Ухвала суду № 65383244, 09.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 березня 2017 рокусправа № 804/5254/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання:Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі № 804/5254/16 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» про застосування заходів реагування, -

встановив:

17 серпня 2016 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» (далі відповідач), в якому просило зобовязати відповідача забезпечити допуск до здійснення перевірки обєктів, розташованих на території Дніпропетровської області, у тому числі за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський р-н, с. Любимівка, вул. Красна, 86 Б, посадовими особами позивача з метою проведення перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки та встановити новий строк для здійснення планового заходу державного нагляду (контролю).

В обґрунтування позову зазначено, що підстави, зазначені позивачем при не допуску посадових осіб відповідача до перевірки, спростовуються даними стосовно предмета перевірки в повідомленні про проведення перевірки, наказі, посвідченні, при цьому забезпечення пожежної безпеки субєкта господарювання покладається саме на власників та керівників відповідних субєктів господарювання.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області задоволено повністю.

Зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» (код ЄДРПОУ - 30334940) забезпечити допуск до здійснення перевірки обєктів розташованих на території Дніпропетровської області, у тому числі за адресою: Дніпропетровська область Дніпропетровський р-н с. Любимівка, вул. Красна, 86 Б, посадовими особами Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області з метою проведення перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки та встановити новий строк для здійснення планового заходу державного нагляду (контролю).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» подало апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин справи, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції помилково

було віднесено їх підприємство до категорії підприємств з високим ступенем ризику. Крім того, зазначено про розповсюдження в даному випадку дії мораторію на проведення перевірок та передачею в оренду обєкту розташованого за адресою: Дніпропетровська область Дніпропетровський р-н с. Любимівка, вул. Красна, 86 Б, а відповідно обовязки щодо дотримання правил протипожежної безпеки покладено на орендаря.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі і просив останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутності останнього.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», план - графік здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки субєктів господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності на 3-й квартал 2016 року був затверджений керівництвом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та оприлюднений на офіційному веб-сайті Головного управління.

Відповідно до плану перевірок на 18.07.2016 року заплановано проведення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт», яке здійснює свою діяльність на території Дніпропетровської області, у тому числі за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський р-н, с. Любимівка, вул. Красна, 86 Б, з метою перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки. Відповідно до вказаного плану перевірок субєкт господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» з урахуванням затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року № 306 критеріїв розподілу субєктів господарювання за ступенями ризику його господарської діяльності віднесений до високого ступеню ризику (а.с.15).

На виконання приписів статей 5, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» субєкту господарювання направлено повідомлення про проведення планової перевірки від 01.07.2016 року №175 (направлене рекомендованим листом з повідомленням про вручення керівнику відповідача на адресу за місцезнаходженням юридичної особи та отриманого 08.07.2016 року), та на підставі наказу № 10 від 15.06.2016 року, виданого Дніпропетровським PC Головного управління (керівником), оформлено посвідчення на проведення перевірки від 18.07.2016 року № 215, яке підписане начальником Дніпропетровського PC Головного управління та скріплено гербовою печаткою (а.с.11-14).

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» ОСОБА_1 04.08.2016 року посадову особу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до проведення даної перевірки допущено не було, про що складений акт про недопущення до проведення перевірки від 04.08.2016 року, який вручено представнику за довіреністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» ОСОБА_1 (а.с.8).

Відповідно до пояснень, доданих до акту про недопущення до проведення перевірки від 04.08.2016 року цілісний майновий комплекс, належний позивачу, було передано в оренду третім особам, і саме на орендарів відповідно до договорів оренди покладено обовязок щодо додержання вимог нормативно-правових актів з протипожежної безпеки. Крім того, відповідачем не було вказано предмет здійснення заходу, а саме приміщення або будівля, адже з повідомлення від 01.07.2016 року № 175 не зрозуміло, що саме буде перевірятися (а.с.9).

Зобовязання допустити посадових осіб Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з метою проведення перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки та встановлення нового строку для здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б свідчили про порушення позивачем вимог закону щодо призначення та проведення перевірки, як і не оскаржувались в судовому порядку відповідні наказ та направлення.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 р. № 20/2013 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 3 Положення основним завданням ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Згідно з пп. 11, 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:

складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень

звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, обєктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоровю людей.

Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI передбачено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Такий центральний орган виконавчої влади реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону, що встановлено ст. 66, 67 Кодексу цивільного захисту України. До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та субєктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Внутрішніх Справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, що встановлено пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 (далі - Положення № 1052).

Відповідно до п.п. 2 п. 3, п.п. 39 п. 4 Положення № 1052 основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, субєктами господарювання. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1, частиною 11 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877 визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства субєктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Плановий чи позаплановий захід має здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи субєкта господарювання.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007р. № 877 ( в редакції закону, яка діяла на момент перевірки) планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення субєкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі субєкта господарювання під розписку.

Субєкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування субєкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, імя та по батькові) і засвідчується печаткою. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобовязані предявити керівнику субєкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати субєкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) субєкта господарювання. Субєкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не предявили документів, передбачених цією статтею.

Пунктом 6 Розділу І Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.11.2015 р. № 1337 передбачено, що субєкти господарювання зобовязані безперешкодно допускати посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів для здійснення огляду (обстеження) будівель, приміщень, споруд, устаткування, території, надавати для ознайомлення документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у зазначеній сфері, а також їх копії у разі необхідності в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 11 Розділу ІІІ Порядку № 1337 у разі якщо субєкт господарювання не допускає посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень обєкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, посадовою особою, яка здійснює перевірку, складається акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки, форму якого наведено в додатку 4 до цього Порядку.

Керівник або уповноважена особа субєкта господарювання в акті про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акту, зазначити мотиви своєї відмови у допущенні до проведення перевірки.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем вжито усіх заходів щодо дотримання вимог Закону № 877 та Порядку № 1337, якими регламентовано здійснення планових перевірок, а отже правових підстав для не допуску до перевірки у відповідача не було, як і не скористався останній правом оскарження наказу на проведення такої перевірки, як розпорядчого документу на вчинення дій щодо перевірки відповідача.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що Товариство належить до категорії субєктів господарювання, щодо яких законодавством в 2015-2016 роках встановлено мораторій на проведення перевірок, а позивач є контролюючим органом, на перевірки якого розповсюджується обмеження, встановлені п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є безпідставними з огляду на таке.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76 VIII) передбачено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки.

З огляду на вищезазначене, законодавством встановлено певні обмеження щодо проведення перевірок субєктів господарювання всіма контролюючими органами. Проте, такі обмеження згідно з Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року № 76 VIII не поширюються на перевірки, які проводяться у вказаний період Державною фіскальною службою України та Державною фінансовою інспекцією України.

Крім того, Верховною Радою України 28.12.2014 р. прийнято Закон № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон № 71-VIII), відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень якого у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки субєктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що норми Закону № 76-VIII, зокрема, щодо обмежень у проведенні перевірок, є загальними та стосуються всіх контролюючих органів, тоді як норми Закону № 71-VIII, є спеціальними та стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, зборів та митних платежів, оскільки критеріями визначення переліку підприємств, на які такі обмеження не поширюються, зокрема, є обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності таких підприємств (виробництво чи імпорт підакцизних товарів).

Судом встановлено, що позивач не є органом, сфера дії якого поширюється на сферу справляння податків і зборів, а тому норми Закону від 28 грудня 2014 року № 71-VIII правомірно не застосовано ним при винесенні оскаржуваного наказу щодо призначення планової перевірки.

Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877 ( в редакції закону, яка діяла на момент перевірки ) органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення субєкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі субєкта господарювання під розписку.

Доводи представника відповідача щодо здійснення планових перевірок не до того субєкта господарювання, який здійснює свою діяльність за адресою: Дніпропетровська область Дніпропетровський р-н с. Любимівка, вул. Красна, 86 Б, колегією суддів апеляційного суду також не приймаються до уваги, тому як дійсно 31 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдніпротранс» (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01/01, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець зобовязується передати, а Орендар зобовязується прийняти в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 1 251, 88 м2, яке знаходиться за наступною адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Любимівка, вул. Красна, 86 Б.

За пунктом 1.2 Розділу 1 даного договору приміщення належить Орендодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності САС № 525109, виданого Дніпропетровською районною державною адміністрацією 24.12.2009 року.

Пунктом 4.3.4 вказаного договору також визначено обовязок орендаря (ТОВ «Укрдніпротранс») щодо виконання вимог нормативно-правових актів з протипожежної безпеки.

Відповідно до п. 6.1 Договір набирає законної сили з дня його підписання сторонами, скріплення їх печатками та діє по 31 грудня 2017 року.

З вказаного договору вбачається, що на користувача приміщенням покладається обовязок щодо дотримання правил протипожежної безпеки, однак останнє не виключає відповідальності власника в разі виявлення наявності останніх, а отже не допуск позивача з боку відповідача до перевірки за даних підстав не ґрунтується на приписах закону, а відтак є протиправним.

Крім того, як вбачається з зазначеного договору оренди відповідачем передано в оренду нежитлове приміщення загальною площею 1 251,88 м2,за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Любимівка, вул. Красна, 86 Б, тоді як щодо іншої частини нежитлового приміщення за вказаною адресою будь-яких договорів, як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції не надано, матеріали адміністративної справи таких відомостей також не містять, а отже у власника останнього не було законних підстав для не допуску позивача для проведення даної перевірки.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим підстав для його скасування не існує.

За приписами ч.1 ст. 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198 , п.4 ч.1 ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі № 804/5254/16 залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:С.М. Іванов

Суддя:О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко