Рішення № 6537072, 05.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/499 05.11.09 За позовом          Науково-технічного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ММ Хайтек»Лтд до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» про                    стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:                    Марчук А.І. (довіреність від 30.10.2009р.);

від відповідача:          Мицик О.Ю. (довіреність № від 01.10.2009р.);

Перетятько В.Є. (довіреність від 01.07.2009р.);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Науково-технічне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ММ Хайтек»Лтд (надалі НТП ТОВ фірма «ММ Хайтек»Лтд, позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»(надалі ТОВ «Еко», відповідач) 9954, 78 грн., в тому числі 8365, 82 грн. початкової вартості кондитерських виробів з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, 1588, 96 грн. пені за період прострочення платежів.

В ході розгляду справи у зв’язку з перерахунком суми штрафних санкцій подано заяву про уточнення позовних вимог згідно з якою в межах заявленого позову на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6330, 55 грн., пені в сумі 463, 40 грн., інфляційних втрат 1585, 80 грн., 3% річних 301, 97 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 3214К від 01.04.2007р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленої продукції. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та 3 процентів річних.

Заперечення на позов викладені у відзиві на позов який залучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.11.2009р. представник відповідача не погодився на оголошення вступної та резолютивної частини рішення у зв’язку з чим в судовому засіданні оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2007р. між ТОВ «Еко»та НТП ТОВ фірма «ММ Хайтек»Лтд укладено договір поставки № 3214К за умовами якого останнє зобов’язувалось передати товари у власність покупця на умовах і в строки встановлені в замовленнях на поставку, а покупець (відповідач у справі) в порядку та у строки встановлені договором зобов’язувався прийняти товари і сплатити їх (п. 1.1 договору).

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір підтверджується видатковими накладними № РН-2710401 від 27.10.2007р. на суму 1658, 79 грн., № РН-1511400 від 15.11.2007р. на суму 2997, 10 грн., № РН-0811400 від 08.11.2007р. на суму 2303, 53 грн., які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи та саме такі підтверджують виконання договірних зобов’язань позивачем.

Відповідно до п. 2, 3 розділу 11 договору, договір діє до 31.12.2007р., якщо за один місяць до закінчення дії договору ні одна із сторін не викладе у письмовій формі свій намір припинити дію договору, договір вважається продовженим ще на один рік. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійснених поставок товарів з приводу оплати яких виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим зазначені вище накладні свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.

Порядок розрахунків за договором сторони погодили у розділі 8 договору, згідно з п. 1 якого покупець проводить оплату постачальнику за поставлені товари за спливом 35 календарних днів з дня передачі товару.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого за накладними № РН-2710401 від 27.10.2007р., № РН-1511400 від 15.11.2007р., № РН-0811400 від 08.11.2007р. товару виконав частково, товар поставлений за накладною від 15.11.2007р. оплачений на суму 628, 87 грн. (банківські виписки, що підтверджують часткову сплату поставленого товару в межах договору залучені до матеріалів справи). Згідно акту звірки взаємних розрахунків складеному станом на 15.04.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 6330, 55 грн., та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 1 розділу 8 Договору № 3214К від 01.04.2007р. покупець мав здійснити оплату товарів шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника протягом 35 календарних днів з дня передачі товарів, відповідно строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних наданих до справи станом на час вирішення спору є таким, що настав. Акт звірки складений станом на 15.04.2009р. підписаний обома сторонами, скріплений печаткою підприємств, у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленої продукції згідно зазначених видаткових накладних, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 6330, 55 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 1 розділу 10 договору № 3214К від 01.04.2007р. покупець що не розрахувався з продавцем за товари у встановлений строк, сплачує постачальнику пеню в розмірі 0, 04% від суми затриманої оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем складає 463, 40 грн. та не перевищує розмір пені в разі його розрахунку за подвійною обліковими ставками НБУ, що діяли в періодах прострочення (розрахунок суми пені здійснений в межах строку встановленого законом (6 місяців) є додатком до заяви про уточнення позовних вимог).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 6330, 55 грн., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 1585, 80 грн. здійсненим за період прострочення сплати боргу березень 2008р. по березень 2009р. наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим.

Сума 3% річних за прострочення сплати боргу на 477 календарних днів згідно розрахунку суду складає 248, 19 грн. ((6330, 55 грн. х 3% : 365 х 477 (кількість днів прострочення)) та підлягає стягненню з відповідача у вказаному розмірі.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 3214К від 01.04.2007р. відповідачем не спростовано, жодних належних доказів які б заперечували доводи позивача відповідачем, в тому числі, на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 6330, 55 грн. основного боргу, 463, 40 грн. пені, 1585, 80 грн. інфляційних втрат, 248, 19 грн. 3% річних.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 358, 62 грн..

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»(юрид. адреса: 03045, м. Київ, пр-т. Науки 8; адреса: 04215, м. Київ, пр-т. Гонгадзе 20, р/р 26001380658941 в Київській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 321013, р/р 26006000213791 у Головному офісі АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32104254) на користь Науково-технічного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ММ Хайтек»ЛТД (21021, м. Вінниця, Ленінський район, вул. В. Порика 7, п/р 26009009692601 у Вінницькому відділенні ВАТ «Сведбанк», МФО 300164, ідент. код 13331365) 6330, 55 грн. (шість тисяч триста тридцять гривень 55 копійок) основного боргу, 463, 40 грн. (чотириста шістдесят три гривні 40 копійок) пені, 1585, 80 грн. (одну тисячу п’ятсот вісімдесят п’ять гривень 80 копійок) інфляційних втрат, 248, 19 грн. (двісті сорок вісім гривень 19 копійок) 3% річних, 358, 62 грн. (триста п’ятдесят вісім гривень 62 копійки) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Р.І. Самсін