Ухвала суду № 65365364, 09.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/8531/16-к Головуючий 1-ї інстанції: Єфіменко Н.В.

Провадження №11-сс/790/378/17 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенка Я.В.,

суддів - Курила О.М. та Цілюрика В.П.,

секретаря - Леськів Е.П.,

з участю прокурора - Мишкова Д.Є.,

представника третьої особи - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляцією директора ТОВ «Алмаз» на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 23.12.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12016220490001958 від 26.03.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 4ст.358КК України.

Накладено арешт на належні ТОВ фірма «АЛМАЗ»: нежитлову будівлю літ. «В-2» заг. площею 204,6 м2, розташовану у буд.6 по вул.Різдвяній у м.Харкові; нежитлову будівлю літ. «Д-3» заг. площею 498,6 м2, розташовану у буд.16 по вул.Суздальські Ряди у м Харкові; нежитлові приміщення підвалу №1-13 в літ. «А-2», заг. площею 63,1 м2, розташовані у буд.5 по вул.Чоботарській у м.Харкові; торгівельний павільйон літ А-1 приміщення 1-3 площею 17,8 м2, розташований у буд.2-А по вул.Полтавський Шлях у м.Харкові; нежитлову будівлю літ. А-1 торговий павільйон приміщення № 1 площею 97,0 м2, розташовану у буд.144-А по вул.Полтавський Шлях у м.Харкові.

Як зазначено в ухвалі, 23 грудня 2016 року до Київського районного суду м.Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_2, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про накладання арешту на належні ТОВ фірма «АЛМАЗ»: нежитлову будівлю літ. «В-2» заг. площею 204,6 м2, розташовану у буд.6 по вул.Різдвяній у м.Харкові; нежитлову будівлю літ. «Д-3» заг. площею 498,6 м2, розташовану у буд.16 по вул.Суздальські Ряди у м.Харкові; нежитлові приміщення підвалу № 1-13 в літ. «А-2», заг. площею 63,1 м2, розташовані у буд.5 по вул.Чоботарській у м.Харкові; торгівельний павільйон літ А-1 приміщення 1-3 площею 17,8 м2, розташований у буд.2-А по вул.Полтавський Шлях у м.Харкові; нежитлову будівлю літ. А-1 торговий павільйон приміщення № 1 площею 97,0 м2, розташовану у буд.144-А по вул.Полтавський Шлях у м.Харкові, шляхом заборони її відчуження, перереєстрації, з метою недопущення зникнення, втрати, реалізації майна або настання інших наслідків, що можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий в обґрунтування клопотання зазначила, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016220490001958 від 26.03.2016 року, за ч.4 ст.190, ч.1 ст.358 КК України, за заявою ОСОБА_4 про неправомірні діїневстановлених осіб, які підробили та надали до відділу реєстрації юридичних осіб тафізичних осіб - підприємців підроблену заявувід імені її померлого чоловіка ОСОБА_5, завіренуприватним нотаріусом ОСОБА_6 У ході розслідування кримінального провадження встановлено, що 28.04.2002 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 укладено установчий договір про створення ТОВ фірма «АЛМАЗ». Дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному держаному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу22.08.2005 року, номер запису 1480120 0000 013800. Відповідно до умов вказаного договору частки засновників складають 50% на 50%, що підтверджується Статутом ТОВ фірма «АЛМАЗ», зареєстрованим 23.08.2005 року (номер запису 1480 105 0001 013800). З реєстраційної справи ТОВ фірма «АЛМАЗ» вбачається, що за 3 дні до смерті ОСОБА_5 - 24.08.2015 року до реєстраційної справи надана заява датована 21.08.2015 року, відповідно до якої ОСОБА_5 вийшов зі складу учасників товариства, посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 Також у реєстраційній справі містяться оригінали документів: договору купівліпродажу частки у статутному капіталі ТОВ фірми «АЛМАЗ» від 21.08.2015 року; протокол загальних зборів учасників ТОВ фірми «АЛМАЗ» від 21.08.2015 року; протокол, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів ТОВ-фірма «АЛМАЗ» від 21.08.2015 року, у яких містяться підписи від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та довіреність від 21.08.2015 року, згідно якої ОСОБА_7 доручив ОСОБА_8 подачу документів для проведення реєстраційних дій у реєстраційній службі. На підставі вказаних документів ОСОБА_5 виведений з числа співзасновників 31.08.2015 року. Згідно листа Головного територіального управління юстиції у Харківській області № 75/01-19 від 01.04.2016 року, наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 18.09.2014 року № 135/4 приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_6 по Харківському міському нотаріальному округу припинена у звязку з поданням приватним нотаріусом письмової заяви, однак печатка останньої не здана. Судовопочеркознавчою експертизою №9546/10512/12349 від 09.12.2016 року. встановлено, що підписи від імені ОСОБА_5С.у: протоколі загальних зборів учасників ТОВ фірми «АЛМАЗ» від 21.08.2015 року.; договорі купівліпродажу частки у статутному капіталі ТОВ фірми «АЛМАЗ» від 21.08.2015 року.; протоколі, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів ТОВ фірма «АЛМАЗ» від 21.08.2015 року., - виконані не ОСОБА_5, а іншою особою (особами).

Задовольняючи клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя послався на те, що арештоване майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а саме клопотання відповідає вимогам ст.170 КПК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, директор ТОВ «АЛМАЗ» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасуватиухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 23.12.2016 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12016220490001958.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам КПК України як і клопотання слідчого про арешт майна.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника третьої особи ОСОБА_1, який просив задовольнити апеляцію, думку прокурора, що заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016220490001958 від 25 березня 2016 року, за ч.ч.1, 4 ст.358 КК України (а.с.87, 88).

Також з клопотання слідчого про арешт майна вбачається, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.167 КПК України і має доказове значення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Задовольнивши клопотання слідчого з посиланням на зміст ч.1 ст.170 КПК України слідчий суддя врахував, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений ч.2 ст.170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст.ст.214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Згідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України).

Частина 1 ст.173 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Приймаючи рішення про накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого майно, суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на відомості, які містяться у матеріалах кримінального провадження, наявні підстави та розумні підозри вважати, що вилучене майно, є обєктом кримінально протиправних дій, мають значення для забезпечення кримінального провадження.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор довів необхідність арешту вищевказаного майна, а також наявність ризику, передбаченого п.1 ч.2 ст.170 КПК України, що у сукупності є підставою для задоволення клопотання від 23.12.2016 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12016220490001958, визначене ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 23.12.2016 року, так як у відношенні цього майна є достатні підстави вважати, що воно є обєктом протиправних дій, є необхідність його збереження, а незастосування арешту може призвести до відчуження вказаного майна.

Але колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді щодо способу арешту майна та вважає, що вказаний спосіб забезпечення кримінального провадження є неналежним, оскільки в значній мірі обмежує законні права та інтереси власника майна який зокрема має право користуватись майном адже право власності юридичної особи - ТОВ «АЛМАЗ» ще не скасоване.

Таким чином слідчим суддею не враховано вимоги п.5,6 ч.2 ст.173 КПК України та ч.4 ст.173 КПК України.

На думку судової колегії порушення КПК України при розгляді клопотання про накладання арешту є істотними і в силу вимог п.п.1,3 ч.1 ст.409 КПК України та ч.1 ст.412 КПК України є підставами для безумовного скасування ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 23.12.2016 року в частині способу арешту. Колегія суддів вважає за необхідне винести в цій частині нову ухвалу, якою накласти арешт на майно по кримінальному провадженню №12016220490001958, шляхом заборони відчуження нерухомого майна, що належить ТОВ «АЛМАЗ».

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «АЛМАЗ» ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 23.12.2016 року по справі №640/8531/16-к щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12016220490001958 скасувати в частині способу арешту.

Винести в цій частині нову ухвалу, якою накласти арешт на майно по кримінальному провадженню №12016220490001958 визначене ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 23.12.2016 року по справі №640/8531/16-к шляхом заборони відчуження нерухомого майна, що належить ТОВ «АЛМАЗ».

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді