Ухвала суду № 65369782, 17.03.2017, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/4944/15-ц

2-зз/303/3/17

Номер рядка стат.звіту-26

УХВАЛА

про відмову у прийнятті заяви про скасування заходів забезпечення позову

17 березня 2017 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши заяву заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову. В заяві вказує про те, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 11.08.2015 року, постановлені при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 на праві власності, а саме: млинзавод, розташований на вул. Леніна, б/н, с. Ракошино, Мукачівського району Закарпатської області, в межах заявленої ціни позову. При цьому заявник вказує на те, згідно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.12.2016 року, він є власником майна, на яке ухвалою суду накладено арешт. У звязку з цим вважає, що вжиті заходи забезпечення позову обмежують його право власності, а тому просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.08.2015 року.

Дослідивши зміст заяви та зазначені в ній підстави для скасування заходів забезпечення позову, слід прийти до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 12.10.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Вирішено стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договорами позики від 19.10.2013 року в розмірі 577881,50 грн. та 521600,00 грн. в рахунок стягнення відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 15% позики від 19.10.2013 року. Також вирішено питання про судові витрати. 14.12.2015 року ухвалою апеляційного суду Закарпатської області рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.2015 залишено без змін.

Також встановлено, що в ході розгляду зазначеної цивільної справи ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.08.2015 року на підставі заяви ОСОБА_2 було вжито заходи забезпечення позову, а саме накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 на праві власності: млинзавод, розташований на вулиці Леніна, б/н, с. Ракошино, Мукачівського району Закарпатської області, в межах заявленої ціни позову.

Як розяснено в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Одночасно суд звертає увагу на те, що п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03.06.2016 року звертається увага на те, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (ч. 3 ст. 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (ч. 4 ст. 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, слід прийти до висновку про те, що застосовані судом заходи забезпечення позову можуть бути скасовані лише за заявою особи, щодо якої вжито заходи забезпечення позову.

У звязку з цим встановлено, що на момент розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, нерухоме майно, на яке була накладено арешт ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.08.2015 року, належало відповідачу ОСОБА_3 В свою чергу заявник ОСОБА_1 набув право власності на арештоване нерухоме майно тільки у 2016 року, тобто після завершення розгляду зазначеної вище цивільної справи. До того ж ОСОБА_1 жодної участі в розгляді цивільної справи не приймав.

За таких обставин, з урахуванням того, що відносно майна ОСОБА_1 на час постановлення ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.08.2015 року будь-які заходи забезпечення позову в рамках розгляду цивільної справи не застосовувались, оскільки заявник не був власником такого, у звязку з чим у ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 154 ЦПК України немає права звертатися до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову у зазначеній справі, а також враховуючи передбачений законодавством інший спосіб захисту прав заявника шляхом звернення до суду з позовом про зняття з арешту з майна, суд приходить до висновку про неможливість розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку, визначеному ст. 154 ЦПК України, а тому слід відмовити у прийнятті такої та повернути заявнику.

Керуючись ст.ст. 154, 209, 210 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в:

Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та повернути заяву зі всіма додатками до неї заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.М.Заболотний