Рішення № 65365388, 14.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/495/17 Головуючий 1 інстанції Вельможна І.В.

Справа № 621/1439/16-ц Доповідач Бровченко І.О.

Категорія: трудові

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Бровченка І.О.,

суддів колегії ОСОБА_1,

при секретарі Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Казенного підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Казенного підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» про стягнення середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод», який уточнювала під час судового розгляду справи, та остаточно просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні у розмірі 19419 грн. 26 коп.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що вона працювала в КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» охоронцем, починаючи з 07 листопада 2012 року по 31 грудня 2015 року. Відповідач порушував норми чинного законодавства про працю, зокрема, про оплату праці. 18 березня 2016 року рішенням Зміївського районного суду Харківської області по справі № 621/212/16-ц було задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнуто з відповідача на її користь 18752 грн. 88 коп. В порушення вимог ст. 116 Кодексу законів про працю України з позивачем не був проведений повний розрахунок належних їй від підприємства сум, а саме: станом на день звільнення заборгованість відповідача перед ОСОБА_2 становила 18752 грн. 88 коп.

23 червня 2016 року на користь ОСОБА_2 було сплачено всю заборгованість по заробітній платі, в звязку з чим нею висуваються позовні вимоги про стягнення середнього заробітку з 01 січня 2016 року по 22 червня 2016 року.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з казенного підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати у розмірі 19176 грн. 30 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Кількість днів затримки виплати заробітної плати сторонами по справі не оскаржувалось.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_2 працювала на КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» сторожем у період з 07 листопада 2012 року (виписка з наказу від 07 листопада 2012 року № 84к) по 31 грудня 2015 року (виписка з наказу від 25 грудня 2015 року № 69к).

Копією довідки КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» підтверджено той факт, що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_2 станом на 01 лютого 2016 року становить 18752 грн. 88 коп.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 18 березня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у розмірі 18752 грн. 88 коп.

Зміївським районним судом Харківської області було видано виконавчий лист на примусове виконання вище вказаного рішення, на підставі якого 22 квітня 2016 року заступником начальника ВДВС Зміївського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження № 50908552.

22 червня 2016 року КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» на користь ОСОБА_2Д була сплачена заборгованість по заробітній платі у повному обсязі в розмірі 18752 грн. 88 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становить 163 грн. 90 коп. та кількість робочих днів затримки - 117 робочих днів.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що розмір середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні на 117 днів становить 19176 грн. 30 коп., який підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України, оскільки у встановлені строки з працівником не проведено належних розрахунків.

Судова колегія вважає обґрунтованими висновками суду першої інстанції щодо необхідності відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача.

Проте з висновками суду щодо розміру виплат погодитися не можна за таких підстав.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100 (далі- Порядку).

Згідно з п.п. 2, 5 Порядку передбачено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Визначаючи середньоденний розмір заробітної плати суд першої інстанції виходив з того, що за 44 робочі дні у листопада 2015 року та грудня 2015 року ОСОБА_2 нараховано 7211 грн. 98 коп. заробітної плати.

Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано п. 4 Порядку, який передбачає, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

З розрахунково-платіжної відомості за грудень 2015 року вбачається, що ОСОБА_2 нараховано за видами оплат 5373 грн. 30 коп., з яких компенсація за невикористану відпустку становить 271 грн. 06 коп., компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплат 2695 грн. 75 коп. та розмір заробітна плата становить 2406 грн. 49 коп.

З довідки-розрахунку КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» вбачається, що заробітна плата ОСОБА_2 за листопад 2015 року нарахована у розмірі 1867 грн. 68 коп.

Отже, нарахована середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становить (1867,68 + 2406, 49) / (21 + 23) = 4274,17 / 44 = 97 грн. 14 коп., з якої має бути стягнуто податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та військовий збір у розмірі 1, 5% обєкта оподаткування.

Таким чином, за 117 днів затримки виплати заробітної плати при звільненні ОСОБА_2 відповідач повинен виплатити 9149 грн. 13 коп. (117х97, 14- 19, 5% (18+1,5)).

Доводи апеляційної скарги КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» щодо скрутного матеріального становища підприємства та накладення арешту на майно та кошти підприємства, повторюють заперечення на позовну заяву, яким суд першої інстанції надав оцінку відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України та з якою погоджується судова колегія.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за працівникові при звільненні сум.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 р. № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст. 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що за ст. 47 Кодексу роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 січня 2014 p. у справі № 6-144цс13, від 22 січня 2014 p. у справі № 6-159цс13

Вiдсутнiсть фiнансово-господарської дiяльностi або коштiв у роботодавця не виключає його вини в невиплатi належних звiльненому працiвниковi коштiв та не звiльняє роботодавця вiд вiдповiдальностi, передбаченої ст. 117 КЗпП України (правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 липня 2013 року № 6-64цс13).

Тривалий період здійснення виконавчого провадження не є поважною причиною невиконання боржником своїх зобов'язань перед ОСОБА_2

За таких обставин, підстави для відмови у задоволені позову ОСОБА_2, у звязку з арештом майна та коштів КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод», відсутні.

Враховуючи, що розмір заборгованості середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні змінено, судова колегія відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України змінює розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції.

Враховуючи, що районний суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; порушив і неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення Зміївського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року в частині розміру виплат та судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 316, 317, 319-324, 327 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу казенного підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» задовольнити частково.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року змінити.

Стягнути з казенного підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати у розмірі 9149 грн. 13 коп.

Стягнути з казенного підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» судовий збір у розмірі 263 грн. 03 коп.

В іншій частині рішення Зміївського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: