Ухвала суду № 65361360, 16.03.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/669/17

Номер провадження № 1-кп/629/187/17

У Х В А Л А

16 березня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Соколенко О.О., прокурора Гребенюка В.Є., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова, Харківської області питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н ОВ И В:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

25.03.2017 року спливає шістдесят днів раніше обраного строку тримання під вартою обвинуваченому.

В судовому засіданні прокурор Гребенюк В.Є., з урахуванням закінчення обвинуваченому строку тримання під вартою заявив клопотання про продовження раніше обраного строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність підстав для скасування або зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вказав на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

До суду обвинувачений ОСОБА_2 не етапований, від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовився.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 вказав на відсутність підстав для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, вказав на те, що прокурором не обґрунтовано клопотання про продовження запобіжного заходу, не вказано неможливості обрання до обвинуваченого більш мякого запобіжного заходу, не доведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обвинувачений має постійне місце проживання, а тому слід змінити запобіжний захід у відношенні його підзахисного на домашній арешт.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжких злочинів, раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення аналогічних злочинів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, відповідає особі обвинуваченого та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду. Тому суд вважає, що зазначені обставини можуть бути достатніми причинами разом з іншими для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, обвинувачений будучи працездатною особою не працював, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних звязків.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу, оскільки скасування чи зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, може призвести до спроб переховування від суду, а тому, залишає незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжує строк тримання під вартою обвинуваченому до 16 травня 2017 року, вважаючи жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, таким, що не може запобігти вищевказаним ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 314, 315, 331, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовживши його дію на строк до двох місяців, тобто до 16 травня 2017 року в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Відлік строку продовження дії існуючого запобіжного заходу рахувати з дня винесення ухвали, а саме з 16 березня 2017 року.

У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Смірнова