Рішення № 6537192, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/279 02.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехід Віменс Паблішинг» до Фірми «Т.М.М.»- Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 58574,55 грн. Суддя Гумега О.В. Представники: Від позивача:. Прозоровська Н.В.(довіреність № б/н від 15.06.2009 р.)

Від відповідача: Саєнко Ю.М. (довіреність № б/н від 02.04.2009 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перехід Віменс Паблішинг»(позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т.М.М.»(відповідача) про стягнення 58574,55 грн. заборгованості за Договором № ZZ 80428 на розміщення реклами у Виданні від 10.04.2008 р., з яких: 43083,57 грн. –основний борг, 8418,39 грн. –пеня, 6017,34 грн. –індекс інфляції, 1055,25 грн. –3% річних за період з 31.07.2008 р. по 24.06.2009 р.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач надав замовлені відповідачем послуги з розміщення реклами, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання щодо оплати таких послуг не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2009 р. порушено провадження у справі № 39/279 та призначено справу до розгляду на 02.10.2009 р.

22.09.2009 р. позивач через відділ діловодства суду подав письмове пояснення на виконання вимог ухвали суду від 15.09.2009 р.

01.10.2009 р. позивач через відділ діловодства суду подав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду від 15.09.2009 р. для залучення до матеріалів справи, в т.ч. витяг з ЄДРПОУ № 21-10/6678-2 від 28.09.2009 р. станом на 15.09.2009 р. щодо ТОВ «Перехід Віменс Паблішинг»та витяг з ЄДРПОУ № 21-10/6678-1 від 28.09.2009 р. станом на 15.09.2009 р. щодо Фірми «Т.М.М.»- Товариства з обмеженою відповідальністю.

З вищезазначеного поданого позивачем витягу з ЄДРПОУ № 21-10/6678-1 від 28.09.2009 р. вбачається, що повним найменуванням відповідача є Фірма «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю.

Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2009 р. надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.10.2009 р. подав документи на виконання вимог ухвали суду від 15.09.2009 р. та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою складання та подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України в судових засіданнях 02.10.2009 р. та 19.10.2009 р. оголошувались перерви відповідно до 19.10.2009 р. о 12:10 год. та до 02.11.2009 р. о 15:00 год.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.11.2009 р. подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував в частині нарахування позивачем пені з порушенням приписів ч. 6 ст. 232 ЦК України та за загальний період з 31.07.2008 р. по 24.06.2009 р., тоді як спірним договором та Додатком № 2 до нього визначені строки для оплати відповідно до кожного номеру спірного рекламного видання, по суті позовних вимог в частині основного боргу відповідач не заперечував.

Представник позивача в судовому засіданні 02.11.2009 р. залучив до матеріалів справи копії спірних рекламних видань, в яких було розміщено рекламу відповідача та подав Заяву про внесення уточнень у розрахунок нарахованої пені за позовом. Відповідно до названої заяви позивач фактично зменшив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, а саме сума пені до стягнення складає 5192,00 грн. всього за період з 31.07.2008 р. по 31.01.2009 р. за № 9 спірного рекламного видання, за період з 31.08.2008 р. по 28.02.2009 р. за № 10 спірного рекламного видання та за період з 01.10.2008 р. по 01.04.2009 р. за № 11 спірного рекламного видання (надалі –Заява).

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв у судовому засіданні 02.11.2009 р. Заяву позивача до розгляду.

Відповідно до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.05.2006 № 01-8/2351 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та першому півріччі 2006 року»та п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.1008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»зазначалось, що у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у Заяві, прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 55348,16 грн., з яких: 43083,57 грн. –основний борг, 5192,00 грн. –пеня за період 31.07.2008 р. по 31.01.2009 р. за № 9 спірного рекламного видання, за період з 31.08.2008 р. по 28.02.2009 р. за № 10 спірного рекламного видання та за період з 01.10.2008 р. по 01.04.2009 р. за № 11 спірного рекламного видання (надалі –Періоди), 6017,34 грн. –індекс інфляції за Періоди, 1055,25 грн. –3% річних за Періоди.

Представник позивача в судовому засіданні 02.11.2009 р. також надав усні пояснення, відповідно до яких підтримав позовні вимоги з урахуванням викладеного ним у Заяві про внесення уточнень у розрахунок нарахованої пені за позовом.

В судовому засіданні 02.11.2009 р., за згодою представників сторін оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Світ») (у подальшому переіменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю «Перехід Віменс Паблішинг»(позивач), що підтверджується п. 1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехід Віменс Паблішинг», затвердженого протоколом № 21/05/2008 від 21.05.2008 р. Загальних зборів Учасників ТОВ «Видавничий дім «Світ», державна реєстрація Статуту здійснена 02.06.2008 р.) та Фірмою «Т.М.М.»- Товариством з обмеженою відповідальністю (відповідачем) був укладений Договір № ZZ 80428 на розміщення реклами у Виданні (надалі –Договір).

У розділі Договору «Визначення термінів»зазначено, що Видання –це «Жіночий журнал» - друкований засіб масової інформації з загальнодержавною сферою розповсюдження, зареєстрований в установленому законодавством України порядку; Реклама –це матеріали що містять інформацію про осіб та товари, яка призначена сформувати або підтримати інформованість споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб або товарів. Реклама надається Замовником Виконавцю в обумовленій сторонами формі та розміщується Виконавцем у Виданні на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач, визначений як Виконавець, зобов’язався надавати послуги з розміщення Реклами відповідача, визначеного як Замовник, у Виданні, а відповідач зобов’язався приймати і оплачувати послуги позивача в строки і на умовах, визначених цим Договором.

У підпункті а) пункту 2.1 Договору сторони узгодили, що для розміщення Реклами відповідач укладає з позивачем Додаток до Договору, у якому визначаються основні умови розміщення реклами у Виданні, включаючи номер Видання, обсяг Реклами (сторінки, кількість шпальт), що розміщується, вартість і умови оплати та інші умови.

Згідно п. 3.1 Договору встановлено, що вартість послуг позивача по розміщенню Реклами відповідача і порядок оплати обумовлюється в Заявках та/або Додатках до даного Договору.

Відповідно до п. 4.1.4 Договору у випадку порушення Замовником (відповідачем) термінів оплати, передбачених у Заявках та/або Додатках до Договору, відповідач сплачує Виконавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення, від розміру простроченої до сплати суми, за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 7.2 Договору також встановлено, що зміни і доповнення до цього Договору оформлюються письмово, і після підписання повноважними представниками сторін і скріплення печатками сторін набувають чинності і стають невід»ємною частиною цього Договору.

Договір набирає чинності з дати підписання сторонами і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2009 р., але в будь –якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за цим Договором (п. 6.1 Договору).

10.04.2008 р. сторони підписали і скріпили своїми печатками Додаток № 2 до Договору № ZZ 80428 від 10 квітня 2008 р. на розміщення реклами у Виданні (надалі –Додаток № 2), який вважається невід»ємною частиною спірного договору.

По матеріалам справи судом встановлено, що відповідно до умов Договору та Додатку № 2 позивач зобов'язувався надати відповідачу послуги з розміщення Реклами відповідача у Виданні («Женский журнал») загальною кількістю 8 (вісім) шпальт, розміром 1 шпальта в кожному номері, в номерах Видання № 6-11 (червень - листопад) 2008 року.

Позивач відповідно до умов Договору та додатку № 2 надав відповідачу послуги з розміщення Реклами відповідача у Виданні належним чином та в обумовлений Договором та Додатком № 2 строк.

Свідченням належного надання позивачем послуг з розміщення Реклами відповідача в номерах Видання № 6-11 (червень - листопад) 2008 року є підписані сторонами та скріплені печатками сторін Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (надалі –Акти), а саме:

-          Акт № ОУ-0000522 здачі –прийняття робіт (надання послуг) від 25.06.2008 р. на суму 14361,19 грн. - за № 6 (червень 2008 р.);

-          Акт № ОУ-0000587 здачі –прийняття робіт (надання послуг) від 23.07.2008 р. на суму 14361,19 грн. - за №7 (липень 2008 р.);

-          Акт № ОУ-0000669 здачі –прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2008 р. на суму 14361,19 грн. - за №8 (серпень 2008 р.);

-          Акт № ОУ-0000732 здачі –прийняття робіт (надання послуг) від 01.09.2008 р. на суму 14361,19 грн. - за №9 (вересень 2008 р.);

-          Акт № ОУ-0000843 здачі –прийняття робіт (надання послуг) від 24.10.2008 р. на суму 14361,19 грн. - за № 10 (жовтень 2008 р.);

-          Акт № ОУ-0000844 здачі –прийняття робіт (надання послуг) від 03.11.2008 р. на суму 14361,19 грн. - за № 11 (листопад 2008 р.),

(копії зазначених Актів знаходяться в матеріалах справи).

З наведених Актів вбачається, що відповідач, як Замовник претензій до позивача, як Виконавця, в зв'язку з наданням рекламних послуг в журналі «Женский журнал»не має.

Відповідно до п. 1 Додатку № 2 визначена наступна вартість розміщення Реклами у № 6-11 (червень - листопад) 2008 року Видання:

-          № 6 (червень 2008 р.) - 14361,19 грн. ( з ПДВ та ПНР);

-          № 7 (липень 2008 р.) - 14361,19 грн. ( з ПДВ та ПНР);

-          № 8 (серпень 2008 р.) - 14361,19 грн. ( з ПДВ та ПНР);

-          № 9 (вересень 2008 р.) - 14361,19 грн. ( з ПДВ та ПНР);

-          № 10 (жовтень 2008 р.) - 14361,19 грн. ( з ПДВ та ПНР);

-          № 11 (листопад 2008 р.) - 14361,19 грн. ( з ПДВ та ПНР).

Тобто, загальна сума розміщення Реклами у № 6-11 (червень - листопад) 2008 року Видання становила 86 167,14 грн. (з ПДВ та ПНР).

Пунктом 3 Додатка № 2 сторони узгодили обов»язок відповідача здійснити оплату послуг позивача в наступному порядку:

-          за № 6 (червень 2008 р.) - до 30 квітня 2008 р.;

-          за №7 (липень 2008 р.) - до 30 травня 2008 р.;

-          за №8 (серпень 2008 р.) - до 30 червня 2008р.;

-          за №9 (вересень 2008 р.) - до 30 липня 2008р.;

-          за № 10 (жовтень 2008 р.) - до 30 серпня 2008 р.;

-          за № 11 (листопад 2008 р.) - до 30 вересня 2008 р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач в порушення умов Договору (п.п. 1.1, 3.1) та Додатку № 2 (п.п. 1, 3) оплатив послуги з розміщення реклами у номерах Видання: № 6-11 (червень - листопад) 2008 року лише частково на загальну суму 43083,57 грн., а саме:

- 14361,19 грн. (з ПДВ та ПНР) за розміщення реклами у Виданні № 6 (червень 2008 р.);

- 14361,19 грн. (з ПДВ та ПНР) за розміщення реклами у Виданні № 7 (липень 2008 р.);

- 14361,19 грн. (з ПДВ та ПНР) за розміщення реклами у Виданні № 8 (серпень 2008 р.).

Здійснення відповідачем часткового розрахунку в розмірі 43083,57 грн. за отримані ним послуги з розміщення реклами у номерах Видання: № 6-11 (червень - листопад) 2008 року підтверджується Довідкою позивача № 131 від 03.09.2009 р. (знаходиться в матеріалах справи).

З огляду на наведене, станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за послуги з розміщення Реклами у номерах Видання № 9-11 (вересень - листопад) 2008 року на підставі Договору та додатку № 2 становить 43083,57 грн. (86167,14 грн. (загальна сума вартості спірних послуг послуг з розміщення Реклами у номерах Видання № 9-11 (вересень - листопад) 2008 року) - 43083,57 грн. (частково сплачені відповідачем грошові суми) = 43083,57 грн. (сума основного боргу).

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведене свідчить, що між сторонами по справі укладений договір про надання послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в судовому засіданні по суті позовних вимог в частині основного боргу не заперечував, що також підтверджується викладеним у відзиві на позовну заяву, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 43083,57 грн. на підставі Договору № ZZ 80428 на розміщення реклами у Виданні від 10.04.2008 р. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в загальному розмірі 5192,00 грн. за період з 31.07.2008 р. по 31.01.2009 р. за № 9 спірного рекламного видання, за період з 31.08.2008 р. по 28.02.2009 р. за № 10 спірного рекламного видання та за період з 01.10.2008 р. по 01.04.2009 р. за № 11 спірного рекламного видання.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Пунктом 4.1.4 Договору передбачено, що у випадку порушення Замовником (відповідачем) термінів оплати, передбачених у Заявках та/або Додатках до Договору, відповідач сплачує Виконавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення, від розміру простроченої до сплати суми, за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вказані норми Цивільного та Господарського кодексів України, умови Договору та Додатку № 2 та здійснивши перевірку наданого позивачем у Заяві (залученій представником позивача до матеріалів справи в судовому засіданні 02.11.2009 р.) розрахунку розміру пені у загальній сумі 5192,00 грн. суд прийшов до наступних висновків:

Фактично позивач здійснив у Заяві розрахунок пені за період з 31.07.2008 р. по 31.01.2009 р. (185 днів) за № 9 спірного рекламного видання, за період з 31.08.2008 р. по 28.02.2009 р. (182 дні) за № 10 спірного рекламного видання та за період з 01.10.2008 р. по 01.04.2009 р. (183 дні) за № 11 спірного рекламного видання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми боргу за розміщення Реклами у № 9 (14361,19 грн.), у № 10 (14361,19 грн.) та у № 11 (14361,19 грн.) окремо та з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ЦК України.

Згідно Заяви та Розрахунку нарахованої пені, 3% річних та індексу інфляції (додаток № 1 до позовної заяви) вбачається, що позивач нараховує пеню, а рівно й інфляцію та 3% річних з наступного дня, що йде за терміном, визначеним у п. 3 Додатку № 2 щодо оплати спірних послуг, т.т. з дати, коли у відповідача виник обов’язок по розрахунку за розміщення Реклами у № 9 -11 Видання. За розрахунком позивача (наведеним у Заяві) розмір пені становить 5192,00 грн.

Відповідно до постанови НБУ від 21.04.2008 р. № 107 облікова ставка НБУ з 30.04.2008 р. по 15.02.2009 р. становила 12,0%, згідно листа НБУ від 16.02.2009 р. № 14-011/778-2395 облікова ставка НБУ з 16.02.2009 р. по 14.06.2009 р. становила 12%, а отже, позивачем при розрахунку пені у визначені ним Періоди підставно застосовувався розмір облікової ставки НБУ 12%.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку розміру пені судом визначено наступний розмір пені:

- 1746,95 грн. за № 9 спірного рекламного видання за період з 31.07.2008 р. по 31.01.2009 р.;

- 1718,60 грн. за № 10 спірного рекламного видання за період з 31.08.2008 р. по 28.02.2009 р.;

- 1728,06 грн. за № 11 спірного рекламного видання за період з 01.10.2008 р. по 01.04.2009 р., а отже, розмір пені за розрахунком суду становить 5193,61 грн.

Враховуючи той факт, що фактично позивачем заявлена до стягнення сума пені у розмірі 5192,00 грн., а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України а ні до позовної заяви не додано, а ні в судовому засіданні позивачем також не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення пені. Тому вимоги позивача в частині стягнення суми пені в загальному розмірі 5192,00 грн. за період з 31.07.2008 р. по 31.01.2009 р. за № 9 спірного рекламного видання, за період з 31.08.2008 р. по 28.02.2009 р. за № 10 спірного рекламного видання та за період з 01.10.2008 р. по 01.04.2009 р. за № 11 спірного рекламного видання визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 6017,34 грн. індексу інфляції за Періоди та 1055,25 грн. 3% річних за Періоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказану норму ЦК України, здійснивши перевірку наданого позивачем Розрахунку нарахованої пені, 3% річних та індексу інфляції (додаток № 1 до позовної заяви), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 6017,34 грн. та 3% річних у розмірі 1055,25 грн. за Періоди обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, відповідно абзацу 7 пункту 26 розділу V Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15) при зменшенні позивачем позовних вимог сплачене мито не повертається.

Згідно положення пункту 13 «Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ»(затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258), повернення коштів, внесених для оплати вищевказаних витрат, здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

А тому, сплачене позивачем державне мито, а рівно і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині зменшення ним на 3226,39 грн. вимог щодо стягнення пені, відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають (8418,39 грн., пеня за позовною заявою –5192,00 грн., пеня за Заявою про внесення уточнень у розрахунок нарахованої пені за позовом = 3226,39 грн.).

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита у сумі 553,70 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 223,01 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 549, 611, 625, 626, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 77, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фірми «Т.М.М.»- Товариства з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, буд. 2-Б, кв. 1,; ідентифікаційний код 14073675; рахунок № 260019800772 в ВАТ «ТММ-Банк»м. Києва, МФО 300896), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехід Віменс Паблішинг»(04116, м. Київ, вул. Старокиївська, будинок 10-И; ідентифікаційний код 31111611; рахунок № 260070462600 в АТ «Брокбізнесбанк», м. Київ, МФО 300249) 43083,57 грн. (сорок три тисячі вісімдесят три гривні 57 коп.) основного боргу, 5192,00 грн. (п»ять тисяч сто дев»яносто дві гривні 00 коп.) пені, 6017,34 грн. (шість тисяч сімнадцять гривень 34 коп.) індексу інфляції, 1055,25 грн. (одну тисячу п»ятдесят п»ять гривень 25 коп.) 3% річних, 553,70 грн. (п»ятсот п»ятдесят три гривні 70 коп.) держмита та 223,01 грн. (двісті двадцять три гривні 01 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 06.11.2009 р.