Рішення № 6536974, 19.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/397 19.10.09 За позовомПриватного підприємства «ЗЕВС» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «АШ і Ко» Простягнення 11929, 32 грн.

                    Суддя Гавриловська І.О.          

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:           Аннєнко Г.О., дов. № б/н від 31.08.2009 р.

                              Байковська О.О., дов. № б/н від 25.11.2008 р.

                              Малафиюк В.В., дов. № б/н від 08.07.2008 р.

                              Огийчук О.А., дов. № б/н від 11.08.2008 р.

Від відповідача:           Іщенко О.О.. дов. № б/н від 03.08.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «ЗЕВС»до Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ і Ко»про стягнення 11929, 32 грн. основного боргу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № К-1232 від 15.04.2008 р. щодо оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 07.07.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/397 та призначено її розгляд на 07.08.2009 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 07.08.09 р. було оголошено перерву до 07.09.09 р. для надання можливості сторонам вирішити спір мирним шляхом.

Представником позивача у судовому засіданні 07.09.2009 р. було надано заяву про зміну позовних вимог, яка судом була прийнята, у зв’язку з тим, що відповідачем було частково погашено заборгованість, що підтверджується банківськими виписками № 13ВЦ020496 від 24.07.2009 р. –на суму 500, 00 грн. та № 13ВЦ023229 від 21.08.2009 р. –на суму 450, 00 грн. Крім того, позивач у даній заяві повідомив, що ним було додатково поставлено відповідачу товару на загальну суму 649, 50 грн., згідно з видатковою накладною № 13КК014674 від 22.08.2009 р., оплата за який відповідачем здійснена не була. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 11628, 82 грн.

Ухвалою суду від 07.09.09 р. розгляд справи було відкладено до 30.09.09 р. у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання.

          Приймаючи до уваги надане представниками позивача клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам вирішити спір мирним шляхом, яке суд задовольнив, а також враховуючи нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання, ухвалою суду від 30.09.2009 р. розгляд справи було відкладено до 19.10.2009 р.

У судовому засіданні 19.10.2009 р. представник позивача надав суду заяву про зміну позовних вимог, яка судом була прийнята, відповідно до якої основний борг відповідача перед позивачем складає 10979, 32 грн. у зв’язку з тим, що відповідачем частково було погашено заборгованість, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 30158 від 16.09.2009 р. – на суму 199, 50 грн. та прибутковим касовим ордером № 30159 від 16.09.2009 р. – на суму 450, 00 грн.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «ЗЕВС»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АШ і Ко»(покупець) було укладено договір № К-1232 від 15.04.2008 р., згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов’язувався постачати покупцю напої (товар) партіями відповідно до замовлень останнього, а покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його відповідно до умов цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 1.2. договору № К-1232 від 15.04.2008 р., найменування, найменування, кількість та ціна товару визначаються за домовленістю сторін і вказуються в специфікації та/або видаткових накладних, які є невід’ємною частиною даного договору

Відповідно до пункту 4.2. вищевказаного договору, покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника чи в інший спосіб, який не протирічить чинному законодавству

Пунктом 4.3. договору № К-1232 від 15.04.2008 р. передбачено, що умовами отримання товару є 100 % передоплата з відстрочкою платежу на 14 календарних днів з дня прийняття товару покупцем.

Згідно з пунктом 6.1. зазначеного договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 року до 31.12.2009 р., а в частині грошових зобов’язань - до їх повного виконання.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № К-1232 від 15.04.2008 р. щодо поставки відповідачу товару на суму 13429, 32 грн., що підтверджується видатковими накладними № 13КК010362 від 19.11.2008 р. –на 4285, 44 грн., № 13КК010364 від 19.11.2008 р. –на суму 6129, 00 грн. та № 13КК011309 від 02.12.2008 р. –на суму 3014, 88 грн., копії яких були додані позивачем до позовної заяви.

Відповідач взяте на себе зобов’язання щодо оплати товару належним чином не виконав, оплативши поставлений товар частково, в розмірі 1500, 00 грн., внаслідок чого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ і Ко»перед позивачем станом на момент подання Приватним підприємством «ЗЕВС»позовної заяви до Господарського суду міста Києва 02.07.2009 р. складала 11929, 32 грн.

Представником позивача у судовому засіданні 07.09.2009 р. було надано заяву про зміни до позовної заяви, яка судом була прийнята, у зв’язку з тим, що відповідачем було частково погашено заборгованість, що підтверджується банківськими виписками № 13ВЦ020496 від 24.07.2009 р. –на суму 500, 00 грн. та № 13ВЦ023229 від 21.08.2009 р. –на суму 450, 00 грн. Крім того, позивач у даній заяві повідомив, що ним було додатково поставлено відповідачу товару на загальну суму 649, 50 грн., згідно з видатковою накладною № 13КК014674 від 22.08.2009 р., оплата за який відповідачем здійснена не була. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 11628, 82 грн.

У судовому засіданні 19.10.2009 р. представник позивача надав суду заяву про зміни до позовної заяви, яка судом була прийнята, відповідно до якої основний борг відповідача перед позивачем складає 10979, 32 грн. у зв’язку з тим, що відповідачем було частково погашено заборгованість, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 30158 від 16.09.2009 р. – на суму 199, 50 грн. та прибутковим касовим ордером № 30159 від 16.09.2009 р. – на суму 450, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 1-1 ст. 80, провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 1599, 50 (500,00 грн.+450,00 грн.+199,50 грн.+450,00 грн.) грн., який було сплачено відповідачем на виконання умов договору № К-1232 від 15.04.2008 р., підлягає припиненню.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 10979, 32 грн. основного боргу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань

Актом звірки взаєморозрахунків за період з 19.11.2008 р. до 01.10.2009 р. за договором № К-1232 від 15.04.2008 р. сторони засвідчили, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю перед Приватним підприємством «ЗЕВС»становить 10979, 32 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобов’язання –це зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході розгляду даної справи судом було встановлено, що сторони визначили строк виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати отриманого товару, який становить 14 банківських днів, що зазначено у пункті 4.3. договору № К-1232 від 15.04.2008 р.

Проте відповідач у встановлений строк розрахунок за товар належним чином не здійснив, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на 19.10.2009 р. становить 10979, 32 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач викладені у позовній заяві обставини не спростував та розміру боргу не оспорив.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Приватного підприємства «ЗЕВС»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ і Ко»основного боргу за договором № К-1232 від 15.04.2008 р. в розмірі 10979, 32 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 536, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 198, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ і Ко»(вул. Автозаводська, буд 18, м. Київ, 04074; код ЄДРПОУ 33400256) на користь Приватного підприємства «ЗЕВС» (вул. Куйбишева, буд. 73, м. Донецьк, 83102; код ЄДРПОУ 31578034) 10 979 (десять тисяч дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 32 коп. основного боргу, 134 (сто тридцять чотири) грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження в частині стягнення 1599, 50 грн. основного боргу припинити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.