Рішення № 6536242, 21.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/340 21.10.09 За позовом          Приватного підприємства "Декостиль" До           Приватного підприємства "Нео Дім" Про                    стягнення 4 430,01 грн.

Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:          Захарченко М.О. (довіреність від 21.10.2009р.)

Від відповідача:          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне підприємство "Декостиль" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Приватного підприємства "Нео Дім" 3390,99 грн. заборгованості за договором, 437,02 грн. пені, 547,37 грн. збитків від інфляції, 54,63 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у засідання суду не з’явився, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2008 року між Позивачем - Приватним підприємством "Декостиль" та Відповідачем - Приватним підприємством "Нео Дім" був укладений Договір купівлі-продажу № 07/16 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Продавець) продає Відповідачу (Покупцю) будівельні матеріали (далі - товар). Найменування, ціни і кількість товару вказується в накладних, які після їх підписання стають невід’ємною частиною даного Договору.

На виконання умов Договору 25 липня 2008 року Позивач - Приватне підприємство "Декостиль" передав, а Відповідач - Приватне підприємство "Нео Дім" отримав товар на загальну суму 37462,07 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0001966 від 25.07.2008р. та довіреністю від 25.07.2008р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.1. Договору Відповідач (Покупець) зобов’язувався здійснювати оплату товару протягом 30 календарних днів.

Відповідач - Приватне підприємство "Нео Дім" не виконав зобов’язання по оплаті вартості товару.

В зв’язку з тим, що Відповідач не оплатив отриманий товар, на вимогу Позивача, 26 листопада 2008 року Відповідач повернув Позивачу частину отриманого товару на суму 34040,86 грн., що підтверджується накладною на повернення № 3 від 26.11.2008р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

19 травня 2009 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу вих. № 121 від 07.05.2009р. на суму 3390,99 грн., яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На день розгляду справи заборгованість Відповідача по договору купівлі-продажу № 07/16 від 25.07.2008р. складає 3390,99 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення Відповідачем обов’язку та строків оплати за отриманий товар судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору купівлі-продажу № 07/16 від 25.07.2008р. в розмірі 3390,99 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати товару, інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Як встановлено ст. 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2. Договору: в разі порушення терміну оплати, Покупець (Відповідач) сплачує Продавцю (Позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 437,02 грн., збитків від інфляції - 547,37 грн., 3% річних - 54,63 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 437,02 грн., збитків від інфляції в розмірі 547,37 грн. та 3% річних в розмірі 54,63 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Нео Дім" (м. Київ, вул. Юрія Коцюбинського, 6, оф. 2; фактична адреса: м. Київ, просп. Бажана, 14; код ЄДРПОУ 35895169; р/р 26004008027001 в ВАТ КБ "Надра" КРУ, МФО 320564; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства "Декостиль" (10001, м. Житомир, вул. Баранова, 89; код ЄДРПОУ 31318542; р/р 26009280221231 в КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012) 3390 (три тисячі триста дев’яносто) грн. 99 коп. заборгованості за договором, 437 (чотириста тридцять сім) грн. 02 коп. пені, 547 (п’ятсот сорок сім) грн. 37 коп. збитків від інфляції, 54 (п’ятдесят чотири) грн. 63 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          Рішення надіслати сторонам.

5.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                               В.В. Смілянець