Рішення № 6535950, 24.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/468 24.09.09 За позовом Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Славнафтосінтез» про стягнення 450689, 52 грн. Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Шостак Є.А. –довіреність № 11/65 від 17.12.2008р.

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славнафтосінтез»про стягнення 450689, 52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором поставки № 106 від 06.03.2008 р. не вчасно виконав свої договірні зобов’язання, заборгувавши позивачу 450689, 52 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 450689, 52 грн. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –4506, 90 грн. –державного мита, 312, 50 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03.09.2009р.

В судове засідання 03.09.09р. представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконав, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 24.09.2009р.

В судове засідання 24.09.09р. представник відповідача повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.09.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 106 (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1), сторони погодили, що відповідач зобов’язується поставити та передати у власність позивачу визначений товар, а позивач відповідно зобов’язався прийняти цей товар та своєчасно оплатити його.

Вартість, асортимент та кількість товару визначена Специфікацією до Договору, що являється невід’ємною частиною Договору.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що поставка здійснюється на умовах Інкотермс-2000 протягом 90 календарних днів з дати списання грошових коштів з акредитиву згідно з умов Договору.

Пунктами 4.3. –4.8. Договору визначено порядок здійснення розрахунків по Договору.

Передача товару закріплюється підписанням сторонами акту приймання-передачі товару (п. 5.1. Договору).

На виконання умов Договору позивач 21.03.2008р. здійснив платіж за акредитивом в сумі 90137930, 40 грн., що підтверджується матеріалами справи.

15.05.2008р. відповідач здійснив поставку оплаченого товару, чим допустив прострочення поставки товару.

Згідно п. 7.3. Договору у зв’язку із простроченням поставки товару більш ніж на 30 днів відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 0,5% вартості не поставленого товару.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач припустився прострочення поставки, а тому позивач, на підставі п. 7.1 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 450689, 52 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 450689, 52 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славнафтосінтез»(03150, м. Київ, вул. Горького, 95, код ЄДРПОУ 34180756) на користь Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»(95000, м. Сімферополь, пр..Кірова/пр. Совнаркомовський, 52/1, код ЄДРПОУ 00153117) –450689 (чотириста п’ятдесят тисяч шістсот вісімдесят дев»ять) грн. 52 коп. –штрафу, а також понесені ним по справі судові витрати –4 506 (чотири тисячі п’ятдесят шість) грн. 90 коп. –державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 19.10.2009