Рішення № 6536593, 30.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/425 30.09.09

За позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Європейський»

про стягнення 62 788,02 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача ОСОБА_2 - предст. за довір. №б/н від 30.07.2009р.;

від відповідача не з'явились;

В судовому засіданні 30.09.2009р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Європейський»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по суборендній платі в розмірі 62 788,02 грн., а саме: основний борг 60 867,45 грн., пеня 1 920,57 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобовязання в частині своєчасної та повної оплати суборендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2009р. порушено провадження у справі № 35/425, розгляд справи призначено на 03.08.2009р.

Окрім того, представником позивача разом з позовною заявою було заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми відповідача в межах ціни позову.

Суд відмовив в задоволенні клопотання представника позивача, оскільки в порушення вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, останнім не було зазначено жодної обставини, яка б могла унеможливити або утруднити виконання рішення суду, а також не вказано на яке само майно та на які грошові кошти позивач просив накласти арешт.

31.07.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 147406,40 грн. основного боргу, 5 026,82 грн. пені та покласти на відповідача судові витрати.

03.08.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду № 35/425 про порушення провадження у справі від 17.07.2009р.

03.08.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позов, яким відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні 03.08.2009р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 03.08.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, заяв, клопотань не подав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 21.08.2009р.

21.08.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли пояснення на відзив на позов, яким позивач просить стягнути з відповідача основний борг в розмірі 104096,67 грн., штрафну санкцію в розмірі 43309,73 грн., пеню в розмірі 5026,82 грн.

В судовому засіданні 21.08.2009р. представник позивача підтримав письмове пояснення на відзив на позов та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 21.08.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, заяв, клопотань не подав.

В судовому засіданні 21.08.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 14.09.2009р.

31.08.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли доповнення до пояснення на відзив до позовної заяви.

В судовому засіданні 14.09.2009р. представник позивача надав документи для огляду суду та для залучення до матеріалів справи, підтримав збільшені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 14.09.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, заяв, клопотань не подав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 30.09.2009р.

В судовому засіданні 30.09.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 30.09.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, заяв, клопотань не подав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 03.08.2009р., 21.08.2009р., 14.09.2009р., 30.09.2009р. ані відповідач, ані його представники не зявились, витребуваних судом документів не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2006 року між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Європейський»було укладено Договір суборенди № б/н (далі Договір).

У відповідності до умов Договору орендар (позивач) зобовязався передати, а суборендар (відповідач) прийняти у строкове платне користування обєкт суборенди, а саме: частину нежитлових будівель, а саме нежитлові приміщення другого поверху Літ. А-2, № 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13, 1-14, 1-15, 1-16 загальною площею 113,4 кв.м в будинку АДРЕСА_2 (п. 1.1.).

Термін дії договору було визначено сторонами з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, тобто з 16.11.2006р. до 13.11.2009р. (п. 9.1.).

Умовами договору було встановлено, що суборендна плата складає 120,63 грн. за 1 кв.м. (п. 5.1.).

Пунктом 5.3. Договору суборенди було встановлено, що суборендар оплачує суборендну плату орендарю щомісячно до 15 числа місяця, що наступає за кожним місяцем суборенди.

16.11.2006р. між сторонами було складено та підписано Акт прийому-передачі в суборенду приміщень за договором суборенди від 16.11.2006р., згідно якого орендар передав, а суборендар прийняв нежитлові приміщення, а саме: нежитлове приміщення на ІІ-му поверсі нежитлового будинку, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 113,4 кв.м в літ. А-2.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Договору суборенди відповідач неналежним чином виконував свої зобовязання в частині повної та своєчасної сплати суборендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.

На виконання умов Договору суборенди № б/н від 16.11.2006р. позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату суборендних платежів: від 02.03.2009р. за лютий 2009р. на суму 14 316,75 грн., від 01.04.2009р. за березень 2009р. на суму 23 615,55 грн., від 05.05.2009р. за квітень 2009р. на суму 22 935,15 грн., від 03.06.2009р. за травень 2009р. на суму 21 574,35 грн., від 03.07.2009р. за червень 2009р. на суму 21 654,86 грн., від 03.07.2009р. на оплату штрафних санкцій на суму 43 309,73 грн., всього на загальну суму 147 406,40 грн.

Зобовязання по оплаті суборендних платежів відповідач не виконав в повному обсязі.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні заборгованість відповідачем погашена не була.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити заборгованість, окрім стягнення суми основного боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафних санкцій.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договір оренди є одним з видів зобовязального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобовязального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обовязків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобовязання в частині повної та своєчасної сплати суборендної плати, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 104 096,67 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по суборендній платі в розмірі 104 096,67 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 5 026,82 грн. та штраф в розмірі 43 309,73 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (ч.ч. 1-2 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 5.6. Договору суборенди було встановлено, що у разі прострочення оплати суборендної плати більш ніж на 5 робочих днів, суборендар виплачує орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру несплаченої суборендної плати за кожний день затримки по день фактичного виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 8.6. Договору суборенди було встановлено, що у випадку дострокового розірвання умов договору за ініціативою орендаря, якщо суборендар не звільнить приміщення у 10-денний строк з моменту повідомлення про розірвання договору, суборендар крім відшкодування збитків сплачує штраф у розмірі 2-х кратної вартості місячної орендної плати.

В ході судового розгляду судом встановлено, що листом від 19.06.2009р. позивач повідомив відповідача про розірвання Договору суборенди від 16.11.2006р. та просив його в 10-денний термін звільнити приміщення, привести його в попередній стан, повернути ключі від приміщення, передати його за Актом прийому-передачі, сплатити борг.

Вказаний лист згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 2484025 було отримано відповідачем 22.06.2009р.

03.07.2009р. позивачем у присутності комісії було складено та підписано Акт прийому приміщення, згідно якого приміщення, а саме: нежитлове приміщення на другому поверсі нежитлового будинку, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 66, загальною площею 113,4 кв.м в літ А-2, орендар прийняв без присутності представників суборендаря; приміщення не підготовлені до повернення, знаходяться у стані, який потребує додаткового ремонту для відновлення нормального функціонування; підписання акту прийому є підставою для припинення дії договору суборенди від 16.11.2006р.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати суборендних платежів нараховано пеню в розмірі 5 026,82 грн. та штраф в розмірі 43 309,73 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 5 026,82 грн. та штрафу в розмірі 43 309,73 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Європейський»(04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, код ЄДРПОУ 19359904, к/р 32007193202 в Управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 380184) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (54017, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в НОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 104 096,67 грн. (сто чотири тисячі девяносто шість гривень 67 коп.) - заборгованості по суборендній платі за Договором суборенди № б/н від 16.11.2006р.; 5 026,82 грн. (пять тисяч двадцять шість гривень 82 коп.) пені; 43 309,73 грн. (сорок три тисячі триста девять гривень 73 коп.) штрафу; 1 524,33 грн. (одну тисячу пятсот двадцять чотири гривні 33 коп.) державного мита; 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.) витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (54017, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в НОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь Державного бюджету України 50,26 грн. (пятдесят гривень 26 коп.) державного мита.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 27.10.2009 року