Рішення № 6536522, 15.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/535 15.10.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Тревел ЛТД» До           Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» Простягнення суми депозитного вкладу 105735,03 євро

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача           Дідурик Л.І. –дов.

Від відповідача           Корзун В.А. –дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»100000 євро депозитного вкладу, 2084,81 євро нарахованих відсотків, 3653,22 євро індекс інфляції.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 15.10.2009р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2004 року між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп Тревел ЛТД»було укладено Договір № 12/04 від 26.04.04 р. банківського вкладу.

Предметом Договору є розміщення Товариством у Відповідача депозитного строкового вкладу. На теперішній час Товариство має розміщені кошти на депозитному рахунку № 26154351002844 в сумі 100 000,00 євро строком до 18 травня 2009 року, з виплатою Відповідачем відсотків на суму депозитного вкладу з розрахунку 9,5 відсотків річних. Сплата процентів здійснюється Відповідачем відповідно до додатку № 8 від 29.12.06 щомісячно.

За період дії договору депозитного вкладу між Підприємством та Відповідачем було укладено 25 додатків до нього. Свої зобов'язання, як по Договору так і по додатках до нього Підприємство перед Відповідачем виконало та внесло на депозитний рахунок коштів на загальну суму 100 000,00 євро що підтверджується Заявами на переказ готівки.

Відповідно до п.4.1. договору вкладник має право отримати вклад раніше строку, зазначеного в п.1.1. договору, за умов відсутності зобов’язань перед банком за іншими договорами, пов’язаними з цим договором, повідомивши проц. Е банк письмово за 5 (п’ять) календарних днів у порядку, передбаченому п.3.3. договору.

Керуючись положеннями пунктів 4.1. Договору та п. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України Товариство повідомило Відповідача про свій намір повернути частину вкладу у розмірі 70 000 євро, шляхом подання Відповідачу відповідних письмових заяв від 23.04.2009 р. № 55, 01.04.2009р. №44.

Про отримання Відповідачем заяв про повернення частини вкладу свідчать рекомендовані листи з повідомленням про вручення.

Листом № 22-02/857 від 14.04.09р. Відповідач відмовив Товариству в поверненні частини вкладу, посилаючись на затверджений рішення тимчасової адміністрації мораторій на задоволення вимог кредиторів по 01.09.2009 року.

Додатковою угоди № 24 від 18.08.2008 до депозитного договору № 12/04 від 26.04.2004р., сторони домовились збільшити суму депозитного вкладу на 30000 грн. та виклали п.1.1. договору в наступній редакції: «1.1. Вкладник вносить (перераховує), а банк приймає грошові кошти (вклад) в сумі 100000 грн. євро на вкладний (депозитний) рахунок на строк до 18 травня 2009р. із сплатою процентів згідно умов договору».

Згідно пункту 3.1. банк зобов’язувався щомісячно, в останній робочий день місяця і по закінченню строку, на який внесений вклад (депозит), нараховувати плату за користування вкладом із розрахунку 12, 00% річних.

Виплата процентів за весь строк внесення вкладу здійснюється після закінчення строку, на який внесений вклад (депозит), зазначеного в п. 1.1. цього Договору. Розрахунок виконується з урахуванням фактичного залишку коштів на депозитному рахунку. При розрахунку процентів на вклад приймається, що рік має 365 (366 - високосний) днів, місяць - фактичну кількість днів.           Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу(депозиту) у Банк, до дня, який передує його поверненню Вкладникові або списанню з рахунка Вкладника з інших підстав.

Відповідно до п.3.2. договору, банк зобов’язується, після закінчення строку, на який внесений вклад, та за умов відсутності зобов'язань Вкладника перед Банком за іншими договорами, пов'язаними з цим Договором, повернути Вкладнику суму вкладу та виплатити проценти в розмірі відповідно до п.3.1. цього Договору на рахунок №2600501285627 в ВАТ Укрєксімбанку, МФО 322313 протягом одного банківського дня.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми депозиту, нарахованих процентів та юридичних послуг обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

26.04.2004 року між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп Тревел ЛТД»було укладено Договір № 12/04 від 26.04.04 р. банківського вкладу.

Відповідно до п.4.1. договору вкладник має право отримати вклад раніше строку, зазначеного в п.1.1. договору, за умов відсутності зобов’язань перед банком за іншими договорами, пов’язаними з цим договором, повідомивши проц. Е банк письмово за 5 (п’ять) календарних днів у порядку, передбаченому п.3.3. договору.

Додатковою угоди № 24 від 18.08.2008 до депозитного договору № 12/04 від 26.04.2004р., сторони домовились збільшити суму депозитного вкладу на 30000 грн. та виклали п.1.1. договору в наступній редакції: «1.1. Вкладник вносить (перераховує), а банк приймає грошові кошти (вклад) в сумі 100000 грн. євро на вкладний (депозитний) рахунок на строк до 18 травня 2009р. із сплатою процентів згідно умов договору».

Відповідно до п.3.2. договору, банк зобов’язується, після закінчення строку, на який внесений вклад, та за умов відсутності зобов'язань Вкладника перед Банком за іншими договорами, пов'язаними з цим Договором, повернути Вкладнику суму вкладу та виплатити проценти в розмірі відповідно до п.3.1. цього Договору на рахунок №2600501285627 в ВАТ Укрєксімбанку, МФО 322313 протягом одного банківського дня.

Відповідач не повернув позивачу суму депозитного вкладу чим порушив свої зобов’язання за договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 4 статті 343 ГК України юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Як вбачається, сторонами договору банківського вкладу виступають банк та вкладник, де предметом договору можуть бути грошові кошти (валюта України або іноземна валюта), за користування якими згідно зі статтею 1061 ЦК України банк зобов'язаний виплатити вкладнику проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

До того ж, згідно з пунктом 1.6 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (п.1).

Банк зобов’язується повернути вкладнику депозит на його поточний рахунок по закінченню строку депозиту.

Відповідно до додаткової угоди № 23 від 18.08.2008р. до депозитного договору № 12/04 від 26.04.2004р. строк депозиту до 18.05.2009р.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовується, що сума депозиту (вкладу) у сумі 100 000 євро та 2058,54 євро процентів нарахованих на вклад не повернуті позивачу, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відмова банку у поверненні депозитного вкладу є незаконною і суперечить як укладеному між сторонами договору, так і чинному законодавству.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України, незалежно від виду вкладу (на вимогу чи строкового) відповідач зобов’язаний повернути вклад на першу вимогу вкладника.

Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства, який має пріоритет перед іншими актами цивільного законодавства, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України. Постанови НБУ є підзаконними актами і не мають права змінювати Закон, оскільки зміни до Закону вносяться тільки на підставі Закону.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Факт неправомірної поведінки відповідача - порушення зобов’язань за договором №12/04 від 26.04.04р., наслідком чого є необхідність судового захисту, в зв’язку з чим позивач звернувся за юридичними послугами для захисту своїх прав у судовому порядку (причинний зв’язок) та наявність матеріальної шкоди - витрати на оплату наданих адвокатських послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач у зв‘язку з необхідністю розгляду даної справи в суді, так як відповідач добровільно не бажав виплачувати борг, вимушений був звернутися за наданням юридичної допомоги і понести додаткові збитки. Факт надання юридичної допомоги та понесених позивачем витрат підтверджується договором доручення на ведення справі в суді від 01.06.2009р, а також рахунок № 6 від 01.06.2009р. про перерахування коштів ФОП Дідурик Л.І. у розмірі 2500 грн.

Постановою Національного банку України № 97 від 28.02.2009р. з 02.03.2009р. в АКБ «Транслбанк»введено тимчасову адміністрацію строком ана 1 (один) рік. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Відповідача НБУ ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяц3ів –з 02.03.2009р. до 01.09.2009р.

Постановою Національного банку України № 519 від 01.09.2009р. «про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Акціонерного комерційного банку «ТРансбанк»дію мораторію продовжено до 02.12.2009р.

Статтю 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою передбачено, що протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тому, вимога позивача про стягнення 3% річних та індексу інфляції, не задовольняється судом, оскільки 3% річних та індекс інфляції нараховані позивачем під час дії мораторію.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 2500 грн. моральної шкоди не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.23.Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суду не доведено, що неправомірні дії (бездіяльність) відповідача завдали позивачеві моральні або фізичні страждання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги в частині стягнення суми депозиту, нарахованих процентів, а також суми юридичних послуг є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в решті частині позову слід відмовити.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного комерційного банк «Трансбанк»(03150, м. Київ, вул.. Фізкультури, 9, код ЄДРПОУ 16293211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Тревел ЛТД»(01024, м. Київ, вул.. Шовковична, 24, м. Київ, вул.. Хрещатик, 21, кв. 117, код ЄДРПОУ 24729125) 100000 євро депозиту, 2058,54 євро процентів, 2500 грн. юридичних вимог, 1020,58 євро державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                           І.І.Борисенко