Постанова № 65379791, 07.03.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року , о 12:15 годині,Справа № 808/3078/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Матяш О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за ОСОБА_1 обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування, у розмірі 10603,65 гривень, який виник внаслідок несплати самостійно визначеного податкового зобовязання в податковій декларації. Просить стягнути зазначену суму боргу.

У судове засідання представник ОДПІ не зявився, надав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, надавши клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позов не визнає, в її письмових запереченнях проти позову зазначено, що вказане податкове зобовязання виникло у звязку із отриманням спадщини (квартири в м. Донецьку, на тимчасово окупованій території України). ОСОБА_1 вважає, що через настання обставин непереборної сили вона не має можливості повноцінно розпоряджатися вказаним майном, тому сума податкового боргу підлягає списанню як безнадійна. У звязку із цим вона зверталася до позивача із відповідною заявою та додавала до неї сертифікат Запорізької торгово-промислової палати. Просить відмовити в позові.

Згідно із ч.4 ст.122 КАС України, «особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами». У звязку з цим суд розглянув справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке: cудом встановлено, що 30.04.2014 державним нотаріусом Шостої Донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 видано ОСОБА_1 як двоюрідній племінниці померлого ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру №22, що складається з однієї кімнати, загальною площею 26,3 кв.м, житловою площею 13,1 кв.м, розташовану в будинку № 64 по пр. Київському в м. Донецьку. Оцінка спадкового майна 212073 гривень (а.с.15). Свідоцтво про право на спадщину зареєстроване в Спадковому реєстрі, а право власності - в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 16-17).

22.04.2015 за №1500003431 ОСОБА_1 подала до Михайлівського відділення Токмацької ОДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій самостійно визначила суму податного зобовязання з вартості успадкованого майна у розмірі 10603,65 гривень (а.с.11-14). 10.08.2015 їй вручено податкову вимогу форми «Ф» №304-23 від 10.08.2015 про сплату податкового боргу у розмірі 10603,65 гривень (а.с.10). У звязку із несплатою нею податкового боргу в добровільному порядку позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить із наступного: відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 (надалі ПК). Цей кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу (п. 6.1 ст. 6 ПК).

Згідно зі ст. 15 ПК, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 174.1 ст. 174 ПК, об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на: а) об'єкт нерухомості ... . Відповідно до пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПК, об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Згідно з п. 167.2 ст. 167 ПК, ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом. Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПК, особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Згідно з абз. 1 п. 174.4 ст. 174 ПК, нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Згідно з п. 179.7 ст. 179 ПК, фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 29.02.2016 ОСОБА_1 звернулася до Михайлівського відділення Токмацької ОДПІ з заявою про списання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування, у розмірі 10603,65 гривень, зазначивши, що підставою для списання податкового боргу є настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) - знаходження успадкованого майна на тимчасово окупованій території в місті Донецьку, у звязку із чим вона не має можливості розпоряджатися набутим майном. До заяви додала сертифікат Запорізької ТПП №4600 про форс-мажорні обставини (а.с.44, 37).

Листом №144/10/08-12-25 від 03.03.2016 Токмацька ОДПІ повідомила ОСОБА_1 про відсутність підстав для розгляду питання щодо списання їй безнадійного податкового боргу. Таку відповідь обґрунтовано тим, що сертифікат Запорізької ТПП №4600 не містить висновків щодо причинно-наслідкових звязків між обставиною та неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобовязань, а також посилань щодо списання податкового боргу. Також зазначено, що у сертифікаті Запорізької ТПП №4600 не встановлено дати закінчення дії обставин непереборної сили (а.с.43).

Проте суд не може погодитися із такими твердженнями позивача та зазначає, що фактично сума податкового боргу, заявлена до стягнення у даній справі, є сумою безнадійного податкового боргу та підлягає списанню, виходячи із наступного.

Згідно з пп. «ж» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК, 14.1.11. безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість, стягнення якої стало неможливим у звязку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПК, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Згідно з пп. 101.2.4 п. 101.2 ст. 101 ПК, під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Згідно з п. 101.5 ст. 101 ПК, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до абз.абз. 1-3 пп. 4 п. 2.1 р. 2 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів і зборів України № 577 від 10.10.2013 (надалі Порядок №577), під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Згідно з абз. 6 п. 3.2 р. 3 Порядку №577, днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається, у випадку, визначеному в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку,- день, що настає за граничним терміном погашення грошових зобов'язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили.

Згідно з п. 4.1 р. 4 Порядку №577, у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обовязково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Судом досліджено сертифікат Запорізької торгово-промислової палати №4600 від 13.07.2015, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема: акти тероризму на території Донецької області, які унеможливили виконання ОСОБА_1 обовязку сплатити податок на доходи фізичних осіб з нерухомого майна у строк до 01.08.2015 у сумі 10603,65 гривень. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання з 30.04.2014; дата закінчення станом на 13.07.2015, тривають, дату встановити неможливо.

Згідно з ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» №671/97-ВР від 02.12.1997, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення субєкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для субєктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що обєктивно унеможливлюють виконання зобовязань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обовязків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Судом досліджено лист Запорізької ТПП №03.3/729 від 09.10.2015, згідно з яким Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою платою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішенням Президії ТПП України №44(5) від 18.12.2014. Форма сертифікату, затверджена Президією ТПП України, не передбачає викладення висновків щодо причинно-наслідкових звязків між обставиною та неможливістю виконання заявником свої зобовязань.

Крім того, за змістом цього листа суд зазначає, що, згідно з Регламентом засвідчення Торгово-промисловою платою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), встановлення наявності причинно-наслідкового звязку між обставинами/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобовязань є етапом роботи уповноваженої особи при опрацюванні наданих заявником документів.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сертифікат Запорізької ТПП №4600 не повинен містити висновку щодо причинно-наслідкових звязків між обставиною та неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобовязань, адже це не передбачено його формою, а їх встановлення є лише етапом опрацювання уповноваженою особою поставленого перед нею заявником питання.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII від 02.09.2014, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Суд зазначає, що як станом на 13.07.2015 (дату видачі сертифікату Запорізької ТПП №4600), так і станом на дату судового засідання Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України відсутній, тому встановити дату закінчення дії обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання ОСОБА_1 своїх податкових зобовязань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за успадковане на території м. Донецька майна, неможливо, адже такі обставини є триваючими, про що й було зазначено в сертифікаті Запорізької ТПП.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII від 02.09.2014, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань є сертифікат Торгово-промислової палати України.

За таких обставин позивач був зобовязаний за заявою ОСОБА_1 про списання безнадійного податкового боргу, що відповідає вимогам п. 4.1 р. 4 Порядку №577, на підставі ст. 101 ПК та вказаного Порядку, списати такий податковий борг, адже факт настання обставин непереборної сили для ОСОБА_1 в частині сплаті нею податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10603,65 гривень підтверджений єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобовязань,- сертифікатом Запорізької ТПП №4600.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в позові належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш