Ухвала суду № 65380367, 10.03.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

10.03.2017 р. № 820/162/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Мар'єнко Л.М.,

при секретареві судового засідання : Вождаєвій М.О.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Приймак Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції Харківської області про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції Харківської області, в якому просить суд: скасувати постанову Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції Харківської області про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 25.05.2016 у виконавчому провадженні № 50759657; скасувати постанову Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції Харківської області про розшук майна боржника від 25.05.2016 у виконавчому провадженні № 50759657.

Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження, оскільки вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись відповідним місцевим загальним судом в порядку ЦПК України.

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення вказане клопотання, яка підтримала представник відповідача Приймак Ю.А., та проти чого не заперечувала представник позивача ОСОБА_1, але просила суд повернути сплачений судовий збір.

З'ясувавши думку представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, підставою виникнення спірних правовідносин стало винесення відповідачем постанов від 25.05.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та про розшук майна боржника у виконавчому провадженні № 50759657 при примусовому виконанні судового наказу № 638/19101/15-Ц від 07.12.2015 виданого 10.03.2016 Дзержинським районним судом м. Харкова про солідарне стягнення, зокрема, з ОСОБА_4 на користь КП "Харківські теплові мережі" суми боргу.

При цьому, у судовому засіданні представник позивача пояснив, що майно боржника - автомобіль DAEWOO MATIZ, сірого кольору, 2013 р.в., ДНЗ: НОМЕР_2, є спільною сумісною власністю, боржника в рамках ВП 50759657 - ОСОБА_4 та ОСОБА_3, який є її чоловіком та позивачем у зазначеній справі № 820/162/17, оскільки був придбаний на спільні кошти подружжя.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справою адміністративною юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 7 ст. 3 КАС України, до суб'єктів владних повноважень віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. 3 КАС).

Частиною 1 ст. 181 КАС передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Відповідно до положень ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У відповідності до ч. 2 ст. 384 ЦПК України, скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно з ч.1 ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються ( ч.1 ст. 386 ЦПК України).

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал місцевих загальних судів.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, який набрав чинності з 05.10.2016, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Позивач звернувся до суду з даним позовом засобами поштового зв'язку 30.12.2016, а тому, до даних правовідносин повинні застосовуватись вказані вище нормативні положення.

Оскільки спір виник з приводу винесення відповідачем постанов від 25.05.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та про розшук майна боржника у виконавчому провадженні № 50759657 при примусовому виконанні судового наказу № 638/19101/15-Ц від 07.12.2015 виданого 10.03.2016 Дзержинським районним судом м.Харкова, водночас, позивач не є боржником у зазначеному виконавчому провадженні, вказаний спір повинен розглядатись судом, який видав виконавчий документ.

Відповідно до п.1 чт.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження по справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За приписами ч.2,3 вказаної статті, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

З приводу посилань позивача на положення постанови пленуму ВАС України від 20.05.2014 № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", згідно якої, публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно, суд вважає вказані доводи необґрунтованими, оскільки по-перше, дана постанова тлумачить положення Закону України "Про виконавче провадження " від 21.04.1999 № 606-XIV, який втратив чинність, по-друге, не підлягає застосуванню через відсутність рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно, оскільки майно перебуває у розшуку.

Таким чином, суд закриває провадження по справі, оскільки вказана позовна заява не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись Дзержинським районним судом м . Харкова в порядку цивільного судочинства.

Щодо питання повернення судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд зазначає, що положеннями Закону України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Так, п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до п. 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Згідно п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на те, що провадження по справі №820/162/17 підлягає закриттю у зв'язку з тим, що позов ОСОБА_3 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та позивачем сплачено фактично судовий збір у розмірі 1102,42 грн., квитанціями від 30.12.2016 та від 11.01.2017 на розрахунковий рахунок 31217206784011, одержувач УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, банк одержувача ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, суд дійшов висновку про повернення судового збору позивачу, за вказаними його представником реквізитами.

Керуючись ст. ст. 87, 157, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача - задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції Харківської області про скасування постанов.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Роз'яснити позивачу, що розгляд та вирішення даної справи віднесено до юрисдикції Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку цивільного судочинства.

Зобов'язати управління державного казначейства в Основ'янському районі м. Харкова Харківської області ( код ЄДРПОУ 37999628, 61010, м. Харків, Гімназійна набережна, буд. 16 ) повернути ОСОБА_3 ( ІПН НОМЕР_1, 61121, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, картка НОМЕР_4) сплачений судовий збір у сумі 1102,42 грн. (одна тисяча сто дві гривні 42 копійки), що внесений квитанціями від 30.12.2016 та від 11.01.2017.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 17 березня 2017.

Суддя Мар'єнко Л.М.