Ухвала суду № 65379165, 14.03.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 752/1980/16-ц Провадження № 22-ц/795/574/2017 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Лиманська М. В. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Скрипки А.А., Шарапової О.Л.,при секретарі:Нечасному О.Л.,за участю:ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

заінтересована особа - Друга Київська державна нотаріальна контора,

в с т а н о в и в:

У лютому 2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з нею однією сім'єю без шлюбу з 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування заяви зазначила, що в листопаді 1975 року між нею та ОСОБА_7 було укладено шлюб, а в березні 1982 року шлюб було розірвано. В 2000 році вони вирішили відновити відносини та стали спілкуватися та підтримувати спільне господарство, але шлюб не укладали. Зазначила, що з 2009 року вона перебувала з ОСОБА_7 у фактичних шлюбних відносинах (проживала із ним однією сім'єю без реєстрації шлюбу), вони мали спільне господарство, права та обов'язки та були пов'язані спільним побутом.

Після смерті ОСОБА_7 вона за власні кошти здійснила його поховання. На час подання заяви вона проживає в АДРЕСА_1.

Державним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину, оскільки вона не має документів, які підтверджують родинні відносини з померлим. Для того, щоб реалізувати свої права спадкоємця четвертої черги їй необхідно встановити юридичний факт спільного проживання.

Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2016 року заяву ОСОБА_5 задоволено, встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Не погоджуючись з даним рішенням Київська міська рада звернулась до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 в задоволенні заяви в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що встановлення факту спільного проживання необхідно заявнику для спадкування квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5, а тому, вважають, існує спір про право і справа має розглядатися в порядку позовного провадження.

Також апелянт зазначає, що заінтересованою особою в даній справі мала бути територіальна громада, в особі Київської міської ради, яку судом до участі у справі залучено не було.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявниці, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно положень ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і залишення заяви без розгляду.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи заяву ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що надані в силу положень ст.60 ЦПК України докази в їх сукупності підтверджують факт проживання заявниці із ОСОБА_7 однією сім'єю більше п'яти років.

З таким висновком не погоджується колегія суддів апеляційного суду з огляду на наступне.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до положень статей 235, 256 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Із змісту заяви ОСОБА_5 вбачається, що встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з ОСОБА_7 потрібно заявнику для вирішення в подальшому питання про прийняття спадщини.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що відповідно до статей 255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Київська міська рада, яка не була залучено до справи, вважає, що встановленням зазначеного в заяві юридичного факту порушуються їх права.

Відповідно до ч.6 ст.235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до ч.4 ст.256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

З підстав наведеного, колегія суддів вважає, що в даному випадку встановлення юридичного факту пов'язується з наступним вирішенням спору про право, тобто вбачається спір про право, який повинен вирішуватись в порядку позовного провадження, у зв'язку з цим рішення суду підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишенню без розгляду.

Враховуючи, що апеляційна скарга Київської міської ради по суті задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано, то судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь Київської міської ради в сумі 303 грн. 16 коп., які були сплачені за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 256, 292, 303, 307, 313-315, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.

Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2016 року скасувати.

Заяву ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Київської міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 303 (триста три) грн. 16 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: