Ухвала суду № 65371048, 16.03.2017, Токмацький районний суд Запорізької області

328/716/17

16.03.2017

2/328/328/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Вивчивши позов та додані матеріали, приходжу до висновку про необхідність залишити позов без руху, оскільки він поданий з порушенням вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду у письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

На підставі ч.4 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Так, відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст заявлених вимог, виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

У відповідності до ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, 1950 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною законодавства України, не гарантує право на поновлення розгляду у справі, в якій винесено остаточне рішення (справи: Brumarescu V. Роmаnіа, Козак проти України, Кучеренко проти України, рішення у справі«Руїз Матеос та інші проти Іспанії»).

Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з Прав Людини») у справах «Рябих проти Росії» та «Науменко проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Також, за ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.

Проте, позивач не повідомив суд про наявність рішень судів, що стосуються предмету спору у даній справі, в той час як за даними автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» вбачається, що Токмацьким районним судом Запорізької області вже неодноразово розглядались цивільні справи за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ZPТ0G50000004825 від 26.03.2008 року, а саме:

-по цивільній справі № 0824/2989/2012 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 08.11.2012 року позовну заяву задоволено, з ОСОБА_3, на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк Приватбанк, стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 22665 грн. 81 коп., та витрати на сплату судового збору в розмірі 226,66 грн. 00 коп., а разом 22892,47 грн.;

-по цивільній справі № 0824/2853/2012 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 08.12.2012 року позовну заяву задоволено частково, за в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № ZPTOG40000004825 від 26.03.2008 в розмірі 121955 грн. 94 коп. яка складається: 39702, 99 грн. - заборгованість за кредитом, 38899, 93 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 32266 , 11грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором, нараховані штрафні санкції штраф у сумі 11086 ,90 грн. ( процентна складова.) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру загальною площею 44.10 м2, яка розташована за адресою: Запорізька область м. Токмак, вул. Привокзальна, буд.. 11, кв.1 , що належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі продажу № 2785304 від 26.03. 2008 року шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна;

-по цивільній справі № 328/641/14-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 19.06.2014 року позовну заяву задоволено, ОСОБА_3 виселено з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, позовні вимоги є неконкретизованим, оскільки позивач просить стягнути заборгованість у розмірі, який, відповідно до доданого до позову розрахунку заборгованості за кредитним договором № ZPTOG40000004825 від 26.03.2008 року, станом на 17.01.2017 року складає 105702,99 грн., проте не зрозуміло,чи зазначена сума заборгованості розрахована з урахуванням стягнення за вищезазначеними судовими рішеннями та за який період утворилася ця заборгованість.

Відсутність вищевказаних відомостей не дає змоги встановити відповідність дійсної суми заборгованості, вказаній у позові, робить позовні вимоги незрозумілими, що у свою чергу унеможливлює повноцінний та всебічний розгляд справи.

Зазначені обставини, відповідно до статті 122 ЦПК України впливають на можливість відкриття провадження у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Згідно зі ст. 121 ЦПК України, позовна заява, яка подана до суду з порушеннями вимог ст. 119 ЦПК України, підлягає залишенню без руху.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «ОСОБА_4 де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

При таких обставинах суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, а саме: конкретизування позовних вимог, зазначення доказів невиконання судового наказу, надання належного розрахунку заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: