Рішення № 6536079, 28.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/724 28.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерідон» до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат» про зобов’язання передати оригінали правовстановлюючих документів та визнання

права власності

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача: Власенко Є.С.

Від відповідача: Власенко С.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат»передати по акту приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Ерідон»оригінали правовстановлюючих документів на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 12/16, загальною площею 24,03 кв.м. та про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерідон»права власності на нежитлову будівлю літ. «А», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 12/16, загальною площею 24,03 кв.м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.10.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в усному порядку проти позову заперечив, відзиву на позов не надав.

Розгляд справи був перенесений на 28.10.2009 р. у зв’язку з необхідністю витребувати у сторін додаткові документи.

У судовому засіданні представник позивача надав суду витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна станом на 26.10.2009 р., згідно з яким заборони відчуження спірного об’єкту немає.

Представник відповідача надав суду для огляду оригінал Реєстраційного посвідчення №013928, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, записаного в реєстрову книгу № 178П-261 за реєстровим № 9166-П від 26 серпня 2008 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2009 р. загальними зборами учасників затверджено статут позивача, відповідно до п.1.1. якого позивач заснований шляхом об’єднання внесків (вкладів) учасників відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України «Про господарські товариства», «Про зовнішньоекономічну діяльність»та іншого чинного законодавства України для здійснення господарської діяльності на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

10.09.09 р. Солом’янською районною у місті Києві державною адміністрацією проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерідон”.

Пунктом 1.7. Статуту позивача до учасників останнього віднесено відповідача та Власенка Єгора Сергійовича.

Пунктом 1.2. Статуту позивача визначено, що останній є юридичною особою, має самостійний баланс, валютний та інші рахунки у банківських установах, круглі печатки з власним найменуванням, кутовий штамп з власним найменуванням та штампи для діловодства, бланки, знак для товарів та послуг, іншу атрибутику юридичної особи, може від свого імені володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном відповідно до його призначення і предмету діяльності, а також укладати договори, набувати майнові та пов’язані з ними немайнові права, орендувати і відчужувати майно, нести обов’язки, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському суді, третейському суді.

Для забезпечення діяльності позивача за рахунок внесків учасника створено статутний капітал у розмірі 63000, 00 грн. Статутний капітал може утворюватися з грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, цінних паперів, матеріальних цінностей (будинки, споруди, обладнання тощо), земельних ділянок відповідно до Земельного кодексу України, прав користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також будь-яким майновими правами (включаючи майнові права на об’єкти інтелектуальної власності). Статутний капітал товариства формується з матеріальних цінностей засновників (пункт 7.1. Статуту).

Пунктом 7.2. Статуту позивача визначено, що частка кожного учасника у статутному капіталі товариства: Власенка Єгора Сергійовича –53018, 00 грн., що становить 84/16% статутного капіталу товариства; Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат»- 9982, 00 грн., що становить 15, 84% статутного капіталу товариства.

Пунктом 7.3.3. статуту позивача визначено, що частка відповідача формується за рахунок майнового внеску у вигляді нерухомого майна: нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 12/16, загальною площею 24,03 кв.м., що належить ТОВ «Карат»на підставі Реєстраційного посвідчення № 013928, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, та записано в реєстрову книгу № 178П-261 за реєстровим № 9166-П від 26 серпня 2008 року, що становить 9982, 00 грн., що становить 15, 84% статутного капіталу товариства.

Пунктами 3.1., 3.2. Статуту позивача визначено, що позивач є власником майна, переданого йому учасниками у власність, продукції, виробленої в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, а також іншого майна, придбаного ним з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Товариство має право самостійно здійснювати у відношенні до свого майна будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству, в тому числі передавати права по володінню, користуванню та розпорядженню майном іншим особам, використовувати його в якості предмета застави, дарувати, передавати в управління та розпоряджатися ним іншим чином.

У відповідності до акту № 1 від 03.09.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Карат»передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Ерідон»в якості внеску до статутного капіталу товариства майнові цінності: нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 12/16, загальною площею 24,03 кв.м., що належить ТОВ «Карат»на підставі Реєстраційного посвідчення № 013928, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, та записано в реєстрову книгу № 178П-261 за реєстровим № 9166-П від 26 серпня 2008 року, що становить 9982, 00 грн., що становить 15, 84% статутного капіталу товариства. При цьому Опара Максим Юрійович, який діє на підставі повноважень, наданих засновником, прийняв та зобов’язався зберігати наведене майно до моменту державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерідон»та зобов’язався фактично передати майно ТОВ «Ерідон»протягом 1-го робочого дня з моменту державної реєстрації товариства.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерідон»з моменту внесення спірної будівлі до статутного капіталу товариства набуло на неї право власності.

Проте відповідач до цього часу не передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Ерідон»правовстановлюючі документи на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 12/16, загальною площею 24,03 кв.м., що перешкоджає позивачу у встановленому порядку здійснити оформлення права власності на вказаний об’єкт, що призводить до порушення прав власності товариства.

Листом від 16.09.2009 р. позивач звернувся до позивача з вимогою про передачу йому оригіналів правовстановлюючих документів на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 12/16, загальною площею 24,03 кв.м., на що відповідач повідомив, що не може передати правовстановлюючі документи, оскільки веде перемови щодо її продажу та на даний момент є її власником, незважаючи на передачу будівлі до статутного фонду.

Позивач вважає, що таким чином відповідач оспорює наявне у ТОВ «Ерідон»право власності на вказане майно, у зв’язку з чим просить визнати наявність у нього речового права в судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема ст. 66 Господарського кодексу України, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. При цьому, джерелами формування майна підприємства є, зокрема грошові та матеріальні внески засновників.

Відповідно до ст. 140 Господарського кодексу України джерелами формування майна суб’єктів господарювання є, зокрема грошові та матеріальні внески засновників.

Згідно зі ст. 85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником, зокрема майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Наведена норма також кореспондується зі ст. 115 Цивільного кодексу України та ст.12 Закону України “Про господарські товариства”, відповідно до яких господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Згідно зі статтями 321, 392 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Таким чином, суд дійшов висновку, що внаслідок внесення відповідачем майнового внеску у вигляді спірного нерухомого майна до статутного фонду позивача, відповідач втратив право власності на нього та отримав корпоративні права, а власником спірного в силу положень ст. 115 ЦК України, 85 ГК України, ст.12 Закону України “Про господарські товариства” є ТОВ “Ерідон”.

За таких обставин суд визнає заявлені позовні вимоги про визнання права власності обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ТОВ «Ерідон»про зобов’язання ТОВ «Карат»передати по акту приймання-передачі оригінали правовстановлюючих документів на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 12/16, загальною площею 24,03 кв.м., то суд їх також задовольняє, виходячи з наступного.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту шляхом присудження до виконання обов’язку відповідача щодо передачі по акту приймання-передачі оригінали правовстановлюючих документів на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 12/16, загальною площею 24,03 кв.м.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерідон»(03141, м. Київ, вул. Солом’янська, 33, код ЄДРПОУ 36656183) право власності на нежитлову будівлю літ. «А», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 12/16, загальною площею 24,03 кв.м.

3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Карат»(вул. Виборзька, 86, м. Київ, 03067, код ЄДРПОУ 24380177) передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Ерідон»(03141, м. Київ, вул. Солом’янська, 33, код ЄДРПОУ 36656183) по акту приймання-передачі оригінали правовстановлюючих документів на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 12/16, загальною площею 24,03 кв.м. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат»(вул. Виборзька, 86, м. Київ, 03067, код ЄДРПОУ 24380177) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерідон»(03141, м. Київ, вул. Солом’янська, 33, код ЄДРПОУ 36656183) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

          Суддя                                                                                          Гавриловська І.О.