Рішення № 6536375, 12.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/571 12.10.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АРИС-ЮГ» ДоСуб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

Лютої Тамари Іванівни

Простягнення 16489,91 грн. Суддя Гавриловська І.О. Представники сторін:

Від позивача :           Лісовал О.В. –дов. № б/н від 12.12.08 р.                               

Від відповідача : Лютий А.І. –комерційний директор.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АРИС-ЮГ»до Cуб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Лютої Тамари Іванівни про стягнення 15082,21 грн. основного боргу та 1407,70 грн. пені, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за договорами № 172, № 172/1, № 172/2 від 22.09.08 р. щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.09 р. було порушено провадження у справі № 37/571, розгляд справи призначено на 23.09.09 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 23.09.09 р. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надав суду документи на виконання вимог ухвали від 17.08.09 р.

Представник відповідача у судове засідання 23.09.09 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги вищевикладене, у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/571 на 12.10.09 р.

Представник позивача у судовому засіданні 12.10.09 р. повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Люти Тамари Іванівни про те, що вона повністю визнає борг та зобов’язується його сплатити. Просив зменшити пеню у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРИС-ЮГ»та Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Лютою Тамарою Іванівною 22.09.08 р. були укладені договори №172, № 172/1 та № 172/2, відповідно до умов яких позивач зобов’язується надати послуги по заправці пальним автотранспорту відповідача та надати додаткові послуги на підставі наданих відповідачем пластикових карток, а відповідач зобов’язується оплатити позивачу надані послуги.

Умови зазначених договорів свідчать про те, що за своєю правовою природою вони є договорами про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. п. 2.1.1., 2.1.2. та 2.1.3. вищезазначених договорів ТОВ «АРИС-ЮГ»зобов’язується передати відповідачу по акту пластикові картки в узгодженому асортименті та кількості, на умовах цих договорів та протоколів до них; забезпечити заправку пальним автотранспорту відповідача на заправочних станціях (АЗС), вказаних у списках АЗС (згідно порядку роботи АЗС) при пред’явленні пластикової картки; щомісячно проводити з відповідачем звірку взаєморозрахунків не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, рахунки-фактури на оплату виставляються щотижня по факсу або в електронному вигляді.

Позивач передав Суб’єкту підприємницької діяльності –фізичній особі Лютій Тамарі Іванівні в користування пластикові картки, за якими надавалися послуги по заправці автотранспорту, що підтверджується актом прийому-передачі пластикових карток «ARIS»№ АВК-010344 від 06.10.08 р.

З 06.10.08 р. згідно актів прийому-передачі наданих послуг та звірки взаєморозрахунків № ЗкП-000058/172/2 від 31.10.08 р. та № ЗкП-000059/172/2 від 30.11.08 р. відповідачу були надані послуги по заправці його автотранспорту дизельним пальним на АЗС у кількості 5576 літрів на загальну суму 30803,93 грн.

У відповідності до протоколів № 1 узгодження умов розрахунків при обслуговуванні по пластикових картках до договорів №№ 172, 172/1 та 172/2 від 22.09.08 р. встановлено строк оплати за надані послуги: кредитування 8 (вісім) календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Позивач пояснив суду, що відповідач виконав свої зобов’язання по оплаті наданих послуг частково, сплативши з 06.10.09 р. 12744,46 грн., у зв’язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 01.12.08 р. становила 18594,47 грн. 11.12.08 р. відповідач сплатив ще частину боргу у сумі 2977,26 грн. Таким чином, на день подання позовної заяви, борг Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Лютої Тамари Іванівни складав 15082,21 грн.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРИС-ЮГ»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Лютої Тамари Іванівни про стягнення 15082,21 грн. основного боргу та 1407,70 грн. пені, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті отриманих послуг за договорами №№ 172, 172/1 та 172/2 від 22.09.08 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач їх визнав, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРИС-ЮГ»про стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Лютої Тамари Іванівни основного боргу у розмірі 15082,21 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1407,70 грн. пені, у зв’язку з порушенням договірного зобов’язання по оплаті отриманих послуг за договорами № 172, 172/1 та 172/2 від 22.09.08 р.

У відповідності до п. 4.2. вищевказаних договорів, при порушенні строку або умов оплати, передбачених цими договорами або протоколами узгодження умов розрахунків, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У наданому відповідачем відзиві на позовну заяву Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа Люта Тамара Іванівна просить з розумінням поставитись до складної ситуації, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем відповідача, враховуючи світову економічну кризу, а також надати можливість провести повний розрахунок за отримані послуги від ТОВ «АРИС-ЮГ» до кінця 2009 р.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань». Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, арбітражний суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення у виконанні зобов’язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Розглянувши даний спір, суд дійшов висновку про винятковість порушення відповідачем грошового зобов’язання перед позивачем, оскільки неможливість перерахувати позивачу суму боргу була викликана об’єктивною неможливістю це вчинити. Крім того, судом приймається до уваги той факт, що Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа Люта Тамара Іванівна на даний час перебуває у скрутному фінансовому стані.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «АРИС-ЮГ», до 140,77 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань по оплаті за отримані послуги згідно договорів №№ 172, 172/1 та 172/2 від 22.09.08 р.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРИС-ЮГ»до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Лютої Тамари Іванівни підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 625, 629, 611, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 217, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Лютої Тамари Іванівни (02121, м. Київ, проспект М. Бажана, 30, кв. 123, ідентифікаційний код 2190100203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРИС-ЮГ»(03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 48-А, код ЄДРПОУ 31745725) 15 082 (п'ятнадцять тисяч вісімдесят дві) грн. 21 коп. основного боргу, 140 (сто сорок) грн. 77 коп. пені, 152 (сто п’ятдесят дві) грн. 23 коп. витрат по сплаті державного мита та 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 49 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.           В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

           Суддя           Гавриловська І.О.