Ухвала суду № 6536202, 23.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 39/152 23.10.09 За позовом Державного комітету телебачення та радіомовлення України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Київська Русь” про виправлення помилки в резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 р. та в наказі Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. по справі № 39/152 Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача не зЧявились

Від відповідача не зЧявились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 р. по справі № 39/152 (суддя Гумега О.В.) позов Державного комітету телебачення та радіомовлення України (заявник) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Київська Русь” задоволений частково, стягнуто з останнього на користь Державного комітету телебачення та радіомовлення України 8302,72 грн. пені, 51050,33 грн. інфляційних збитків, 5021,72 грн. трьох відсотків річних, в іншій частині позову відмовлено.

07.09.2009 р. Господарським судом міста Києва було видано наказ по справі № 39/152.

24.09.2009 р. Державний комітет телебачення та радіомовлення України через відділ діловодства Господарського суду міста Києва звернувся із заявою про виправлення помилки щодо зазначення розміру пені в рішенні Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 р. та в наказі Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. по справі № 39/152. При цьому заявник вказав, що в наведених рішенні та наказі по справі № 39/152 неправильно зазначено розмір пені, що суперечить вимогам ст. 19 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2009 р. розгляд вищезазначеної заяви Державного комітету телебачення та радіомовлення України призначений на 23.10.2009 р. о 10:30 год.

Представники сторін в судове засідання 23.10.2009 р. не зЧявилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Відповідно до мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 р. по справі № 39/152 (абз. 7 стор. 5 –абз. 6 стор. 6 рішення) судом встановлено наступне:«Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 17186,72 грн. за період з 29.03.2007 р. по 29.03.2008 р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовЧязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що при несвоєчасному виконанні зобов’язань, передбачених пунктом 4.1.11 Договору, Виконавець (відповідач) зобов’язується сплатити пеню на користь Замовника (позивача) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від визначеної пунктом 3.1 Договору загальної вартості Замовлення.

Як вище було встановлено, з огляду на п. 4.1.11 Договору відповідач повинен був протягом 90 календарних днів після отримання коштів, що надійшли на його рахунок від позивача, надати Акт виконаних робіт та пакет документів на підтвердження фактичних витрат. У спірному випадку такий строк для надання відповідачем позивачу наведених документів визначається до 28.03.2007 р. (90 днів з 28.12.2006 р., дати перерахування платіжним дорученням № 69 від 28.12.2006 р. 99670,00 грн. відповідачу). Отже, 29.03.2007 р. вважається початком прострочення відповідачем виконання зобов’язання за Договором, зокрема, п. 4.1.11 Договору.

Фактично позивач здійснив розрахунок пені за період з 29.03.2007 р. по 29.03.2008 р. (367 днів ) у сумі 17186,72 грн., проте таке нарахування не відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи вищенаведене, а також, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені (стор. 3-4 позовної заяви) суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 17186,72 грн. за період з 29.03.2007 р. по 29.03.2008 р. обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню у сумі 8302,72 грн. за період з 29.03.2007 р. по 29.09.2007 р. (185 днів).

В іншій частині вимог щодо сплати пені в сумі 8884,00 грн. (17186,72 грн. –8302,72 грн. = 8884,00 грн.) позивачу належить відмовити на підставі п. 6 ст. 232 ГК України.».

В абз. 2 п. 1 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 р. по справі № 39/152 вказано:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Київська Русь»(04111, м. Київ, вул. Щербакові, 47; ідентифікаційний код 32921253; п/р 26007005053901 в АКБ «ТАС –КомерцБанк»України», МФО 300164), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного комітету телебачення та радіомовлення України (01001, м. Київ, вул. Прорізна, будинок 2, ідентифікаційний код 00013936; рахунок № 35214013000018 в ОПЕРУ ДКУ м. Київ, МФО 820172) 8302,72 грн. (вісім тисяч чотириста триста дві гривні 72 коп.) пені, 51050,33 грн. (п’ятдесят одну тисячу пЧятдесят гривень 33 коп.) індексу інфляції, 5021,72 грн. (пЧять тисяч двадцять одну гривню 72 коп.) трьох процентів річних.».

З огляду на вищезазначені встановлені судом факти, вимога позивача про виправлення описки в рішенні Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 р. по справі № 39/152 щодо не правильного зазначення розміру пені, що суперечить вимогам ст. 19 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження", не підлягає задоволенню з наступних підстав:

- судом прийнято рішення про стягнення з відповідача саме 8302,72 грн. пені;

- судом не встановлено наявність в рішенні Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 р. по справі № 39/152 описок (помилок) щодо розміру пені;

- приписи ст. 19 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" містять вимоги безпосередньо до виконавчого документу (наказу), а не до рішення суду господарського суду, структура та зміст частин якого визначені статтею 84 Господарського процесуального кодексу України, т.т. розмір пені в рішенні Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 р. по справі № 39/152 ніяким чином не може суперечити приписам ст. 19 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження".

Таким чином, будь –які виправлення щодо розміру пені будуть зачіпати суть рішення по справі № 39/152 (ст. 89 Господарського процесуального кодексу України), а тому не можуть бути внесені.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2006 р. № 01-8/908 «Про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження»зазначається, що виправлення до наказу мають вноситися з урахуванням вимог частини першої статті 89 ГПК, тобто ці виправлення не можуть зачіпати суті судового рішення, на виконання якого видано наказ.

Частина 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України передбачає право господарського суду, який видав наказ, за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

Вище було встановлено відсутність в рішенні Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 р. по справі № 39/152 описок (помилок) щодо розміру пені.

Наказ Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. по справі № 39/152 був виданий на виконання рішення по цій справі від 20.07.2009 р. у відповідності до вимог ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, наказ Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. по справі № 39/152 повністю відповідає вимогам статті 19 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження".

Зокрема, в статтею 19 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" передбачено, що у виконавчому документі зазначається:

1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Крім того, статтею 19 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою, законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

З огляду на вищезазначене, у суду відсутні підстави також і щодо внесення виправлень в наказ Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. по справі № 39/152 щодо розміру пені, оскільки вони будуть зачіпати суть рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 р. по справі № 39/152, на виконання якого видано названий наказ.

Відповідно до ч. 3 ст. 117 ГПК України господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 86, 89, 117 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного комітету телебачення та радіомовлення України про виправлення помилки щодо розміру пені в рішенні Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 р. та в наказі Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. по справі № 39/152 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10 2009 р. направити сторонам по справі.

СуддяГумега О.В.