Рішення № 6538167, 23.12.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.08                                                                                 Справа № 9/231

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг", м. Київ

до Фермерського господарства "Колос", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 43 441 грн. 05 коп.

в присутності представників:

від позивача – не прибув,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

позивачем, ТОВ "Європейський лізинг", заявлені вимоги про стягнення з відповідача:

·          суми боргу у розмірі 30 304,27 грн.,

·          пені у розмірі 3 977,91 грн.,

·          3% річних у розмірі 855,21 грн.,

·          інфляційних втрат у розмірі 5 073,24 грн.,

·          штраф у розмірі 3 230,42 грн.,

·          адвокатських витрат у розмірі 2 000,0 грн. за договором про надання юридичних послуг № 187/10/08 від 20.10.08.

Відповідач, ФГ "Колос", проти позову заперечує, виклавши такі доводи.

Ш          Свідоцтвом Луганської ТПП від 21.10.08 за № 25.15-1128 про настання та строку дії обставин непереборної сили (форс-мажору) підтверджується наявність несприятливих умов з 15-го травня 2007 року, які унеможливили виконання грошових зобов'язань за лізинговим договором з боку відповідача.

Ш          Факт виникнення таких обставин підтверджується постановою КМУ від 04.06.07 № 794 Про невідкладні заходи щодо зменшення негативного впливу засухи та формування ресурсів зерна врожаю 2007 року, протоколом № 20 засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконкому Свердловської міськради від 15.06.07 Про визнання сільгосппідприємств Свердловського району такими, що постраждали у 2007 році від небезпечних явищ гідрометеорологічного характеру та надання фінансової допомоги сільськогосподарським підприємствам.

Ш          Відповідач частково погасив суму основного боргу за лізинговими платежами після подачі позову.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу від 22.01.07 № 03-01-2007, за яким він надав відповідачу у вигляді фінансового лізингу з правом викупу в оплатне користування сільгосптехніку на загальну суму 75394,0 грн.

          Факт передачі предмету лізингу підтверджується відповідною накладною від 21.02.07 та актом прийому-передачі техніки від 22.01.07.

За умовами лізингового договору оплата лізингових платежів здійснюється у строк, зазначений у Графіку лізингових платежів, загальна вартість платежів включає крім вартості сільгосптехніки також витрати на реєстрацію, лізингову винагороду, витрати на щорічне страхування тощо.

Відповідно до п. 12.2.1 договору відповідач має своєчасно здійснювати лізингові платежі, однак відповідач у порушення грошових зобов'язань не дотримався сплати лізингових платежів, сума простроченого боргу на час подачі позову складав 30304,27 грн., однак у зв'язку з частковим погашенням суми боргу у розмірі 3500,0 грн. під час розгляду справи, основний борг складає 26 804,27 грн.

Пунктом 10.1 договору передбачена відповідальність відповідача за прострочення лізингових платежів у вигляді пені у такому порядку: понад 30 днів прострочення –у розмірі 0,2% від простроченої суми, однак позивач нарахував пеню з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що складає 3 977,91 грн.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних у розмірі 855,21 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5 073,24 грн.

Відповідно до п. 17.2 договору у разі застосування будь-якої санкції відповідач сплачує позивачу недотримку у розмірі 5% від залишкової вартості договору, за цією нормою позивач нарахував недотримку-штраф у розмірі 3230,42 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані ними документи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу від 22.01.07, за яким позивач надав відповідачу у вигляді фінансового лізингу з правом викупу в оплатне користування сільгосптехніку на загальну суму 75394,0 грн.

Відповідно до п. 12.2.1 договору відповідач має своєчасно здійснювати лізингові платежі, однак відповідач у порушення грошових зобов'язань не дотримався сплати лізингових платежів, сума простроченого боргу на час звернення з цим позовом складала 30304,27 грн., на час розгляду справи - 26 804,27 грн.

Наявність порушення грошового зобов'язання відповідач обґрунтовує настанням з 15 травня 2007 року обставин непереборної сили, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

За правилами ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Таким чином, якщо порушення зобов'язання сталося внаслідок непереборної сили, то у цьому випадку відсутня вина боржника і, як правило, причинний зв'язок між його поведінкою і порушенням зобов'язання. Тобто непереборна сила звільняє боржника від відповідальності за порушення зобов'язання у всіх випадках, крім випадків, прямо передбачених законом.

Щодо відповідальності відповідача за спірним договором, то вона передбачена пунктом 10.1 у вигляді пені за прострочення лізингових платежів, яка нарахована позивачем з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 № 543/96-ВР та складає 3 977,91 грн.

Крім того, пунктом 17.2 лізингового договору передбачена відповідальність у вигляді недотримки розміром 5% від залишкової вартості договору в разі застосування будь-якої санкції.

Оскільки відповідачем доведено наявність порушення грошового зобов'язання за лізинговим договором внаслідок непереборної сили, то він повинен бути звільнений від сплати передбачених договором штрафних санкцій і у задоволенні в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо стягнення суми основного боргу в частині сплати лізингових платежів у розмірі 26 804,27 грн., 3% річних у розмірі 855,21 грн., та інфляційних втрат у розмірі 5 073,24 грн., то вимоги в цій частині підлягає задоволенню, оскільки чинним законодавством України не передбачене звільнення боржника від виконання договірних зобов'язань через настання обставин непереборної сили.

Щодо вимоги про стягнення адвокатських витрат.

Стягнення таких витрат передбачено статтею 44 ГПК України.

Між позивачем та ТОВ "Незалежна юридична компанія" (далі –Компанія) 20.10.08 був укладений договір № 187/10/08, за яким позивач доручив, а Компанія взяла зобов'язання надати юридичні послуги та виконати юридичні роботи, які полягають у наступному:

·          розробка плану дій щодо стягнення з відповідача суми боргу, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат,

·          надання усних та письмових консультацій, правових висновків, довідок з правових питань, що виникають у діяльності позивача, пов'язаної з цим спором,

·          здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів, що стосуються спірного договору,

·          проведення аналізу норм законодавства щодо можливості стягнення спірної заборгованості,

·          організація підготовки та проведення позовної роботи за наданими позивачем матеріалами щодо цього спору,

·          підготовка позовної заяви з необхідними додатками,

·          здійснення нарахування штрафних санкцій, 3% річних, індексу інфляції за спірним договором відповідно до чинного законодавства,

·          надіслання копії позову з додатками відповідачу,

·          подача позову до господарського суду тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, обумовлені договором послуги та роботу у повному обсязі виконав працівник Компанії, заступник директора адвокат Багатченко Ю.В., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт та надання послуг від 31.10.08, підписаний сторонами (а.с. 36).

Факт отримання обумовленої договором суми (2000,0 грн.) підтверджується платіжним дорученням № 181 від 30.10.08.

У п. 1 роз'яснення ВАСУ від 04.03.98 № 02-5/78 Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України зазначено, що відповідно до розділу VІ ГПК України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються у т.ч. зі сплати послуг адвоката.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що адвокатські витрати безумовно пов'язані з розглядом цієї конкретної справи, сума цих витрат підлягає стягненню на користь позивача.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача стягуються судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

При подачі позову позивач сплатив держмито платіжним дорученням № 177 від 27.10.08 у розмірі 435,0 грн., що перевищує розмір держмита, встановлений законодавством, тому зайво сплачене мито підлягає поверненню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 80 п. 1-1, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Фермерського господарства "Колос", 94800, Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Ентузіастів, 5, код 19072700, на користь позивача, ТОВ "Європейський лізинг", 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28а, код 33934787, суму боргу у розмірі 26 804,27 грн., 3% річних у розмірі 855,21 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 073,24 грн. та адвокатські витрати у розмірі 2000,0 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –362,33 грн., інформаційно-технічні витрати –98,42 грн.

3. Провадження у справі щодо вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 3500,0 грн. –припинити.

4. У задоволенні вимоги про стягнення штрафних санкцій –відмовити.

5. Повернути з державного бюджету позивачу, ТОВ "Європейський лізинг", 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28а, код 33934787, зайво сплачене державне мито у розмірі 0,59 грн.

Підставою повернення є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду, оскільки оригінал платіжного документу знаходиться у матеріалах справи.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               А.Г.Ворожцов