Рішення № 6535944, 14.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/402 14.09.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибюторська компанія «Європа» до Приватного підприємства «Прайдінвест» про стягнення 12 047, 70 грн. Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Марченко С.С. –довіреність б/н від 04.06.09р.;

від позивача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дистрибюторська компанія «Європа»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Прайдінвест»про стягнення 12047, 70 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором поставки № 4603-07 КФ від 26.09.2007р. повністю не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 12047, 70 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 11437, 36 грн. - боргу, 73, 62 грн. –3 % річних, 539, 82 грн. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –121, 00 грн. –державного мита, 312, 50 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 10.06.2009 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.07.2009 р.

В судове засідання 09.07.09р. представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконав.

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання перешкоджає розгляду справи, суд визнав за доцільне відкласти розгляд справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 14.09.2009р.

В судове засідання 14.09.09р. представник відповідача повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.09.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки продукції № 4603-07 КФ з наданням обладнання в суборенду (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1.) позивач зобов’язаний поставити у зумовлені строки товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору, а також оплачувати кошти за користування Обладнанням відповідно до умов Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено перелік обладнання та його вартість, яку зобов’язаний був поставити позивач, факт передачі якого підтверджується актом приймання-передачі (п. 2.2. Договору).

Асортимент, кількість та вартість поставленої продукції зазначаються в заявках відповідача (п. 3.1. Договору).

Пунктом 3.4. Договору визначено суборендну плату за обладнання.

Датою передачі товару є дата підписання видаткової накладної (п. 4.3 Договору).

Відповідач зобов’язаний здійснювати розрахунки за договором шляхом перерахування коштів на рахунок позивача протягом 21 робочого дня з дати передачі товару.

На виконання умов Договору позивачем було передано визначене Договором обладнання та поставлено продукцію.

Відповідач в повній мірі зобов’язання за Договором не виконав, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, актами звірки, вимогою позивача про погашення заборгованості за Договором.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 5.1. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 539, 82 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

В пункті 5.1. Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за отриманий товар відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 539, 82 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 73, 62 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий розрахунок 3% річних здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Прайдінвест»(03115, м. Київ, пр.-т Перемоги, 136, код ЄДРПОУ 32670127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибюторська компанія «Європа»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 16, код ЄДРПОУ 34977088) –11437 (одинадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 36 коп. - боргу, 73 (сімдесят три) грн. 62 коп. –3 % річних, 539 (п’ятсот тридцять дев’ять) грн. 82 коп. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –121 (сто дванадцять) грн. 00 коп. –державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 16.10.2009