Рішення № 6536797, 21.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/419 21.10.09 За позовомЗахідно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД» Простягнення 266704,00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях приймали участь:

Від позивача:           Рогов В.І. –дов. № 743 від 29.07.09 р.

                              Савіцький О.В., дов. № 762 від 03.08.09 р.                               

Від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Західно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»про стягнення 266704,00 грн. боргу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо постачання товару за договором № 795 від 16.10.08 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/419, розгляд справи призначено на 17.08.09 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 17.08.09 р. представники позивача надали суду документи на виконання ухвали від 15.07.09 р., підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 17.08.09 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвали від 15.07.09 р. у даній справі не виконав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце даного судового засідання.

Приймаючи до уваги вищевикладене, у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез’явлення представника відповідача у судове засідання 17.08.09 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд справи № 37/419 на 09.09.09 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача у судові засідання та через необхідність витребувати у позивача додаткові документи.

У судовому засіданні 21.10.2009 р. представники позивача повторно підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

У призначене судове засідання представник відповідача в черговий раз не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Західно-Чорноморським державним басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»(постачальник) був укладений договір № 795 від 16.10.08 р., відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупцю, а покупець приймає паливно-мастильні матеріали (товар) і сплачує його вартість по ціні тендерної пропозиції.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2. договору № 795 від 16.10.08 р., загальна сума договору складає 324060,00грн., які були сплачені позивачем, про що свідчать рахунок-фактура № СФ-ОДР000776 та платіжне доручення № 531 від 30.10.08 р.

Таким чином, позивачем була здійснена попередня оплата товару на загальну суму 324060,00 грн.

У відповідності до п.п. 2.2., 2.3. та 2.4. договору № 795 від 16.10.08 р., постачальник на підтвердження свого обов’язку, що випливає з цього договору, видає покупцеві бланки-дозволи на кожну партію оплаченого згідно з рахунком-фактурою товару, протягом одного дня з моменту оплати, за умови надання покупцем довіреностей (типова форма № М-2, затверджена наказом Міністерства статистики України № 192 від 21.06.96 р.) на отримання в день оплати зазначеної кількості бланків-дозволів та товару. Одночасно із передачею бланків-дозволів постачальник виписує та передає покупцеві видаткову накладну на бланки-дозволи, що є обов’язковою для підписання обома сторонами. Бланк-дозвіл за цим договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) у розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»і призначений виключно для підтвердження повноважень представників покупця на отримання товару за цим договором у постачальника.

Для отримання частини оплаченого товару від постачальника представник покупця –особа у якої наявний відповідний бланк-дозвіл, звертається до будь-якої із автозаправних станцій, що належать до мережі постачальника.

Передача товару (окремої партії/частини товару) покупцеві (його представникам-особам, у яких наявні відповідні бланки-дозволи) здійснюється в обмін на пред’явлені бланки-дозволи у кількості та асортименті, вказаних у пред’явлених до обміну бланках-дозволах.

          З матеріалів справи № 37/419 вбачається, що ТОВ «МС ОЙЛ КАРД»на виконання умов договору №795 від 16.10.08 р. за видатковою накладною № ОТ-ОДР000105 від 21.10.08 р. передав відповідачу бланки-дозволи на отримання 51000 літрів паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 324060,00 грн., а відповідач їх прийняв, про що свідчать печатка та підпис представника Західно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.

          В мережі автозаправних станцій постачальника було використано позивачем частину бланків-дозволів на суму 57356,00 грн.

          Позивач пояснив суду, що з 13.01.09 р. на всіх автозаправних станціях, що належать згідно договору постачальнику, з невідомих причин, було припинено відпуск паливно-мастильних матеріалів, згідно належних їм бланків-дозволів, про що свідчать складені акти № 931 від 08.09.09р. та № 932 від 08.09.09 р.

22.01.09 р. Західно-Чорноморське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на адресу ТОВ «МС ОЙЛ КАРД»направило претензію (вих. № 20) з вимогою повідомити про причини, що сприяли невиконанню зобов’язань за договором № 795 від 16.10.08 р.

23.02.09 р. позивач повторно направив претензію (вих. № 122) щодо виконання відповідачем своїх зобов’язань.

Однак відповіді на вищевказані претензії ТОВ «МС ОЙЛ КАРД»не надало.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 266704,00 грн. боргу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо постачання (відпуску) товару за договором № 795 від 16.10.08 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання по договору № 795 від 16.10.08 р. виконав належним чином, перерахував відповідачу як передоплата грошові кошти в розмірі 324060, 00 грн.

Умови договору № 795 від 16.10.2008 р. свідчать про те, що, незважаючи на підписання сторонами видаткової накладної, фактична поставка паливно-мастильних матеріалів відбувається після цього на автозаправних станціях відповідно до бланків-дозволів, наданих відповідачем позивачу.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оплата паливно-мастильних матеріалів за договором № 795 від 16.10.2008 р. здійснювалась на умовах передоплати.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з пунктом 2.5. договору № 795 від 16.10.2008 р., кінцевий строк, до якого покупець може отримати товар за бланком-дозволом, вказаний на самому бланку-дозволі. По закінченню вказаного строку бланк-дозвіл вважається анульованим, а покупець втрачає право на отримання вказаної на бланку-дозволі кількості товару.

З представлених позивачем документів вбачається, що Західно-Чорноморське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства використало бланки-дозволи на суму 57356, 00 грн., після чого неодноразово звертався до відповідача з листами про повернення невикористаних бланків-дозволів та проведення звірки взаєморозрахунків.

Проте відповідач від проведення звірки взаєморозрахунків ухиляється, сплачені грошові кошти позивачу не повертає, нові бланки-дозволи не видає. Крім того, відповідач у судові засідання свого представника не направляє, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надає.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Західно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»боргу за договором № 795 від 16.10.08 р. у розмірі 266 704,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»(02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, код ЄДРПОУ 32527593) на користь Західно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 12 В, код ЄДРПОУ 35050673) 266 704 (двісті шістдесят шість тисяч сімсот чотири) грн. 00 коп. боргу, 2667 (дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 04 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.