Рішення № 6536954, 19.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/668 19.10.09 За позовомЗолотоніського районного споживчого товариства ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ» Простягнення 2257, 36 грн.

                    Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача :           Головченко Н.С., дов. № 90/юр від 19.10.2009 р.                    

Від відповідача :           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Золотоніського районного споживчого товариства до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” про стягнення 1969, 36 грн. основного боргу у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору № К 01475 від 27.02.2007 р. та 288, 00 грн. річних процентів з урахуванням інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/668, розгляд справи призначено на 19.10.2009 р.

Представник позивача у судовому засіданні 19.10.2009 р. надав суду заяву про зміни до позовної заяви, яка судом була прийнята, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму основного боргу без процентів річних.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, про причини нез’явлення суду не повідомив, хоча про судове засідання був обізнаний належним чином, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

          ВСТАНОВИВ:

Між Золотоніським районним споживчим товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»був укладений договір № К 01475 від 27.02.2007 р., відповідно до умов якого відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно з отриманими пластиковими картками.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором комісії.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

У відповідності до пунктів 3.2., 3.3 договору № К 01475 від 27.02.2007 р., платіжна картка, видана клієнту, приймається до обслуговування в торгових точках системи «Нафтогазтранскарт»наступного дня після її отримання. Платіжна картка видається клієнту в користування, на термін дії договору, після чого має бути повернута відповідачеві.

Згідно з пунктом 7.3. зазначеного договору, відповідач несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на рахунок ТОВ “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” і, в разі розірвання цього договору, гарантує повернення суми, яка залишилась після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому пунктом 10.2. цього договору.

Пункт 10.2. договору № К 01475 від 27.02.2007 р. передбачає, що цей договір може бути змінений чи розірваний за згодою сторін, або за ініціативою однієї з сторін в порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством. Маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами і засвідчену печаткою, та здати платіжну картку. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення платіжної картки, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.

З наданих позивачем документів вбачається, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № К 01475 від 27.02.2007 р. щодо оплати спожитого стисненого газу та послуг відповідача по його доставці шляхом здійснення авансових внесків на рахунок відповідача. Залишок невикористаних коштів на користь позивача становить 1969, 36 грн., які відповідачем повернені не були, у зв’язку з чим позивач просить їх стягнути з відповідача.

Позивач у своїй позовній заяві також просив суд стягнути з ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»288, 00 грн. річних процентів з урахуванням інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач взяте на себе зобов’язання за договором № К 01475 від 27.02.2007 р. належним чином не виконав, грошові кошти не повернув.

16.02.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»було надіслало позивачу листа № 20-в від 16.02.2009 р., в якому відповідач повідомив про тимчасове припинення своєї діяльності.

У зв’язку із невиконанням ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»своїх зобов’язань за договором № К 01475 від 27.02.2007 р., Золотоніське районне споживче товариство надіслало відповідачу листа вих. № 40 від 12.03.2009 р. з проханням розірвати договір № К 01475 від 27.02.2007 р. та повернути залишок коштів за неотриманий природний газ у розмірі 1969, 36 грн., а також повернуло відповідачу пластикові картки у кількості 2 штук, що підтверджується актом повернення пластикових карток від 27.03.2009 р.

Після цього позивачем було направлено відповідачеві лист-претензію вих. № 18/юр від 07.04.2009 р. з проханням в семиденний термін перерахувати суму заборгованості на розрахунковий рахунок позивача.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 1969, 36 грн. грошових коштів, сплачених позивачем за неотриманий природний газ, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Золотоніського районного споживчого товариства в частині стягнення основного боргу визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Золотоніське районне споживче товариство у позовній заяві просило суд також стягнути з відповідача 288, 00 грн. річних процентів з урахуванням інфляційних втрат.

Представник позивача у судовому засіданні 19.10.2009 р. надав суду заяву про зміну позовних вимог, яка судом була прийнята, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму основного боргу без процентів річних.

У відповідності до пункту 4 частини 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин позов в частині вимог про стягнення з відповідача річних процентів з урахуванням індексу інфляції в розмірі 288, 00 грн. підлягає припиненню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1011 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»(пл. Святошинська, 1, кв. 272, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Золотоніського районного споживчого товариства (вул. Шевченка, 153, м. Золотоноша, Черкаська обл., 19700, код ЄДРПОУ 01773891) 1969 (одна тисяча дев’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 36 коп. основного боргу, 88 (вісімдесят вісім) грн. 99 коп. державного мита та 205 (двісті п’ять) грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Позов в частині вимог про стягнення з відповідача річних процентів з урахуванням індексу інфляції в розмірі 288, 00 грн. припинити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.