Рішення № 65361991, 14.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/1371/17 Головуючий 1 інст. Сенаторов В.М.

Справа № 640/15029/15-ц Доповідач Бурлака І.В.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» березня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Малінської С.М.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним та у подальшому уточненим позовом до ОСОБА_3. В обґрунтування свого позову посилався на те, що 18 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 193, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 100000,00 доларів США, еквівалентній 505000,00 грн. з 13,0% річних строком до 18 травня 2014 року.

21 липня 2008 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої було погоджено встановлення за користування кредитними коштами плата в розмірі 16,0% річних.

14 травня 2009 року між сторонами укладено договір № 2, яким визначено порядок забезпечення наявності та дійсності договорів страхування та цього ж дня укладено додаткову угоду № 3, в якій викладено графік погашення кредитної заборгованості, оскільки позичальник виявив бажання скористатися послугою «Кредитні канікули».

14 травня 2009 року укладено додатковий договір № 4, яким встановлено, що строк користування кредитними коштами збільшується до 18 травня 2019 року.

18 травня 2011 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду № 4, яким погоджено відмінити сплату позичальником нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасне повне чи часткове погашення кредиту в розмірі 2971,94 грн.

06 грудня 2012 року укладено додатковий договір № 5, яким доповнено кредитний договір пунктами 1.6. та 1.7., які стосувалися погодження забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань щодо погашення кредиту, також заставою та порукою ОСОБА_3

Згідно до пункту 2 додаткового договору № 5 від 06 грудня 2012 року за користування кредитними коштами встановлена плата в розмірі 14,5 % річних.

Згідно пункту 3 цієї угоди сторони погодили скасувати сплату останнім нарахованих штрафних санкцій за невиконання умов основного договору, що були нараховані з 01 серпня 2012 року до моменту підписання цього додаткового договору.

Зазначив, що 18 травня 2010 року змінена назва Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1».

В забезпечення виконання зобовязання між банком та ОСОБА_3 18 травня 2007 року укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрований за № 1084, предметом якого є нежитлові приміщення першого поверху № 1-5, 7, 8, 11, 15, 18, 20, 25-27 в літ. «А-6», загальною площею 254,6 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Червонопрапорна, № 5, і є власністю ОСОБА_3 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2008 року та зареєстроване у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19606909 від 29 травня 2008 року за реєстровим номером 13119720, про що зроблено запис в книзі № 1 за номером 1873.

Вказав, що у звязку з невиконанням позичальником погашення заборгованості за кредитним договором, банк 14 липня 2015 року направив йому та майновому поручителю претензію з вимогою дострокового повернення заборгованості за кредитним договором та додатковими договорами та вимогу з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, однак вимогу банку проігноровано, залишено без відповіді та до теперішнього часу кредитна заборгованість не сплачена.

Зазначив, що станом на 19 квітня 2016 року заборгованість ОСОБА_4 перед банком становить в розмірі 1763882,28 грн., з яких кредит становив 53469,04 доларів США, відсотки 12017,15 доларів США, плата за пропуск платежів 94982,18 грн.

Просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» за кредитним договором № 193 від 18 травня 2007 року, що станом на 19 квітня 2016 року склала 1763882,28 грн., звернути стягнення на належний на праві приватної власності ОСОБА_3 предмет іпотеки: нежитлові приміщення першого поверху № 1-5, 7, 8, 11, 15, 18, 20, 25-27 в літ. «А-6», загальною площею 254,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Червонопрапорна, № 5, шляхом його продажу Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_1» від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_1» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі-продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані субєкти та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі-продажу предмета іпотеки; звертатися до субєктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу; надати приватному нотаріусу право відкрити розділ на предмет іпотеки: однокімнатну квартиру загальною площею 23,6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зареєструвати право власності на предмет іпотеки: однокімнатну квартиру загальною площею 23,6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 за набувачем (покупцем); отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки про склад сім`ї іпотекодавця, копії будинкових книг, технічну документацію.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2016 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. При цьому посилався на неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі і як доводи апеляційної скарги виклав позовні вимоги. При цьому зазначив, що суд не звернув уваги на те, що позовні вимоги банку стосуються звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу від імені іпотекодержателя будь-якій особі.

В судове засідання позивач, який повідомлявся про час і місце розгляду справи, неодноразово не зявлявся. Його клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції залишено без задоволення з технічних причин і справу розглянуто в звичайному порядку.

Частиною 3 статті 27 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Відповідно до частини 2 статті 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Неодноразові клопотання банку про відкладення розгляду справи у звязку з проведенням оцінки майна залишено без задоволення і вирішено розглянути справу за наявними в справі доказами.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» необхідно задовольнити частково, рішення суду скасувати.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сторони не вирішили питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом продажу іпотекодержателем предмету іпотеки відповідно до умов договору іпотеки, позивач не має права обирати інший порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установ (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані його позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобовязання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року із змінами та доповненнями іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги. Включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 193 та додаткові угоди №№1-5, відповідно до яких банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 100000,00 доларів США, еквівалентній 505000,00 грн. з останньою зміненою процентною ставкою 14,5% річних строком до 18 травня 2019 року.

В забезпечення виконання зобовязання між банком та ОСОБА_3 18 травня 2007 року укладено іпотечний договір, предметом якого є нежитлові приміщення першого поверху № 1-5, 7, 8, 11, 15, 18, 20, 25-27 в літ. «А-6», загальною площею 254,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Червонопрапорна, № 5 та які є власністю ОСОБА_3 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2008 року. Право власності на зазначені нежитлові приміщення зареєстровані у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 29 травня 2008 року. Загальна вартість предмета іпотеки та узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки дорівнює 4 000 000,00 грн. Вартість предмета іпотеки згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 14565588, виданого Комунальним підприємством «Харківсье міське бюро технічної інвентаризації» становить 2192 700,00 грн.

14 липня 2015 року банк направив ОСОБА_4 та ОСОБА_3 претензію з вимогою дострокового повернення заборгованості за кредитним договором та додатковими договорами та вимогу з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Станом на 19 квітня 2016 року заборгованість ОСОБА_4 перед банком становила в розмірі 1763 882,28 грн., з яких кредит - 53469,04 доларів США, відсотки - 12017,15 доларів США, плата за пропуск платежів - 94982,18 грн.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року із змінами та доповненнями передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої

вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на

предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на

підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобовязанням , і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобовязання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України.

Забезпечувальне зобовязання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Пунктом 7.3 договору іпотеки від 18 травня 2007 року передбачено, що іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених пунктом 7.2. цього Договору.

Пунктом 7.2. цього Договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса та переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивач обрав порядок задоволення своїх позовних вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що не суперечить ані вимогам закону, ані укладеному між сторонами договору іпотеки.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущений строк позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не дослідив належним чином обставини справи, не звернув уваги на вимоги закону та дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позову позивачу.

Оскільки рішення суду ухвалено з порушенням норм закону, воно підлягає скасуванню з задоволенням позову банку в частині звернення стягнення на належний на праві приватної власності ОСОБА_3 предмет іпотеки - нежитлові приміщення першого поверху № 1-5, 7, 8, 11, 15, 18, 20, 25-27 в літ. «А-6», загальною площею 254,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Червонопрапорна, № 5, шляхом його продажу Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_1» від свого імені будь-якій особі-покупцю на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, визначеною в договорі іпотеки за згодою сторін в сумі 4000 000,00 грн. заставної вартості предмета іпотеки на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна з наданням Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_1» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі-продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані субєкти та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі-продажу предмета іпотеки; звертатися до субєктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

В частині надання приватному нотаріусу право відкрити розділ на предмет іпотеки: однокімнатну квартиру загальною площею 23,6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зареєструвати право власності на предмет іпотеки: однокімнатну квартиру загальною площею 23,6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 за набувачем (покупцем); отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки про склад сім`ї іпотекодавця, копії будинкових книг, технічну документацію позивачу відмовити, оскільки ці вимоги на ґрунтуються на матеріалах справи та суперечать вимогам закону.

Питання щодо стягнення судового збору в розмірі 7673, 40 грн. вирішено відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року із змінами та доповненнями та підлягає стягненню з відповідача в дохід держави за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2.ст.314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2016 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» за кредитним договором № 193 від 18 травня 2007 року в розмірі 1763882,28 грн., з яких за кредитом 53469,04 доларів США, відсотками - 12017,15 доларів США, платою за пропуск платежів - 94982,18 грн. звернути стягнення на належний на праві приватної власності ОСОБА_3 предмет іпотеки - нежитлові приміщення першого поверху № 1-5, 7, 8, 11, 15, 18, 20, 25-27 в літ. «А-6», загальною площею 254,6 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Червонопрапорна, № 5, шляхом його продажу Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_1» від свого імені будь-якій особі-покупцю на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, визначеною в договорі іпотеки за згодою сторін в сумі 4000000,00 грн. заставної вартості предмета іпотеки на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна з наданням Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_1» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі-продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані субєкти та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі-продажу предмета іпотеки; звертатися до субєктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

В іншій частині в задоволенні позову Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_1» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 7673, 40 грн. судового збору.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії