня 2016 року позивач звернулась з відповідним позовом до Херсонського міського суду Херсонської області з позовними вимогами про скасування дисциплінарного стягнення та стягнення заробітної плати, а саме:

- визнати протиправними та скасувати накази Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області від 24.11.2015 року №98-о «Про оголошення догани ОСОБА_2.»; від 24.11.2015 року №99-о «Про скасування надбавки ОСОБА_2.»; від 23.12.2015 №109-о «Про оголошення догани ОСОБА_2.»;

- зобов'язати Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області здійснити донарахування і виплату сум заробітної плати, а саме премію і надбавку ОСОБА_2 за період листопад-грудень 2015 року;

- стягнути з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в сумі 1 грн.

14 червня 2016 року суддею Херсонського міського суду Херсонської області Спічак О.Б. винесено ухвалу в порядку вимог ч.2 ст.18 та ст.22 КАС України, якою позовну заяву ОСОБА_2 передано на розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.

22 червня 2016 року адміністративна справа №666/1284/16-а надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 червня 2016 року розподілена на суддю Кузьменко Н.А.

Ухвалою суду від 23 червня 2016 року дану справу прийнято до свого провадження.

Судом першої інстанції поставлено на обговорення питання про закриття провадження по справі, в зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позивач в судовому засіданні просила суд закрити провадження по справі, посилаючись на ті обставини, що вона не є державним службовцем та не приймала присягу державного службовця, а тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представники відповідача заперечували проти закриття провадження по справі посилаючись на ті обставини, що даний спір є публічно-правовим, оскільки відповідачем є Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області, який при прийнятті рішень про надання вторинної правової допомоги або відмови у її наданні, у тому числі щодо призначення адвоката, видачі доручення, зміни адвоката діє як суб'єкт владних повноважень. Крім того, представники відповідача зазначили, що позивачем було подано при прийнятті на роботу декларацію про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2014 року, а тому її посада прирівняна до посади державного службовця.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області про скасування дисциплінарного стягнення та стягнення заробітної плати.

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області звернувся до суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до вимог п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог п.15 ч.1 ст.3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно положень ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за виключенням спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.

Згідно статті першої Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

У відповідності до Закону, громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу відповідного змісту, згідно статті 17 Закону. Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

З матеріалів справи вбачається, що посада позивача - заступника начальника відділу організаційної роботи, юридичного забезпечення діяльності та інформації Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області не віднесена до категорії посад державних службовців.

Позивач в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що присяги державного службовця вона не приймала, Закон України «Про державну службу» на неї не поширюється. Записи про прийняття присяги в копії трудової книжки позивача відсутні.

Оскільки предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування наказів про оголошення догани в трудових правовідносинах, що не мають характеру публічної служби, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що справа не підлягає розгляду в адміністративному суді.

Згідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів зазначає, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Крім того, колегія суддів зазначає, що Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області, який при прийнятті рішень про надання вторинної правової допомоги або відмови у її наданні, у тому числі щодо призначення адвоката, видачі доручення, зміни адвоката діє як суб'єкт владних повноважень лише по відношенню до осіб, яким він надає вторинну правову допомогу.

За таких обставин, оскільки позивач не є державним службовцем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний спір не є публічно-правовим, даний спір між сторонами виник з трудових відносин та не пов'язаний із проходженням публічної служби, тому має розглядатися судом в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року у справі № 666/6882/15ц.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області про скасування дисциплінарного стягнення та стягнення заробітної плати слід закрити.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 199; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: А.В. Крусян