Рішення № 6536774, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/201 02.11.09 За позовом                    Антимонопольного комітету України До відповідача          Державного підприємства «Енергоринок» Про                              стягнення пені у розмірі 77500 грн.

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача Загородня І.Я. (за дов.)

Від відповідача Шевчук А.В. (за дов.)          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Антимонопольний комітет України до державного підприємства «Енергоринок»про стягнення 76000 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

Відповідач не виконав рішення позивача від 17.02.2002 р. № 28-26/23-02 про сплату штрафу в розмірі 100000 грн. Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафу та пені за прострочення сплати штрафу. Оскільки під час судового розгляду справи № 44/20 позивачем було зменшено розмір вимог в частині стягнення пені на суму 76000 грн. і вони не були предметом розгляду, позивач звернувся з окремим позовом і просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати штрафу в розмірі 76000 грн.

Ухвалою суду від 16.03.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/201.

Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимоги до 77500 грн. пені, подавши відповідно заяву.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю. За твердженням відповідача, оскільки вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату штрафу на підставі рішення Антимонопольного комітету від 17.12.2002 р. № 379-р вже були предметом розгляду у справі № 44/20, за якою Господарським судом міста Києва 09.02.2009 р. прийнято рішення, провадження у справі № 6/201 підлягає припиненню.

30.04.2009 р. провадження у справі № 6/201 було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України справи № 44/20.

Антимонопольний комітет України звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, яке мотивоване усуненням обставин, що стали підставою для його зупинення.

Ухвалою суду від 05.08.2009 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 24.09.2009 р..

Вищим господарським судом України було винесено постанову по справі № 44/20 від 14.07.2009 р., якою змінено постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2009 р., а саме доповнено пункт 2 резолютивної частини реченням такого змісту: «У стягненні 1500 грн. пені відмовити». В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2009 р. залишено без змін.

В судовому засіданні 24.09.2009 р. представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи та про зупинення провадження.

Клопотання були відхилені судом, як необґрунтовані.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.12.2002 р. рішенням Антимонопольного комітету України № 379-р «Про порушення антимонопольного законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»постановлено визнати, що державне підприємство (далі –ДП) «Енергоринок»з травня 2000 року і до моменту винесення рішення діє на ринку оптової купівлі-продажу електроенергії з оптового ринку електроенергії України і займає на ньому монопольне становище із часткою 100 відсотків. Визнано, що дії відповідача, які полягають у нав’язуванні незалежним постачальникам електроенергії при укладанні двостороннього договору купівлі-продажу електроенергії на 2002 рік вимоги щодо обов’язкової наявності автоматизованої системи диференційного (погодинного) обліку електроенергії у споживачів, постачання електроенергії яким здійснюють незалежні постачальники електроенергії, є порушенням антимонопольного законодавства, передбаченими абз. 2 ст. 4 Закону України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності»у вигляді нав’язування постачальникам електроенергії за нерегульованим тарифом таких умов договору, що ставлять контрагентів у нерівне становище, та порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктом 2 ст. 50, п. п. 2, 6, 7 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом застосування різних умов до рівнозначних угод із суб’єктами господарювання без об’єктивно виправданих на те причин, суттєвого обмеження конкурентноспроможності інших суб’єктів господарювання без об’єктивно виправданих на те причин, та створення перешкод доступу на ринок чи усунення з ринку інших суб’єктів господарювання. Зобов’язано відповідача припинити порушення, про що повідомити Антимонопольний комітет України до 01.02.2003 р.. На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за вчинене порушення на ДП «Енергоринок»накладено штраф у розмірі 100000,00 грн., який підлягає сплаті у тридцятиденний термін з дня одержання рішення.

20.12.2002 р. відповідачем було надіслано лист з вимогою сплатити штраф у розмірі 100000,00 грн. на спеціальний рахунок Антимонопольного комітету України в ОПЕРУ Державного казначейства України. У разі несплати штрафу у визначений термін, відповідача було повідомлено про нарахування пені у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Антимонопольного комітету України, позивачем було подано позовну заяву про визнання його недійсним. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2003 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2003 р., у справі № 32/170 за позовом ДП «Енергоринок»до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним акту, в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.07.2003 р. № 32/170 касаційну скаргу ДП «Енергоринок»на постанову від 03.06.3003 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 32/170 повернуто скаржнику.

Оскільки ДП «Енергоринок»протягом одного року від дати прийняття рішення про накладення штрафу від його сплати ухилявся, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафу у розмірі 100000 грн. та пені в розмірі 100000,00 грн.

19.12.2003 р. Господарським судом міста Києва було порушено провадження у справі № 44/20 за позовом Антимонопольного комітету України до ДП «Енергоринок».

18.02.2004 р. Антимонопольним комітетом України подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 100000,00 грн. та пеню у розмірі 24000,00 грн., нараховану за період з 27.01.2003 р. по 12.02.2003 р..

30.12.2008 р. платіжним дорученням № 2388 відповідач сплатив штраф у розмірі 100000,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.02.2009 р. були задоволені вимоги Антимонопольного комітету України про стягнення з ДП «Енергоринок»пені в розмірі 24000 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2009 р., залишеною в цій частині без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2009 р., розмір пені, що підлягає стягненню з ДП «Енергоринок», зменшено до 22500 грн.

Статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»в редакції, яка була чинною на момент прийняття рішення про накладення штрафу, передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов’язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у тридцятиденний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, він зобов’язаний сплатити штрафні санкції, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи АКУ стягують штраф та пеню в судовому порядку.

В силу вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні спорів в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 44/20 від 09.02.2009 р. встановлено, що рішення позивача від 17.12.2002 р. № 379-р «Про порушення антимонопольного законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»було одержано відповідачем 26.12.2002 р., тридцятиденний строк для сплати штрафу закінчився 26.01.2003 р., таким чином відповідач є таким, що прострочив, починаючи з 27.01.2003 р.. Нарахування пені підлягало зупиненню з 12.02.2003 р. внаслідок порушення провадження у справі № 32/170.

03.06.2003 р. постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 32/170 за позовом ДП «Енергоринок»до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним акту в задоволенні позову відмовлено.

04.06.2003 р. було поновлено нарахування пені за прострочення виконання зобов’язання щодо сплати штрафу.

Суд погоджується з твердженням позивача, про те, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство не є підставою для припинення нарахування пені за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідачем прострочено сплату штрафу на період з 04.06.2003 р. до 30.12.2008 р., що становить 2037 днів. Розмір пені становить 3055500 грн.

Оскільки розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, максимальна сума пені, що підлягає стягненню становить 100000 грн..

Відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2009 р., за несвоєчасну сплату штрафу за рішенням позивача від 17.12.2002 р. № 379-р з відповідача було стягнуто пеню в розмірі 22500 грн.

Таким чином, за період прострочення сплати штрафу з 04.06.2003 р. до 30.12.2008 р. з відповідача підлягає стягненню 77500 грн. пені (100000 грн. –22500 грн.)

Твердження відповідача про те, що стягнення пені за несвоєчасну сплату штрафу за рішенням позивача від 17.12.2002 р. № 379-р вже було предметом розгляду по справі № 44/20, не приймається судом до уваги, оскільки вимоги Антимонопольного комітету по справі № 44/20 полягали у стягненні пені за період з 27.01.2003 р. по 12.02.2003 р..

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню державне мито в сумі 775 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Енергоринок»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27, рахунок 260323315146 в ГОУ Промінвестбанку в м. Києві, МФО 300012, код 21515381) до загального фонду Державного бюджету України на рахунок головного управління Державного казначейства України у Солом’янському районі міста Києва (рахунок 31118106700010, МФО 820019, код платежу 21081100, символ звітності 106, код 26077951) пеню у розмірі 77500 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Енергоринок»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27, рахунок 260323315146 в ГОУ Промінвестбанку в м. Києві, МФО 300012, код 21515381) до Державного бюджету України 775 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                                     С.А.Ковтун