Ухвала суду № 65361593, 15.03.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5877/15-ц

Провадження № 2/645/47/17

У Х В А Л А

Іменем України

15 березня 2017 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.

при секретарі судового засідання Петленко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за первісним позовом

Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль"

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором

та за зустрічним позовом:

ОСОБА_2

до Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль"

про захист прав споживача та визнання договору частково недійсним,-

встановив:

Позивач за первісним позовом Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Аваль" звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 014/07-01-0157-08 від 26.02.2008 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди № 467 від 21.06.2006 року в сумі 2705,32 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 62023,66 грн., в тому числі заборгованість за кредитом в сумі 2227,72 доларів США, що еквівалентно 51073,94 грн., заборгованість за процентами у розмірі 127,25 доларів США, що еквівалентно 2917,40 грн., пеня за порушення строків сплати кредиту та процентів у сумі 350,35 доларів США, що еквівалентно 8032,32 грн. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за вищевказаним Кредитним договором, грошові кошти у встановлений у договорі строк позивачеві не повернув, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль", в якому просив суд визнати Кредитний договір № 014/07-01-0157-08 від 26.02.2008 року в частині п. 5.5 недійсним з моменту укладення. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Банком в порушення вимог чинного законодавства нараховано, а позивачем сплачено комісію у розмірі 108,90 доларів США, що порушує права позичальника, оскільки грошовою одиницею в Україні є гривня та пункт 5.5 Договору, за яким ОСОБА_3 сплатив банку комісію у розмірі 0,99%, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки Банком не зазначено, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику.

Представник позивача за первісним позовом до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання поштового відправлення. Матеріали справи містять заяву представника позивача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності, про проведення судового засідання без участі представника банку, в якій він підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач за зустрічним позовом та його представник ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, які свідчать про отримання судових повісток /а.с. 236, 237/.

15.03.2017 року представник відповідача ОСОБА_5 через канцелярію суду надав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю в судових засіданнях апеляційного суду Харківської області (а.с. 239).

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Крім того, у відповідності до положень ст. 157 ЦПК України, строк розгляду справи обмежений.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що справа за вищевказаним позовом надійшла до Фрунзенського районного суду м. Харкова 07.07.2015 року, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Алфьорову Т.М..

Ухвалою суду від 31.07.2015 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду /а.с. 59/.

14.09.2016 року на підставі Розпорядження керівника апарату Фрунзенського районного суду м. Харкова № 86 від 14.09.2016 року "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана в провадження судді Федорової О.В. /а.с. 152-153/.

Розгляд справи неодноразово було відкладено, у тому числі і за заявою представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5, який посилався на зайнятість в інших судових процесах, однак доказів тому представником надано не було /а.с. 175, 197, 239/.

Відповідно до ст. 169, ч. 2 ст. 157 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 цього Кодексу. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд своєю ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Так, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 двічі поспіль у судові засідання 22.02.2017 року та 15.03.2017 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчить підпис представника позивача за зустрічним позовом в розписці, та поштові повідомлення про отримання судових повісток позивачем за зустрічним позовом та його представником /а.с. 220, 236, 237/.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Таким чином, суд прийшов до висновку про залишення зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

про захист прав споживача та визнання договору частково недійсним без розгляду на підставі повторної неявки позивача за зустрічним позовом та його представника, належним чином повідомлених про розгляд справи і на 22.02.2017 року, і на 15.03.2017 року.

Керуючись ч. 3 ст. 27, ч. 2. ст. 157, ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" про захист прав споживача та визнання договору частково недійсним - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Федорова О.В.