Рішення № 6535949, 24.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/470 24.09.09 За позовом Державного підприємства «Виробниче об»єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Газопромислова Компанія» про стягнення 464641, 10 грн. Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Троць О.А. –довіреність № 157/901 від 23.12.2008р.

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Виробниче об»єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Газопромислова Компанія»про стягнення 464641, 10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором поставки природного газу № 21/03-1д від 21.03.2008 р. не повернув надлишково сплачені авансові платежі, заборгувавши позивачу 464641, 10 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 346068, 31 грн. –основного боргу, 62984, 74 грн. –пені, 7622, 98 грн. –3% річних, 47965, 07 –інфляційних витрат, а також понесені ним по справі судові витрати –4646, 41 грн. –державного мита, 312, 50 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03.09.2009р.

В судове засідання 03.09.09р. представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконав, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 24.09.2009р.

В судове засідання 24.09.09р. представник відповідача повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.09.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір на постачання природного газу № 21/03-1д (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1) та умов Додаткової угоди №1 та Додаткової угоди №2, сторони погодили, що відповідач зобов’язується поставити та передати у власність позивачу природний газ, а позивач відповідно зобов’язався прийняти цей товар та своєчасно оплатити його.

Вартість, асортимент та кількість поставленого природного газу визначено Договором та Додатковими угодами до нього.

Кількість поставленого газу визначається сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі (п. 3.3. Договору).

Оплата за поставлений природний газ здійснюється наступними платежами:

50% від вартості запланованого місячного обсягу до 25 числа місяця перед місяцем споживання природного газу;

25% від вартості запланованого місячного обсягу до 10 числа місяця споживання природного газу;

25% від вартості запланованого місячного обсягу до 20 числа місяця споживання природного газу (п. 7.1. Договору).

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаних актів приймання-передачі (п.7.1. Договору).

На виконання умов Договору позивачем було здійснено протягом березня 2008 року –травня 2009 року проплату за поставлений природний газ, однак відповідачем поставку природного газу в повній мірі не здійснено, внаслідок чого позивачем здійснено переплату за поставлений природний газ на суму 346068, 31 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, та не спростовано відповідачем.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься вимога позивача від 25.07.2009р. повернути переплату за непоставлений природний газ, однак відповідь відповідача в матеріалах справи відсутні.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути це майно, і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення поставки, а тому позивач, на підставі ст. 231 Господарського кодексу України, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 62984, 74 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2005р. позивач належить до підприємств державного сектору економіки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 62984, 74 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 7622, 98 грн. –3% річних та 47965, 07 грн. –інфляційних витрат (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий розрахунок 3% річних та інфляційних витрат здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Газопромислова Компанія»(04053, м. Київ, вул. Артема, 21, оф.406, код ЄДРПОУ 34796306) на користь Державного підприємства «Виробниче об»єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова»(49047, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 1438368) –346068 (триста сорок шість тисяч шістдесят вісім) грн. 31 коп. - боргу, 62984 (шістдесят дві тисячі дев’ятсот вісімдесят чотири) грн. 74 коп. –пені, 7622 (сім тисяч шістсот двадцять дві) грн. 98 коп. –3% річних, 47965 (сорок сім тисяч дев’ятсот шістдесят п’ять) грн. 07 коп. –інфляційних витрат, а також понесені ним по справі судові витрати –4646 (чотири тисячі шістсот сорок шість) грн. 41 коп. –державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 19.10.2009