Рішення № 65382623, 14.03.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2017 р.Справа № 922/195/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекснавігатор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" про стягнення 70.428,96 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1 , довіреність б/н від 08.09.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекснавігатор" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметсплав", у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 70.428,96 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов за Договором про надання юридичних послуг №НВ_11/02/16 від 11 лютого 2016 року. В якості правових підстав позову вказує на приписи статей 525, 526, 625 ЦК України.

Представник позивача в судове засідання 14 березня 2017 року не з'явився, надав клопотання (вх. №8554 від 14.03.2017 р.) в якому просить суд провести судове засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також, просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві на позову заяву та додаткових поясненнях, та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Звернувся до суду з клопотанням (вх. №8285 від 14.03.2017 р.) про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекснавігатор" (Виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг №НВ_11/02/16 від 11 лютого 2016 року (надалі Договір), відповідно до предмету якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобовязання надавати в обсязі та на умовах передбачених даним Договором таку юридичну комплексну допомогу (Послуги): представництво інтересів Замовника в судах будь-якої інстанції, органах Державної виконавчої служби, підприємствах, установах чи організаціях стосовно стягнення заборгованості із ПАТ "Енергомашспецсталь" (Боржник) боргу у розмірі 287 700,00 грн. основного боргу та 5 754,00 грн. витрат зі спати судового збору. Загальна суму заборгованості складає 293 454,00, що підтверджується наказом Господарського суду Запорізької області від 09 липня 2016 року по справі №908/2524/15-г.

У відповідності до пункту 1.2. Договору, заборгованістю, стягненою за участю Виконавця, вважається:

а) сума коштів (включаючи, але не обмежуючись, основним боргом, пенею, штрафними санкціями, 3% річних, судовими витратами), що надійшла в рахунок погашення заборгованості Боржника перед Замовником на його рахунки протягом усього терміну виконання Виконавцем послуг Замовнику, починаючи з дня підписання Договору;

б) будь-яке майно (рухоме та нерухоме), передане Замовнику в рахунок погашення заборгованості Боржника(ів) протягом усього терміну виконання Виконавцем послуг Замовнику, починаючи з дня підписання Договору;

в) будь-які майнові та/або немайнові права отримані (передані) Замовнику в рахунок погашення заборгованості Боржника протягом усього терміну виконання Виконавцем послуг Замовнику, починаючи з дня підписання Договору.

Згідно підпункту 2.2.4. пункту 2.2. Договору, Замовник зобовязався своєчасно оплачувати послуги Виконавця.

Розділом 3 Договору сторони погодили порядок оплати послуг Виконавця.

Винагорода Виконавця складає 20% від фактично стягнутої заборгованості згідно із п.п. 1.1., 1.2. цього Договору (пункт 3.1. Договору).

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що Замовник зобовязується здійснити оплату Послуг у наступному порядку: 20% від фактично отриманих (стягнутих) Замовником грошових коштів згідно із п.п. 1.1., 1.2. цього Договору, не пізніше 3-х банківських днів з дати отримання грошових коштів або майна від Боржника.

Як передбачено пунктами 3.4., 3.5. Договору, належне виконання послуг підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання акту прийому-передачі наданих послуг зобовязується підписати зазначений акт або надати претензії у письмовому вигляді у той же строк.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх обовязків (пункт 5.1. Договору).

Як зазначає позивач у позові, ним на виконання умов Договору було здійснено попередній аналіз стану примусового стягнення з ПАТ "Енергомашспецсталь" на користь відповідача (Замовника) заборгованості відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 09 липня 2015 року по справі №908/2524/15-г. Вирішено, що дієвим заходом примусового стягнення є подання щодо ПАТ "Енергомашспецсталь" заяви про порушення справи про банкрутство. Дана заява була подана 20 жовтня 2016 року до Господарського суду Донецької області, наслідком чого було відкриття провадження по справі №905/3031/16 про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь". На розрахунковий рахунок відповідача було сплачено ПАТ "Енергомашспецсталь" 150 000,00 грн. та 143 454,00 грн., що загалом складає 293 454,00 грн.

Таким чином, на думку позивача, останнім було виконано в повному обсязі своє зобовязання за Договором про надання юридичних послуг №НВ_11/02/16 від 11 лютого 2016 року, наслідком чого було повне погашення існуючої заборгованості ПАТ "Енергомашспецсталь" перед відповідачем. В свою чергу відповідач свої зобовязання щодо оплати наданих послуг не виконав.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно приписів статей 6, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою спірний Договір є договором про надання послуг.

Так, згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення глави Глава 63 (Послуги. Загальні положення) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Наведена норма матеріального права пов'язує обов'язок з оплати послуг замовником з обов'язком надання йому такої послуги. При цьому, за договором щодо надання послуг оплачується не сам результат певної діяльності, у нашому випадку це стягнення заборгованості в розмірі 293 454,00 грн. на підставі наказу Господарського суду Запорізької області від 09 липня 2016 року по справі №908/2524/15-г, а вчинені виконавцем за Договором дії.

З цим приписом кореспондують й положення Договору, за яким оплаті підлягають надані та прийняті за актами приймання-передачі згідно з цим Договором послуги. Водночас, зміст предмета послуги за договором між сторонами складається як із власне професійних юридичних дій виконавця, невіддільних від його особи, так і з позитивного для замовника ефекту від таких дій.

Виходячи з умов пункту 3.4. Договору, акт прийому-передачі наданих послуг э документом, який відповідним чином засвідчує факт надання послуг.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Втім, як вбачається із матеріалів справи, доказів вчинення позивачем дій щодо надання відповідачеві юридичних послуг за Договором з доданням підтверджуючих документів, в яких зазначено перелік послуг та коли відповідні послуги, передбачені пунктом 1.1. Договору, надавалися позивачем, матеріали справи не містять.

В матеріалах справи взагалі відсутні докази надання позивачу згідно умовами Договору будь-якої інформації або документів, пов'язаних із представництвом відповідача в судах будь-якої інстанції, органах Державної виконавчої служби, підприємствах, установах чи організаціях стосовно стягнення заборгованості з ПАТ "Енергомашспецсталь".

Так, нотаріально посвідчена довіреність на представництво інтересів відповідача позивачу та його працівникам не видавалась, а виконавцем за Договором від замовника не вимагалась. Доказів протилежного позивачем суду не надано.

Надана позивачем ОСОБА_2 від 11 лютого 2016 року не підтверджує факт надання послуг саме за Договором про надання юридичних послуг №НВ_11/02/16 від 11 лютого 2016 року, оскільки вона видана фізичним особам та не містить посилання на спірний Договір. Особи, зазначені в довіреності, будь яких договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" не укладали.

Щодо наданих позивачем копій платіжним доручень №1877 від 08 листопада 2016 року на суму 150.000,00 грн. та №2547 віл 28 листопада 2016 року на суму 143.454,00 грн. (т. I, арк. с. 106), суд зазначає, що в графі "Призначення платежу" зазначено - "основной долг и суд. сбор согласно решения хозяйст. суда Донецкой обл. от 11.06.2015г. по делу №905/2524/15". Проте, предметом Договору про надання юридичних послуг №НВ_11/02/16 від 11 лютого 2016 року є стягнення заборгованості відповідно до наказу Господарського суду Запорізької області від 09.07.2015 по справі №908/2524/15-г.

Надані позивачем рахунки-фактури №09112016-1 від 09 листопада 2016року та №2911201611 від 29 листопада 2016 року не приймаються до уваги судом, оскільки за своїм призначенням рахунок-фактура не відповідає ознакам первинного документа, встановленим ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Порядок створення, отримання та відображення підприємствами у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88.

Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.

Також, у постанові Верховного суду України по справі №37/405 від 29.09.2009 р. визначено, зокрема, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити на які потрібно перераховувати кошти.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, позивач не підтвердив належними та допустимими доказами факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекснавігатор" дій щодо надання юридичних послуг по стягненню заборгованості в розмірі 293.454,00 грн. з ПАТ "Енергомашспецсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметсплав", а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 627, 628, 638, 901, 309 Цивільного кодексу України, статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарсько процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 17.03.2017 р.

Суддя ОСОБА_3

/Справа №922/195/17/