Рішення № 6537041, 19.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/358 19.08.09 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі обласної дирекції доТовариства з обмеженою відповідальністю «Киїрівеньторг»

простягнення 4593643,71 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача –Петрук Я.Ю. (довіреність № 94-00/4891 від 13.06.2008); від відповідача –не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: У травні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Донецької обласної дирекції (далі –позивач, або Кредитор/Банк) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Киїрівеньторг»(далі –відповідач, або Позичальник) про стягнення заборгованості в сумі 4593643,71 грн., яка складається з 3845580,84 грн. –позичкова заборгованість, 315014,07 грн. –заборгованість за відсотками, 417865,37 грн. –пеня за порушення строків погашення позичкової заборгованості, 15183,43 грн. –пеня за порушення строків погашення відсотків. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо своєчасного повернення суми кредиту та нарахованих на нього відсотків.

29.07.2009 позивач, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) подав заяву, відповідно до якої у зв’язку із збільшенням заборгованості по процентам, пені за порушення строків погашення основної заборгованості, пені за порушення строків погашення відсотків по кредитному договору №010/05/0551 «Відновлювальна кредитна лінія корпоративних клієнтів»(далі –Кредитний договір) просив суд стягнути з відповідача 4 913978,99 грн.

18.08.2009 до загального відділу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5017745,03 грн., яка складається з 3845580,84 грн. –позичкова заборгованість, 504026,99 грн. –заборгованість за відсотками, 631110,71 грн. –пеня за порушення строків погашення позичкової заборгованості, 37026,49 грн. –пеня за порушення строків погашення відсотків.

19.08.2009 позивач у судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 4834110,60 грн. заборгованості, яка складається з 3845580,84 грн. –позичкова заборгованість, 504026,99 грн. –заборгованість за відсотками, 458322,97 грн. пеня за порушення строків погашення позичкової заборгованості, 26179,8 грн. –пеня за порушення строків погашення відсотків. Вказана заява мотивована тим, що розрахунок пені здійснений позивачем з урахуванням вимог частини 6 статті 232 ГК України.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судові засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце їх проведення.

Ухвали суду надсилались відповідачу за адресами: 03039, м. Київ, просп. Червонозоряний, будинок 119 та 04075, м. Київ, вул. Сирецька, 25 «А»(юридична).

Юридична адреса відповідача підтверджується довідкою з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві за вих. №21-10/4123 від 16.06.2009.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідачів не надходило.

З огляду на той факт, що подані Позивачем документи є достатніми для прийняття рішення у справі, справа, у порядку ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.2007 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого Кредитор, на положеннях на умовах цього договору відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію (далі –Кредит/кредитні кошти) з лімітом кредитування 4000000 грн., строком до 28 листопада 2008 року включно, зі сплатою 16% річних.

31.07.2008 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 010/05/0551/1 до Кредитного договору, відповідно до якої, зокрема, збільшився розмір процентів за користування кредитом до 19,5% річних.

Пунктом 6.1 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов’язаний використати Кредит на зазначені у Кредитному договорі цілі і забезпечити повернення одержаного Кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій та штрафних санкцій, в разі їх виникнення, на умовах, передбачених цим Кредитним договором. Сплачувати проценти за користування кредитними коштами за цим Кредитним договором щомісячно платіжним дорученням, (або Позичальник доручає Кредитору самостійно списувати кошти з поточного рахунку) на рахунок нарахованих доходів №206332567 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні Кредиту. Основна заборгованість за Кредитом (позичкова заборгованість) погашається Позичальником у відповідності з умовами п.3.4 цього Кредитного договору на рахунок №206272475.

Факт надання кредитних коштів Банком відповідачу підтверджується реєстром розрахункових документів по рахунку відповідача з 05.12.2008 до 10.08.2009.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема наданих позивачем банківських виписок 01.12.2008 відповідачем було частково погашено позичкову заборгованість по кредиту, а 04.12.2008 Банком було примусово списано грошові кошти на погашення заборгованості по кредиту в сумі 18226,16 грн.

У відповідності до п.3.2 Кредитного договору сторони встановили, що обчислення строку надання Кредиту, нарахування процентів по Кредитному договору за фактичне число календарних днів користування Кредитом. При цьому, проценти за користування Кредитом нараховуються щомісяця на залишок заборгованості за Кредитом, починаючи з дня Кредиту (частково надання Кредиту), виходячи з фактичного числа календарних днів у місяці та фактичного числа календарних днів у день видачі Кредиту та день погашення враховується як 1 день.

Однак, відповідач у порушення умов Кредитного договору не сплатив відсотків у повному обсязі.

29.01.2009 Банк звернувся до відповідача з листом, в якому керуючись п.6.1 Кредитного договору вимагав погасити заборгованість в сумі 4069287,53 грн. в строк до 27.02.2009.

Однак, відповідач зазначений лист проігнорував, коштів у строк до 27.02.2009 не сплатив.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Киїрівеньторг»3845580,84 грн. –заборгованості по кредиту, 504026,99 грн. –заборгованості по відсоткам за користування Кредитом є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 10.2 Кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, передбачених п.1.1, 6.1 даного Кредитного договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем до заяви № 24/32-11495 від 10.08.2009 розрахунок пені, суд встановив, що він відповідає вимогам законодавства України, та умовам Кредитного договору, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за порушення строків сплати кредиту та нарахованих процентів підлягають задоволенню в повному розмірі, в сумі: 458322,97 грн. –пені за порушення строків погашення заборгованості по кредиту та 26179,80 грн. –пеня за порушення строків погашення відсотків.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача, оскільки спір виник саме з його вини.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Киїрівеньторг»(04075, м. Київ, вул. Сиренька, 25 «А», ідентифікаційний код 32822873, п/р 26007087576000 у ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(в особі Донецької обласної Дирекції 83086, м. Донецьк, вул. Ф.Зайцева, б.№46 «в», МФО №335076, код ЄДРПОУ №23346741, p.p. №29093131) 3845580 грн. (три мільйони вісімсот сорок п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят) грн. 84 коп. заборгованості по кредиту, 504026 (п’ятсот чотири тисячі двадцять шість) грн. 99 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 458322 (чотириста п’ятдесят вісім тисяч триста двадцять дві) грн. 97 коп. пені за порушення строків погашення заборгованості по кредиту, 26179 (двадцять шість тисяч сто сімдесят дев’ять) грн. 80 коп. пені за порушення строків погашення відсотків, а також 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 312,5 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяСташків Р.Б.