Ухвала суду № 65371229, 16.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 335/13209/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Соболєва І.П.Пр. № 22-ц/778/764/17Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

за участі секретаря Зубкової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2016 року про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (надалі ТОВ «ОТП Факторинг Україна») про видачу дубліката виконавчого листа

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (надалі Банк) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИЛА:

30 листопада 2016 року поштою (конверт а.с. 58) ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду першої інстанції із заявою (а.с. 55), в якій просило видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-2357/2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 486942,89 грн. та судових витрат 1820,00 грн.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилався на ст. 370 ЦПК України та те, що не отримано (втрачено) вищезазначений виконавчий лист у справі № 2-2357/2010, виписаний на боржника ОСОБА_3, направлений судом 10.08.2015 року, що унеможливлює предявлення виконавчого документа до виконання в органи державної виконавчої служби.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2016 року (а.с. 61) заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа № 2-2357/10, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя на підставі заочного рішення цього ж суду від 17 грудня 2010 року про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 408972,51 грн., відсотків у розмірі 63235,56 грн., пені у розмірі 14734,82 грн., судового збору у розмірі 1700,00 грн. і витрат на ІТЗ у розмірі 120,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 66-67) просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с. 85), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с.87).

У судове засідання 16 березня 2017 року належним чином повідомлена про час і місце розгляду цієї справи (а.с. 91) ОСОБА_2 не зявилась, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістила, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавала.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів апеляційного суду визнала неповажною причину неявки ОСОБА_2 та на підставі ст. 305 ч. 2 ЦПК України ухвалила розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останньої за присутністю представника ОСОБА_2 за договором адвоката (а.с. 92) ОСОБА_4 та представника ТОВ «ОТП Факторинг України» за довіреністю (а.с. 56) ОСОБА_5

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про видачу дубліката виконавчого листа, керувався ст. ст. 210, 370 ЦПК України та виходив із можливості видати дублікат.

Проте з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна з наступних підстав.

Дійсно в силу вимог ст. 370 ч. 2 ЦПК неявка сторін та заінтересованих осіб не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.

Однак, заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб (ст. 370 ч. 2 ЦПК України).

Встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. 370 ч. 2 ЦПК України взагалі не викликав у судове засідання сторін у цій справі та зокрема відповідача (боржника) ОСОБА_2

Належні, допустимі докази протилежного (супроводжувальний лист, поштове повідомлення тощо) у матеріалах цієї справи відсутні.

Так, одразу після заяви ТОВ «ОТП Факторинг України» про видачу дублікату виконавчого листа (а.с. 55-58) у справі підшито протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями (а.с. 59), довідка секретаря судового засідання про відсутність фіксування (а.с. 60) та ухвала суду першої інстанції, що є предметом апеляційного оскарження на теперішній час (а.с.61).

Таким чином, суд першої інстанції у порушення вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України не сприяв повному та всебічному розгляду вищезазначеного питання, позбавив ОСОБА_2 можливості подати свої заперечення на вищезазначену заяву заявника та надати докази у спростування останньої, якщо такі є.

Разом із тим, доводи ОСОБА_2 про те, що при зверненні ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» до суду із вищезазначеною заявою про видачу дублікату виконавчого листа, заявником вже був пропущений строк останнього для предявлення виконавчого документу до виконання, не приймаються апеляційним судом до уваги.

Оскільки, пропуск стягувачем строку для предявлення виконавчого документу до виконання у цій справі не міг бути підставою для відмови судом останньому саме у видачі дублікату виконавчого листа. Питання про поновлення цього строку може вирішуватись судом за заявою стягувача як одночасно із вирішенням питання про видачу дублікату виконавчого листа, так й окремо у подальшому за заявою стягувача у порядку, передбаченому ст. 371 ЦПК України.

При вищевикладених обставинах, доводи ОСОБА_2, як особи, яка подала апеляційну скаргу, лише частково ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у справі доказах, ухвала суду першої інстанції, що оскаржується у цій справі, не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості. Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення ухвали, яка в силу вимог ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді питання суду першої інстанції на виконання вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України слід сприяти повному та всебічному зясуванню всіх обставин, які потрібні суду для правильного вирішення питання про видачу дублікату виконавчого листа, зокрема: суду першої інстанції слід звернути увагу на те, що за змістом ст. 370 ч. 1 ЦПК України лише за заявою стягувача чи поданням державного виконавця судом, який видав виконавчий лист, може виданий його дублікат; стягувачем у цій справі є ПАТ «ОТП Банк»; докази заміни стягувача у встановленому законом порядку (ст. 378 ЦПК України), у цій справі на час її апеляційного перегляду у матеріалах цієї справи відсутні, як й докази, у тому числі належні та допустимі того, що вищезазначений виконавчий лист раніше не був отриманий ПАТ «ОТП Банк» (відповідна довідка банку тощо, оскільки, рішення набрало законної сили у грудні 2010 року, а договір купівлі-продажу кредитного портфелю банком із ТОВ «ОТП Факторинг Україна укладений лише 18 березня 2011 року), що вищезазначений виконавчий лист не виконувався раніше у примусовому порядку (відповідна довідка ВДВС, витяг з реєстру виконавчих проваджень тощо), та що оригінал останнього дійсно не був отриманий ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» після направлення судом 10.08.2015 року, а був втрачений при пересилці (відповідна довідка поштового відділення за місцезнаходженням ТОВ «ОТП «Факторинг Україна», довідка останнього за результатами відповідної перевірки тощо) тощо.

Також встановлено, що ОСОБА_2 при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційної суду понесені судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 275,60 грн. (а.с. 65, 82).

Згідно із ст. 37 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в ч. 1 ст. 293 ЦПК України, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, повязаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2016 року у цій справі скасувати.

Питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_1 ОСОБА_6ОСОБА_7