Рішення № 65382452, 17.03.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2017 р.

Справа № 916/234/17

Позивач: Український фонд підтримки підприємництва

Відповідач: ТОВ „ІНВЕСТ - КОНСАЛТІНГ”

Про: стягнення 252051,56 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: не з`явився. До суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Український фонд підтримки підприємництва (далі – позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „ІНВЕСТ - КОНСАЛТІНГ” (далі – відповідач) про стягнення 252051,56 грн., з яких: 235806,45 грн. – заборгованість за основним кредитом; 16245,14 грн. – заборгованість по процентам.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Український фонд підтримки підприємництва створений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.1995 року № 687 з метою сприяння реалізації державної політики розвитку підприємництва. Фонд, виконуючи статутні завдання, проводить фінансування цільових програм та проектів підприємницької діяльності недержавного сектора економіки, у тому числі у формі фінансової підтримки за рахунок державних коштів. Фонд є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку.

17.12.2012 між Позивачем та Відповідачем укладений договір про мікрокредитування № 12-12, з укладанням у подальшому додаткових угод № 1 від 11.03.2013 року, № 2 від 26.03.2013 р., № 3 від 04.06.2013 року, № 4 від 08.01.2013 р., за яким Позивач зобов'язувався надати Відповідачу бюджетні кошти в сумі 250000 грн. 00 коп., а Відповідач зобов'язувався використати вказані грошові кошти за цільовим призначенням та сплатити відсотки у розмірі 11,25% річних, та повернути мікрокредит у визначений договором термін, а саме відповідно до графіку повернення платежів.

Згідно п. 4.2. Договору про мікрокредитування, мікрокредит надавався Відповідачу строком на 36 місяців, з відстрочкою виплати основного боргу на 12 місяців.

Згідно додаткової угоди № З від 04.06.2013 року до договору мікрокредитування, сторони домовились внести зміни до договору у П.3.4.4., а саме визначились що Відповідачем щомісяця до 10 числа наступного за розрахунковим місяцем вноситься плата за користування мікрокредитом. Відсотки за користування кредитом нараховуються від дати фактичного перерахування коштів.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором був укладений договір застави транспортного засобу від 17.12.2012 р.

На підставі вказаного договору, Відповідач 26.03.2013 року отримав від Позивача 250000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку Позивача від 26.03.2013 року та платіжним дорученням № 8 від 12.03.2013 року.

Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надавши Відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором.

На теперішній час, позичальник (Відповідач) неналежно виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, не сплачує проценти за користування кредитними коштами, а тому заборгованість Відповідача за договором мікрокредитування № 12-12 від 17.12.2012 року становить 252 051 грн. 56 коп. і складається з: заборгованості за основним боргом (кредитом) - 235 806 гри. 45 коп. та заборгованості по процентам - 16 245 грн. 14 коп.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила ст. 1048 ЦК поширюються й на кредитні правовідносини (п. 2 ст. 1054 ЦК).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ТОВ „ІНВЕСТ - КОНСАЛТІНГ” (67801, Одеська обл., Овідіопільський район, смт. Овідіополь, вул. Свердлова, буд. 11, код - 35999673) на користь Українського фонду підтримки підприємництва (01011, м. Київ, вул. Арсенальна буд. 9/11, код - 19019491): 235806 гривень 45 коп. боргу по кредиту; 16245 гривень 14 коп. боргу по процентам та 3860 гривень 68 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.А. Демешин