Рішення № 6537063, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/497 02.11.09 За позовом Закритого акціонерного товариства «ОТІС» до Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 22869381,54 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Мацюк В.В. –представник по довіреності № 2 від 05.01.2009р.

від відповідача: Яніцький М.В. –представник по довіреності № 046/10-3878 від 25.11.2008р.

СУТЬ СПОРУ :

          Заявлено позов про стягнення з Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заборгованості за Договором № D 2 № 9985 від 22.05.2008р. в розмірі 22869381,54 грн., в тому числі 22683686,06 грн. –основний борг, 163322,53 грн. –пеня, 22372,95 грн. –3%.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором № D 2 № 9985 від 22.05.2008р. обов’язків в частині оплати виконаних робіт по заміні та модернізації на 305 ліфтах в будинках житлового фонду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2009р. порушено провадження по справі № 53/497, розгляд справи призначено на 21.09.2009р.

          У зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважного представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду від 21.09.2009р. розгляд справи було відкладено на 19.10.2009р.

          Представник позивача в судовому засіданні 19.10.2009р. подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу до 22183686,06 грн. у зв’язку з частковим погашення заборгованості відповідачем. На підтвердження погашення заборгованості позивач на дав банківські виписки.

          Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду, а отже в даному випадку має місце нова ціна позову –22369382,08 грн.

Представник відповідача надав відзив № 046/10-3483 від 19.10.2009р. на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог позивача заперечив з підстав ненастання строку оплати за виконані роботи.

В судовому засіданні 19.10.2009р., в порядку ст.. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 02.11.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Представник відповідач в судовому засіданні просив суд зменшити штрафні санкції на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.10.2009р. за згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

22.05.2008р. між Закритим акціонерним товариством «ОТІС»(позивач) та Головним управлінням житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ( відповідач ) було укладено договір № D2N 9985.

Предметом вказаного договору є роботи із заміни та модернізації на 305 ліфтах в будинках житлового фонду м. Києва (додаток № 1 «Календарний графік виконання робіт по заміні та модернізації ліфтів») згідно з тендерною документацією (додаток до тендерної документації «Технічні умови»), які відповідно до 1.1 вказаного договору замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) приймає до виконання за рахунок коштів місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 4.3.1, п. 4.3.2 договору № D2N 9985 від 22.05.2008р. підрядник зобов‘язався виготовити проектно-кошторисну документацію та передати ії замовнику та виготовити та поставити все необхідне обладнання, виконати роботи пов‘язані із заміною та модернізацією ліфтів, в терміни, обсягах, і за адресами, вказаними в додатку № 1 до цього договору та здати закінчені роботи замовнику.

Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору, ціна цього договору на 2008 рік складає 54869200,00 грн. в т.ч ПДВ 20% - 9144866,67 грн.

Згідно з п. 2.3. договору замовник гарантує, що обсяги робіт, які підлягають виконанню в цьому році, підтверджені фінансуванням за рахунок коштів місцевого бюджету.

На виконання умов п. 4.3.1 та п. 4.3.2 договору № D2N 9985 від 22.05.2008р. позивач виконав взяті на себе зобов‘язання по виготовленню проектно-кошторисної документації на загальну суму 2432322,00 грн., поставив обладнання на суму 25779659,00 грн. та виконав роботи по заміні та модернізації ліфтів на суму 20711410,13 грн., а всього на суму 48923391,13 грн., що підтверджується актами виконаних робіт по заміні або модернізації морально застарілих та фізично зношених ліфтів, актами передачі обладнання з заміни та модернізації та актами виконаних робіт з модернізації і заміни морально застарілих та фізично зношених ліфтів, які були підписані сторонами (копії актів знаходяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Згідно з п. 3.1. договору № D2N 9985 від 22.05.2008р. розрахунки за даним договором здійснюються шляхом поетапної оплати:

1 етап: замовник перераховує підряднику аванс (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2006р. № 1404) в розмірі 16460,760,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2743460,00 грн. Використання авансу підтверджується підрядником актами передачі обладнання, виконаних робіт та накладними на закупівлю комплектуючих протягом трьох календарних місяців після одержання авансу.

2 етап: оплата вартості обладнання здійснюється замовником на підставі актів передачі обладнання в 10-денний термін після підписання актів замовником з переліком об‘єктів (ліфтів), за які здійснюється оплата. Розрахунки за виконанні проектні та будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, роботи з диспетчеризації здійснюються замовником щомісяця на підставі актів форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, які оформляються підрядником в трьох примірниках і підписуються уповноваженою особою підрядника з однієї сторони та уповноваженою особою замовника з другої сторони і завіряються круглими печатками. За реєстрами, підписаними уповноваженими особами замовника та підрядника і завіреними круглою печаткою, форми КБ-2в та КБ-3 передаються замовнику на підставі яких замовник в 10-денний термін перераховує кошти підряднику.

Додатковою угодою № 7 від 20.05.2009р. до договору № D2N 9985 від 22.05.2008р. у зв’язку з обмеженістю фінансування з зменшити об’єми закупівлі робіт з заміни та модернізації ліфті на 1165718,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 194286,33 грн. П. 2.1. вказаного договору викладено в наступній редакції: «Ціна цього договору складає 53703482,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 8950580,33 грн., з них обсяги: виконаних у 2008 році робіт складають 48925006,14 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 8154167,69 грн.; робіт, що підлягають до виконання у 2009 році –4778475,86 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 796412,64 грн.»

Розрахунки замовника і підрядника згідно з вказаною додатковою угодою № 7 здійснюються за виконані роботи в наступному порядку: у 2008 році вартість оплачених робіт за рахунок цільових фондів склала 26239705,07 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 4373284,18 грн. У 2009 році підлягають оплаті роботи вартістю 27463776,93 грн., в т.ч. 4577296,16 грн., з них оплата за роботи виконані у 2008 році за рахунок коштів цільових фондів –в сумі 22685301,07 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 3780883,51 грн. буде здійснена до 01.08.2009р. та 4778475,86 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 796412,64 грн. за рахунок коштів бюджету розвитку на капітальні вкладення.

Стаття 854 ЦК України визначає порядок оплати роботи за договором підряду, відповідно до якої, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Однак відповідач в порушення умов вказаного договору за надані позивачем послуги розрахувався частково в сумі 26739705,07 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати виконаних робіт (п. 3.1 Договору, додаткова угода № 7 від 20.05.2009р.), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за виконані роботи не розрахувався.

Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ТОВ «ОТІС»щодо стягнення з Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) основного боргу за Договором № D2N 9985 від 22.05.2008р. у розмірі 22183686,06 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.. 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 22372,95 грн. –три проценти річних від простроченої суми за період прострочення з 02.08.2009 року по 13.08.2009 року, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 163322,53 грн., яка нарахована позивачем відповідачу за прострочення виконання грошового зобов’язання за період прострочення з 02.08.2009 року по 13.08.2009 року. Суд відзначає, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до п. 6.4. договору сторони погодили, що у разі затримки оплати та несплати за виконані роботи без поважної причини замовник зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого об’єму робіт за кожен день затримки.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд відзначає, що позивач правомірно припинив нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, тобто дії відповідача є порушенням вимог договору, отже є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 616 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

В силу ч. 1 ст.. 233 Господарського кодексу України, у різ якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, враховуючи тяжке фінансове становище відповідача, а також приймаючи до уваги, що відповідач в процесі розгляду справи частину основного боргу погасив, суд вважає за необхідне використати право, надане пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарсько процесуального кодексу України, частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України, та зменшити розмір пені до 1 000,00 грн. У стягненні 162322,53 грн. пені суд відмовляє.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 22183686,06 грн. основного боргу, 1 000,00 грн. –пені, 22372,95 грн. –три проценти річних від простроченої суми.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 616, 625, 626, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації ) (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 3, ідентифікаційний код 33695577, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Закритого акціонерного товариства «ОТІС»(03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, ідентифікаційний код 14357579) 22183 686 (двадцять два мільйони сто вісімдесят три тисячі) грн. 06 коп. боргу, 1000 (одна тисяча) грн.. 00 коп. пені, 22372 (двадцять дві тисячі триста сімдесят дві) грн.. 95 коп. 3% річних 25500 (двадцять п‘ять тисяч п‘ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.